Спосіб хірургічної корекції недостатності кардії шляхом комбінованої фундоплікації

Спосіб хірургічної корекції недостатності кардії шляхом комбінованої фундоплікації, при якому мобілізують дно шлунка, абдомінальний відділ стравоходу виділяють з оточуючих тканин і беруть на тримачі, зшивають ніжки діафрагми та формують навкруги стравоходу комбіновану фундопліка ційну манжетку з передньої та задньої стінок шлунка, який відрізняється тим, що накладають 3-4 шви на ніжки діафрагми, по черзі зав'язують шви, звужуючи стравохідний отвір діафрагми, нитки якими виконана крурорафія не зрізають, лівим рядом незрізаних ниток за допомогою нижніх двох швів проводять задню фундокрурорафію з захопленням задньої та передньої стінки дна шлунка, зав'язують та зрізають шви, верхніми швами проводять передню фундокрурорафію: захоплюють передню стінку дна шлунка та фіксують її до ніжок діафрагми, стравохід протягом нижніх 2-3 см на 360° огортають дном шлунка, а у верхній частині на 180°, фундоплікаційну манжету фіксують до зведених ніжок діафрагми. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до хірургічної гастроентерології, і може бути використана при лікуванні недостатності кардії. Відомий спосіб хірургічної корекції недостатності кардії по Ніссену для відновлення замикальної функції кардії при лікуванні виразкової хвороби у сполученні з грижею стравохідного отвору діафрагми (А.А. Шалімов, В.Ф. Саенко. "Хирургия пищеварительного тракта". Киев 1985г. С.60), при якому після верхньосерединної лапаротомії, розсікається трикутна зв'язка печінки та ліва доля відсувається вправо. Поперечно розтинається пасмо тканин, які вкривають абдомінальну частину стравоходу та кардію. Стравохід тупим способом виділяється з оточуючих тканин. Для кращої орієнтації попередньо у стравохід вводиться товстий шлунковий зонд. Стравохід беруть на держалку та разом з кардією шляхом тракції виводять у черевну порожнину. Проводиться мобілізація кардії та дна шлунка шляхом розтину між затискачами верхньої частини малого сальника. Іноді для мобілізації дна шлунка перев'язують 1-2 короткі шлункові артерії, які ідуть у шлунково-селезінковій зв'язці. Потім одним або двома пальцями дно шлунка підводиться під стравохід, таким чином, щоб стінка шлунка опинилася праворуч від нього, та формують навкруги стравоходу фундоплікаційну манже ту з передньої та задньої стінок шлунка. Дном шлунка як муфтою огортають стравохід, накладаючи 6-7 окремих вузлових швів з захопленням обох стінок дна шлунка та м'язового слою передньої стінки стравоходу. Для того, щоб муфта лежала вільно та не здавлювала стравохід, автор рекомендує вводити у просвіт стравоходу товстий зонд, який після виконання фундоплікації убирається. Недоліком даного способу є те, що при виконанні фундоплікації Ніссена досить високим є ризик розвитку гіперфункції кардії, яка характеризується розвитком післяопераційної дісфагії у 3.724% (у ранньому післяопераційному періоді вона може складати від 20 до 60%), неможливості фізіологічних актів блювання та відрижки, можливість виникнення так званого gas-bloat синдрому у 223% випадків. Ці небажані ефекти пояснюються тим, що манжета яка повністю огортає стравохід суттєво підвищує опір перистальтиці стравоходу за рахунок зменшення комплаєнсу ремодульованої кардії бо вона формується за рахунок натягнення стінок шлунка, До того ж, за рахунок клапанного механізму, який повністю огортається навкруги стравоходу, навіть при незначному підвищенні тиску у шлунку зростає тиск і у зоні ремодульованої кардії,