Спосіб антибіотикотерапії гнійно-запальних ускладнень жовчнокам’яної хвороби

Спосіб антибіотикотерапії гнійно-запальних ускладнень жовчнокам'яної хвороби, що включає введення антибіотика у добовій дозі після включення в автологічні еритроцитарні тіні, який відрізняється тим, що антибіотик вводять внутрішньоартеріально через катетер, встановлений в загальну печінкову артерію. (19) (21) u201003633 (22) 29.03.2010 (24) 11.10.2010 (46) 11.10.2010, Бюл.№ 19, 2010 р. (72) ВЕРБА АНДРІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ, БУРКОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ, ЖЕЛІБА МИКОЛА ДМИТРОВИЧ, ГОНТАР ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ, СТАЩУК РУСЛАН ПЕТРОВИЧ 3 53474 виконують катетеризацію загальної печінкової артерії за методом Сельдингера через стегнову артерію, використовуючи спеціальний набір інструментів (голка Сельдингера, буж, металевий провідник з м'яким кінцем, катетер SUPER TORQUE типу COBRA розміром 5-6 F (за French)). Для рентгенологічного контролю процесу катетеризації використовується ангіографічна установка. У катетер, встановлений в загальну печінкову артерію, вводиться антибіотик у добовій дозі, який попередньо включається в автологічні еритроцитарні тіні. Автологічні еритроцитарні тіні отримуються за методом Медвецького Є.Б. і Гиндич Л.О. [Медвецький Є. Б. Метод спрямованого транспорту антибіотиків в гепатобіліарній хірургії / Є.Б. Медвецький., Л.О. Гиндич / Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - Укрмедпатентінформ. - 1998. - №63. - Випуск 5 по проблемі "Хірургія"]. Безпосередньо перед введенням отримані тіні еритроцитів із включеним антибактеріальним препаратом розводяться в 0,9% розчині натрію хлориду до загального об'єму 20мл. Повторні введення антибактеріального препарату, включеного в автологічні тіні еритроцитів, проводяться в першу і на другу добу післяопераційного періоду. За потреби, ці введення можуть бути виконанні і на третю і четверту добу після операційного втручання. Після останнього введення катетер із загальної печінкової артерії видаляється. Приклад. Історія хвороби №2732. Хвора Ч., 65 років, госпіталізована в клініку 03.08.09. Після об'єктивного обстеження, додаткових інструментальних досліджень і огляду суміжними фахівцями (УЗД: помірні дифузні зміни паренхіми печінки, хронічний калькульозний холецистит в стадії загострення, реактивний панкреатит; ФЕГДС: вогнищеві катаральні зміни слизової шлунку і цибулини дванадцятипалої кишки) їй встановлений діагноз: ЖКХ. Хронічний калькульозний холецистит в стадії загострення. Реактивний панкреатит. Гіпертонічна хвороба II ст.. IXC, дифузний кардіосклероз, СНI. Хворій була призначена комплексна консервативна терапія, з урахуванням призначень суміжних спеціалістів, і розпочата підготовка до оперативного втручання. Показник лейкоцитозу до операції Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 4 10,7Г/л із зсувом лейкоцитарної формули вліво; лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) - 2,57; гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) - 2,15; важкість стану хворої за шкалою Сипливого В.А. і співав. [Сипливый В.А. Хирургический сепсис: современные подходы к оценке тяжести / В.А. Сипливый, С.В. Гринченко, А.В. Береснев, Д.В. Евтушенко // Український журнал хірургії. - 2009. - №1. С.121-124] оцінена у 15 балів. Термінове оперативне втручання виконане 04.08.09. Післяопераційний діагноз: ЖКХ. Флегмонозний калькульозний холецистит. Реактивний панкреатит. Патологоанатомічний висновок: флегмонозний холецистит. В післяопераційному періоді хвора отримувала комплексне лікування, в яке була включена селективна внутрішньоартеріальна антибіотикотерапія препаратом Цефоперазон 1,0 з використанням автологічних тіней еритроцитів. Після приготування препарату до застосування він був введений в загальну печінкову артерію в день оперативного втручання, а також в першу і другу добу післяопераційного періоду. Після цього катетер з загальної печінкової артерії був видалений. Динаміка показників, що досліджували в післяопераційному періоді у даної пацієнтки була наступною: 1 доба лейкоцитоз - 9,6Г/л, ЛІІ - 2,02, ГПІ - 1,82, показник важкості стану - 14; 3-5 доба - лейкоцитоз - 8,3Г/л, ЛІІ - 1,75, ГПІ - 0,95, показник важкості стану -11; 57 доба - лейкоцитоз - 7,0Г/л, ЛІІ - 1,68, ГПІ - 0,72, показник важкості стану - 9. Дренаж підпечінкового простору був видалений на 3 добу після операції. Післяопераційна рана передньої черевної стінки загоїлась первинним натягом, шви були зняті 8 добу після втручання і хвора була виписана для подальшого амбулаторного лікування (ліжко-день склав 9 діб). Перевагою даного способу антибіотикотерапії при гнійно-запальних ускладненнях жовчнокам’яної хвороби є те, що при селективному внутрішньоартеріальному введенні антибіотика, включеного в автологічні еритроцитарні тіні, створюється високий ступінь накопичення його безпосередньо в стінці жовчовивідних шляхів і в оточуючих їх тканинах, що забезпечує лікувальний ефект і профілактику гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601