Хірургічний спосіб лікування флегмони заочеревинного простору

Хірургічний спосіб лікування флегмони заочеревинного простору, що включає лапаротомію, Спосіб відноситься до медицини, а саме до хірургії органів травлення. Операціями вибору при панкреонекрозі ускладненому флегмоною заочеревинного простору (ФЗП) вважають відкриті лапаротомні втручання. Відкриті лапаротомні втручання складаються з лапаротомії, резекції підшлункової залози (ПЗ), розтину ФЗП із дренуванням і наступними релапаротоміями. Найчастіше застосовується спосіб, що складається з лапаротомії, резекції ПЗ та розтину ФЗП із дренуванням порожнини, спленектомії. У післяопераційному періоді виконуються багаторазові релапаротомії за показаннями з метою ревізії і секвестрнекректомії ПЗ та клітковини заочеревинного простору [Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Радзиховский А.П. Хирургия поджелудочной железы. - Симферополь. Таврида, 1997. -С.170-171]. Зазначений спосіб дозволяє видалити видимі вогнища некрозу ПЗ, розтнути ФЗП, адекватно дренувати порожнину гнійника, що залишилася, контролювати плин некротичного процесу в ПЗ та заочеревинному просторі, але є травматичним, тривалим, технічно складним, а його виконання робить більш тяжким наявний у хворого синдром поліорганної недостатності і/чи сепсис, що супроводжується високою летальністю. Найбільш близьким по сукупності ознак до пропонованого способу є спосіб секвестронекректомії ПЗ та розтину ФЗП з накладанням лапаростоми [Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Орлов Б.Б., Цыденжапов Е.Ц. Острый панкреатит: Пособие для врачей / Под редакцией B.C. секвестронекректомію, розтин флегмони заочеревинного простору з дренуванням, який відрізняється тим, що лікування проводять у два етапи: на першому етапі виконують черезшкірну пункцію і дренування флегмони заочеревинного простору троакаром під контролем ультразвуку, а на другому етапі - на 2-3 добу планову секвестронекректомію з розтином флегмони заочеревинного простору шляхом лапаротомії у вигляді мінідоступів у проекції локалізації меж флегмони. Савельева. - M.: Издательство НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМП, 2000. - С.46]. При цьому виконується лапаротомія, секвестронекректомія ПЗ, розтин ФЗП із дренуванням. Операція завершується накладанням лапаростоми. Надалі необхідні багаторазові планові релапаротомії кожні 24-48 годин з метою ревізії і некректомії ПЗ та клітковини заочеревинного простору. Зазначена методика має такі недоліки: 1. Висока летальність, тому що виконання лапаротомії з секвестронекректомією робить більш тяжким наявний синдром поліорганної недостатності і/чи сепсис. 2. Травматичність і тривалість операції. В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб лікування панкреонекрозу, який би дозволив знизити післяопераційну летальність, зменшити травматичність і тривалість операцій за рахунок того, що замість лапаротомії та розтину флегмони заочеревинного простору виконуються малотравматичні оперативні втручання: пункція і дренування флегмони заочеревинного простору під контролем ультразвуку з наступним виконанням на 2-3-ю добу планової секвестронекректомії з розтином ФЗП шляхом лапаротомії у вигляді множинних мінідоступів у проекції локалізації меж флегмони. Поставлена задача здійснюється за рахунок того, що у способі, який включає лапаротомію, секвестронекректомію ПЗ, розтин ФЗП з дренуванням лікування проводиться у два етапи: на першому етапі виконують черезшкірну пункцію і дренування троакаром під контролем ультразвуку ФЗП, а на другому етапі - планову секвестронек со ю ю О)