Спосіб діагностики гострого глибокого парапроктиту

Спосіб діагностики гострого глибокого парапроктиту, який включає променеве дослідження ділянки прямої кишки і параректальної клітковини, який відрізняється тим, що для дослідження використовують магнітно-резонансну томографію, при цьому в анальний канал прямої кишки вводять зонд з боковими отворами на глибину 5-6 см, через який в просвіт кишки вводять 600-800 мл 0,9 %-ного розчину натрію хлориду з температурою 25-30 °С і, при виявленні параректального гнійника і первинного гнійного ходу, діагностують гострий глибокий парапроктит. (19) (21) u201006421 (22) 26.05.2010 (24) 25.10.2010 (46) 25.10.2010, Бюл.№ 20, 2010 р. (72) ШЕВЧУК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ, НОВИЦЬКИЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ, СКАЛЬСЬКИЙ ЛЮБОМИР ВІТАЛІЙОВИЧ, СОРОЧИНСЬКИЙ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ (73) ШЕВЧУК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ, НОВИЦЬКИЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ, СКАЛЬСЬКИЙ ЛЮБОМИР ВІТАЛІЙОВИЧ, СОРОЧИНСЬКИЙ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ 3 54202 0,9 %-ного розчину натрію хлориду у хворого виникає сильний больовий синдром. Спосіб здійснюють наступним чином. Після очищення прямої кишки двома клізмами, в лежачому положенні хворого на лівому боці, в анальний канал прямої кишки вводять зонд, який, наприклад, представляє собою розмічену по сантиметрах поліхлорвінілову трубку діаметром 0,5 см з заокругленим кінцем і трьома боковими отворами, на глибину 5-6 см і вводять шприцом через зонд у просвіт прямої кишки 600-800 мл 0,9 %-ного розчину натрію хлориду з температурою 25-30°С. Зовнішній отвір зонда закривають для запобігання витікання розчину назовні. Хворого перекладають в положення на спині і проводять магнітно-резонансну томографію. При виявленні параректального гнійника і первинного гнійного ходу діагностують гострий глибокий парапроктит. Приклад 1. Хворий К., 1975 р. н., карта стаціонарного хворого № 106610, поступив в проктологічне відділення дільничної клінічної лікарні 21.01.2010 p. з діагнозом гострий глибокий парапроктит. Загальний стан хворого середньої тяжкості. Частота серцевих скорочень 86 уд на 1 хв. Артеріальний тиск 130/85 мм рт. ст. Температура тіла 38,2°С. Після очищення прямої кишки двома клізмами, в лежачому положенні хворого на лівому боці, в анальний канал прямої кишки ввели спеціальний зонд, який представляє собою розмічену по сантиметрах поліхлорвінілову трубку діаметром 0,5 см з заокругленим кінцем і трьома боковими отворами, на глибину 5 см і одночасно контрастували просвіт прямої кишки шляхом одномоментного введення шприцом через зонд у просвіт прямої кишки 600 мл 0,9 %-ного розчину натрію хлориду з температурою 25-30°С Зовнішній отвір зонда закрили пластиковим ковпачком для запобігання витікання розчину назовні. Хворого переклали в положення на спині і провели магнітно-резонансну томографію. При цьому виявили параректальний гнійник в ішіо-ректальному просторі з первинним транссфінкретним гнійним ходом, який проходив через поверхневу порцію зовнішнього анального сфінктера. Діагностували гострий задній ішіо Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 ректальний парапроктит. При оперативному втручанні діагноз підтверджено. Приклад 2. Хворий П., 1972, р. н., карта стаціонарного хворого № 331910, поступив у відділення проктології дільничної клінічної лікарні 19.02.2010 р. з діагнозом гострий глибокий парапроктит. Загальний стан хворого важкий. Шкірні покриви бліді. Язик сухий, пульс 100 уд в 1 хв. Артеріальний тиск 140/90 мм рт. ст. Температура тіла 38,6°С. Після очищення прямої кишки двома клізмами, в лежачому положенні хворого на лівому боці, в анальний канал прямої кишки ввели спеціальний зонд, який представляє собою розмічену по сантиметрах поліхлорвінілову трубку діаметром 0,5 см з заокругленим кінцем і трьома боковими отворами, на глибину 6 см і одночасно контрастували просвіт прямої кишки шляхом одномоментного введення шприцом через зонд у просвіт прямої кишки 800 мл 0,9 %-ного розчину натрію хлориду з температурою 25-30°С. Зовнішній отвір зонда закрили пластиковим ковпачком для запобігання витікання розчину назовні. Хворого переклали в положення на спині і провели магнітно-резонансну томографію. При цьому параректальний гнійник і первинний гнійний хід не виявили. При подальшому дослідженні встановлено діагноз - гострий підшкірний парапроктит. При оперативному втручанні діагноз підтверджено. По запропонованому способу діагностика проведена у 8 хворих. У 7 хворих був виявлений гострий глибокий парапроктит, встановлено розміщення гнійника по відношенню до стінок прямої кишки, виявлено первинний гнійний хід і його розміщення відносно зовнішнього сфінктера прямої кишки, що підтверджувалось при подальшому оперативному втручанні. У одного хворого діагностований гострий підшкірний парапроктит. Водночас у двох з 8 хворих обстежених по способу - аналогу у 2-х випадках діагноз був помилковий. Таким чином застосування запропонованого способу дозволяє підвищити точність діагностики гострого глибокого парапроктиту. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601