Спосіб діагностики ураження інтестинального бар’єру при запальних захворюваннях кишечника у дітей

Спосіб діагностики ураження інтестинального бар'єру при запальних захворюваннях кишечника 3 58455 генетических механизмов эрозивного поражения желудка и двенадцатиперстной кишки. // Российский Гастроэнтерологический журнал. - 1998. - №. 3.]. Недоліком є те, що запропонований авторами спосіб дозволяє визначити лише стан слизового бар'єру шлунку та дванадцятипалої кишки, а не товстої кишки. Зондування дітей раннього віку затруднює проведення данного дослідження. За основу запропонованого способу діагностики ураження інтестинального бар'єру при запальних захворюваннях кишечника у дітей покладено задачу визначення рівня вільних сіалових кислот та їх білково - та олігозв'язаних форм в копрофільтратах кишечника з використанням біохімічного аналізу, що забезпечить підвищення достовірності результатів діагностики та надасть можливість удосконалити лікувально-профілактичні заходи з метою попередження ускладнень, зменшення рецидивів та розвитку хронічного перебігу у дітей з цією патологією. Поставлена задача способу діагностики ураження інтестинального бар'єру при запальних захворюваннях кишечника у дітей вирішується шляхом визначення концентрації нейтральних глікопротеїнів, а саме сіалоглікопротеїнів і, згідно корисної моделі, додатково досліджують в копрофільтраті концентрацію вільних, білковозв'язаних та олігозв'язаних сіалових кислот і при концентрації вільних сіалових кислот, що зростає від 5,3 мкМоль/мг білка та вище, білковозв'язаних та глікозв'язаних сіалових кислот - від 3,7 мкМоль/мг білка та від 1,9 мкМоль/мг білка відповідно(що може більш ніж в два рази перевищувати показники у здорових дітей), діагностують розвиток запального процесу. Суть способу здійснюється наступним чином: Копрофільтрати (10,0 %) виготовляли шляхом гомогенізації калу на фізіологічному розчині не пізніше 2-3 годин після акту дефекації. Отриманий гомогенат центригували 20 хв (8000 об/хв) в холодовій центрифузі К-24, потім фільтрували. В фільтратах визначали концентрацію вільних, білковозв'язаних та олігозв'язаних сіалових кислот (мкМоль/мг білка) і рівня білка, на 1 мг якого розраховували концентрацію вищеназваних показників. Суть заявленого способу пояснюється такими прикладами. Приклад 1. Дитина Н., 1 рік 5 міс. Клінічний діагноз: хронічний постінфекційний коліт, вторинний Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 синдром мальабсорбції, кишковий дисбіоз II ст., дефіцитна анемія, полігіповітаміноз. При госпіталізації у дитини відмічалась субфебрильна температура тіла, анорексія, здуття живота, метеоризм, діарейний синдром (стілець 46 раз на добу, зі слизом, прожилками крові). В копрограмі виявлено наявність нейтрального жиру (+++), слизу, лейкоцитів 7-9 в п/зору. За результатами біохімічного дослідження копрофільтратів встановлено, що концентрація вільних сіалових кислот склала 8,4 мкМоль/мг білка, білковозв'язаних 5,4 мкМоль/мг білка та глікозв'язаних сіалових кислот 3,7 мкМоль/мг білка. Після проведеного комплексного лікування паралельно з нормалізацією клініко-лабораторних показників відмічалось зниження концентрації вільних сіалових кислот та її зв'язаних форм, рівень яких наближався до показників у здорових дітей, що розцінюється як показник початку репаративних процесів та відновлення слизового бар'єру кишечника. Приклад 2. Хворий А., 1 рік 2 міс. Клінічний діагноз: хронічний постінфекційний коліт, кишечний дисбіоз II. При госпіталізації у дитини відмічався больовий синдром по ходу товстої кишки, закрепи (стілець 1 раз в два - три дні). В копрограмі виявлено наявність слизу, лейкоцитів 5-6 в п/зору, елементи неперетравленої їжі. Одержані результати біохімічного дослідження копрофільтратів виявили підвищення вільних сіалових кислот до 7,3 мкМоль/мг білка, білковозв'язаних до 4,4 мкМоль/мг білка та глікозв'язаних сіалових кислот 4,7 мкМоль/мг білка, що свідчить про ушкодження слизового бар'єру кишечника на тлі запального процесу. Проведена комплексна терапія з корекцією раціону харчування дитини сприяла позитивному перебігу захворювання та нормалізації клініко-лабораторних показників, паралельно відмічалося зниження показників сіалових кислот та їх зв'язаних форм. Таким чином, запропонований спосіб діагностики ураження інтестінального бар'єру при запальних захворюваннях кишечника у дітей дозволяє якісно визначити стан слизового інтестінального бар'єру та рівень його цитопротективних властивостей, оцінювати ефективність проведення профілактичних та лікувальних заходів. Спосіб може бути застосований в амбулаторних та стаціонарних дитячих медичних закладах різного рівня спеціалізації. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601