Спосіб діагностики неспроможності колоректального анастомозу

Спосіб діагностики неспроможності колоректального анастомозу, що включає трансанальне введення рентгеноконтрастного розчину через пластиковий катетер під рентгеноконтролем, який відрізняється тим, що для введення рентгеноконтрастного розчину використовують пластиковий катетер з надувним балоном на дистальному кінці. (19) (21) u201100304 (22) 11.01.2011 (24) 25.06.2011 (46) 25.06.2011, Бюл.№ 12, 2011 р. (72) ТОДУРОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ, БІЛЯНСЬКИЙ ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ, КАЛАШНІКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КУЧЕРУК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ 3 60876 геморагічного характеру. З метою верифікації неспроможності швів колоректального анастомозу виконали проктографію запропонованим нами способом. А саме, за допомогою фіброколоноскопії встановили, що анастомоз знаходиться на рівні 6 см від межі анального каналу. Напередодні обстеження хворому ввечері підготували кишку (ставили очисні клізми). В положенні на спині, після попереднього змазування кінця пластикового катетера вазеліном, ввели його трансанально на відстань 3 см до рівня анастомозу. Після заведення пластикового катетера роздули балон повітрям об'ємом 5 мл. Для виконання обстеження використали водорозчинний рентгеноконтрастний розчин Урографін 76 % в об'ємі 80 мл. Введення рентгеноконтрастного розчину контролювали за допомогою цифрового рентгенапарату DuoDiagnost Philips. Після тугого наповнення кишки зробили знімки в прямій та боковій проекції. В боковій проекції в зоні анастомозу констатовано вихід рентгеноконтрастного розчину за межі кишки, на основі чого була діагностовано неспроможність колоректального анастомозу. Приклад 2. Хворий М., 1959 р. н., і. х. № 6400. Після обстеження встановили діагноз: рак нижньоампулярного відділу прямої кишки. 09.12.10 виконали оперативне втручання в об'ємі ультранизька передня резекція прямої кишки. Після операційний період протікав без ускладнень. На 6 післяопераційну добу у хворого з'явилось виділення по дренажу серозно-геморагічного характеру з осадом. З метою верифікації неспроможності швів колоректального анастомозу виконали проктографію запро Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 понованим нами способом. А саме, за допомогою фіброколоноскопії встановили, що анастомоз знаходиться на рівні 4 см від межі анального каналу. Напередодні обстеження хворому ввечері підготували кишку (ставили очисні клізми). В положенні на спині, після попереднього змазування кінця пластикового катетера вазеліном, ввели його трансанально на відстань 3 см до рівня анастомозу. Після заведення пластикового катетера роздули балон повітрям об'ємом 5 мл. Для виконання обстеження використали водорозчинний рентгеноконтрастний розчин Триомбраст 76 % в об'ємі 70 мл. Введення рентгеноконтрастного розчину контролювали за допомогою цифрового рентгенапарату DuoDiagnost - Philips. Після тугого наповнення кишки зробили знімки в прямій та боковій проекції. В обох випадках в зоні анастомозу вихід рентгеноконтрастного розчину за межі кишки не було виявлено, на основі чого було констатовано колоректальний анастомоз спроможній. За допомогою запропонованого способу неспроможність колоректального анастомозу було верифіковано у 8 з 10 хворих. У 2 хворих клінічних та об'єктивних даних за неспроможність колоректального анастомозу не було. В той же час, як за допомогою способу аналогу, неспроможність колоректального анастомозу було верифіковано у 5 з 10 хворих, а при подальшому спостереженні ще у 3 хворих мали місце клінічні прояви неспроможності колоректального анастомозу. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє підвищити точність діагностики неспроможності колоректальних анастомозів. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601