Спосіб отримання заміщених 2,3,4,5,6,7-гексагідротіазоло[3,2-а]піридинів

Спосіб отримання заміщених 2, 3, 4, 5, 6, 7гексагідротіазоло[3,2-а]піридинів (І), який характеризується тим, що при перемішуванні послідовно додають альдегіди (II), ціанотіоацетамід (III), кетони (IV), піперидин та метиловий естер монохлороцтової кислоти (V) в киплячому етанолі, виходи кінцевих продуктів складають 57-82 %. Корисна модель відноситься до галузі органічного синтезу і може бути використана для отри мання заміщених 2,3,4,5,6,7-гексагідротіазоло[3,2а]піридинів загальною формулою (І), IV V O I де R = алкіл, арил, гетарил; R1 = алкіл, арил, гетарил, NH2, NHAlk, NHAr, NHHet, OAlk. Вказані сполуки можуть знайти своє застосування як біологічно активні речовини, зокрема, серед їх попередників - похідних 2-алкілтіо-6гідрокси-1, 4, 5, 6-тетрагідропіридинів, знайдені зразки з високою кардиотонічною активністю [1]. Реакції внутрішньомолекулярної циклізації останніх мало вивчені [2-4]. Сполуки (І), їх методи синтезу, властивості і використання в патентних виданнях не описані. Раніше [5, 6] показана здатність 6-гідрокси-6метил-5-(2-метилфеніл)карбамоіл-4-(2-тієніл)-3ціано-1,4,5,6-тетрагідропіридин-2-тіолата піперидинія в реакціях з -бромкетонами каскадно трансформуватися у відповідні 2-(тіазол-2іл)акрилонітрили та 2-ацетоацетотолуідид у результаті розпаду піридинового циклу. Частково гідровані тіазоло[3,2-a]піридини, які утворюються в ході цією реакції, виділити не вдається. Інші випадки циклізації функціональної групи 2 алкілтіозамісника з нуклеофільним нітрогеном 6гідрокситетрагідропіридинів невідомі. Завданням корисної моделі є розробка способу отримання заміщених 2, 3, 4, 5, 6, 7гексагідротіазоло[3,2-a]піридинів(І). Поставлена задача досягається тим, що спосіб отримання заміщених 2, 3, 4, 5, 6, 7гексагідротіазоло[3,2-a]піридинів (І), характеризується багатокомпонентною послідовною взаємодією альдегідів (II), ціанотіоацетаміда (III), кетонів (IV), метилового естера монохлороцтової кислоти (V) та піперидина у киплячому етанолі. Виходи кінцевих продуктів складають 57-82 %. Технічний результат - створення способу отримання заміщених 2, 3, 4, 5, 6, 7гексагідротіазоло[3,2-a]піридинів (І). Отримані продукти мають достатню чистоту для аналізу та для подальшого використання у синтезі інших хімічних сполук, їх будова доведена U S (13) N 59594 III HO Me R1 CH R1 (11) II + O R UA + , CICH2COOMe Me NH2 CH O (19) S S RCHO H N 3 59594 1 за допомогою ІЧ- і ЯМР Н-спектроскопії, масспектрометрії, елементного та рентгеноструктурного аналізів. Корисна модель підтверджується наступним прикладом, який ілюструє, але не обмежує її об'єм. Приклад 1 До суміші 0.56 мл (5 ммолей) 2хлорбензальдегіда (II) та 1 краплі піперидина в 15 мл етанола при 20 °С та перемішуванні послідовно додають 0.5 г (ммолей) ціанотіоацетаміда (III), через 5 хвилин - 0.81 г (5 ммолей) бензоилацетона (IV) та 0.62 мл (6.3 ммолей) піперидина. Через 20 хвилин прибавляють 0.44 мл (5 ммолей) хлорида (V) та 4 мл води, після чого реакційну масу нагрівають до кипіння і відфільтровують через паперовий фільтр. Через 24 години осад відділяють, промивають етанолом та гексаном. Вихід продукта (І, R = 2СlС6Н4, R1 = Ph) відповідає 1.30 г (61 %), т. пл. 215-217 °С. Елементний аналіз - знайдено (%): С, 62.05; Н, 4.15; N, 6.51. Для C22H17C1N2O3S розраховано (%): С, 62.19; Н, -1 4.03; N, 6.59. ІЧ-спектр, /см : 3420 (ОН), 2191 1 (CN), 1740, 1683 (2СО). Спектр ЯМР Н (300.13 МГц, ДМСО-d6,  , м.д.): 1.69, 1.75, 2.06 (три с, 3Н, Me); 3.82-4.19, 4.39-4.88 (обидва м, 4Н, SCH2, С(6)Н, С(7)Н); 7.01-8.04 (м, 10Н, Ph, Аr, ОН). Масспектр (ЕУ, 70 еВ), m/z (пік з максимальною інтенсивністю, Iвідн., %): 43 (54), 69 (78), 77 (83), 105 + (100), 162 (76), 227 (69), 424 (2) [М ]. Приклад 2. Сполуку (I, R = Ph, R1 = 2-MeC6H4NH) отримують аналогічно (І, R = 2СlС6Н4, R1 = Ph), викорис Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 тавши відповідно 2-ацетоацетотолуидид (IV). Вихід відповідає 1.23 г (54 %), т. пл. 226-228 °С. Елементний аналіз - знайдено (%): С, 60.82; Н, 4.36; N, 9.11. Для C24H20CIN3O3S розраховано (%): С, -1 60.86; Н, 4.44; N, 9.26. ІЧ-спектр, /см : 3420, 3288 (ОН, NH), 2181 (CN), 1705, 1678 (2СО). Спектр 1 ЯМР Н (300.13 МГц, ДМСО-d6,  , м.д.): 1.75, 1.81, 1.87 (три с, 3Н, Ме(5)); 2.39 (с, 3Н, Me); 3.87-4.11, 4.69-4.87 (обидва м, 4Н, SCH2, С(6)Н, С(7)Н); 6.957.61 (м, 10Н, Ph, Аr, ОН); 8.97-9.67 (розш. с, 1Н, NH). Джерело інформації: [1] Литвинов В. П., Кривоколыско С. Г., Дяченко В. Д. // Химия гетероциклических соединений. 1999. № 5. С. 579-609. [2] Литвинов В. П., Промоненков В. К., Шаранин Ю. А., Шестопалов A.M. // Итоги науки и техники. Органическая химия. М.: ВИНИТИ. 1989. Т. 17. С. 72-157. [3] Litvinov V.P., Rodinovskaya L.A., Sharanin Yu. A. et al. // Sulfur Reports. 1992. V. 13. №1. P. 1155. [4] Литвинов В.П. // Известия АН. Серия химическая. 1998. № 11. С. 2123-2141. [5] Кривоколыско С.Г., Дяченко В.Д., Литвинов В.П. // Химия гетероциклических соединений. 1998. № 10. С. 1425-1426. [6] Кривоколыско С.Г., Дяченко В.Д., Литвинов В.П. // Химия гетероциклических соединений. 1999. № 10. С. 1370-1375. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки УкраїниДержавний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601