Спосіб дехромування шкіряних відходів

МПК*С09Н 1/04 СПОСІБ ДЕХРОМУВАННЯШКІРЯНИХ ВІДХОДІВ. Винахід належить до легкої промисловості, а саме до технології перєребки шкіряшк відходів хромового дублення з о гриманням колагенвмццуючої білкової речовини. Відомий спосіб дехромування шкіряних відходів, який полягає в кислотній обробці розчином сірчаної або щавлевої кислоти з послідуючою лужною обробкою розчином щкого натру та промивкою водою (а.с. СРСР №1822861, М.Кл. С 09 Н 1/04, 1993). Всі операції ведіть тйд частотним впливом, який здійснюю сь пульсуючими двосторонніми струями, спрямованими назустріч одна одній зі зміщенням перпендикулярно площині объекта, що обробляється, при частоті пульсації 0,8-1,5Гц, тиску- пульсації О,О8-О,15МПа. Залишковий вміст Сг2О3 у відходах незначний і складає 0,13-0,15%; однак цей спосіб потребує спещального обладнання та суттєвих витрат елекроенергії. Відомий іакож спосіб дехромування шкіряшк відходів, який полягає в обробці відходів амінокислотою у присутності лужного агенту та промивку ( Klasek A.. Pavelka F., Tkac J. К problemati.ee zpracovani odpadu kozedelneho prumyslu. - XIV Odchromovani postruzin glycinem v diskontinuainim modelu. - Kozarstvi. - 1983. - №6. - s. 164-167. Klasek A., Pavelka F., Tkac 3. К problematice zpracovani odpadu kozedelneho prumyslu. - XV Odchromovani postruzin glycinem v diskontirmalnim modelu a moznosti regenerace extratcnich roztoku. - Kozarstvi. - 1983. - .4° 7. - s. 196199). При цьому хромову стружку обробляють водним розчином гліцину концентрацією 1 моль/л у присутності щкого натру при рН^9-9,3 при рідинному коефіцієнті 15 та температурі 53°С на протязі 5-9 годин ъ послідуючою промивкою 100 мілілітрами дистильованої води на кожні 10г стружки. Загальне видалення Сг2О3 з відходів складало 70% від вихідного вмісту, при підвищенні рідинного коефіцігнту до 60- складало 76^ о, більш 60- не перевищувало 90%. Але цей спосіб не знайшов практичного використання -І причин відносно низького дехромуючого ефекту при великих об'ємах дехромуючих розчинів, високих втратах білків (до 30 %). Високі втрати білків в наведеному способі пов'язані з використанням у якості лужного агенту їдкого натру, який викликає склоподібну лужну бубняву дерми та найбільші іа незворотних зміни у її структурі - розпад колагену, пов'язаний з гідролізом пептидних зв'язків, 2 а також зі значним руйнуванням водневих зв'язків між суміжними елементами структури білку (Михайлов А.Н. Физико-химические основы технологии кожи.-М.-Л.; ГНТИ легкой промти.1949, с.154-155). В основу даного винаходу покладено задачу створиги спосіб дехромування шкіряних відходів , який, шляхом зміни умов виконання дій. дозволив би зменшиш втрати білків. Поставлена задача вирішується тим. що в способі дехромування шкіряних відходів- що включає обробку водним розчином амінокислоти присутності лужного агенту га промивку, згідно винаходу, обробку ведуть в присутності гідроксиду амонію концентрацією 1-3,5 моль/л. Причому у якосіі амінокислоти використовують оі^аланін з концентрацією 0,5-1 моль/л, або валін з концентрацією 0,3-0,5 моль/л. Крім того, обробку відходів у вигляді хромового спилку ведуть при рідинному коефіцієнті, рівному 3-4. а промивку здійснюють при рідинному коефіцієнті 4-5 протягом 1.5-2 годин. Крім того, обробку відходів у вигляді хромової стружки ведуть при рідинному коефіцієнті, рівному 7-10, а промивку здійснюють проточною водою протягом 5-7 хвилин. Під час обробки відходів наведеними амінокислотами в присутності гідроксиду амонію відбувається витискання білкових карбоксилів з внутрішньої сфери хромового комплексу з утворенням нових рожево-фіолетовпх комплексів хром} з амінокислотами Процес супроводжується мінімальними втратами білків, утворені комплекси добре вимиваються з дехромованих відходів водою. Вибір у якості лужного агенту водного розчину гідроксиду амонію з концентрацією 1-3.5 моль/л пов'язаний з тіш, що на відміну від їдких лугів, зокрема гідроксиду нагрію, які викликають склоподібну бубняву та гідроліз дерми, погано вимиваються з неї, бубнява в розчині гідроксиду амонію не призводить до незворотшгх змін дерми; дерма не тільки зберігає м'якість, що сприяє ШВИДКОМУ вимиванню гідроксид)' амонію та хромових комплексів (там же). але й практично не піддається гідролізу у заявлених м'яких умовах (при яких температура дехромування не перевищує 35°С), що зумовлює мінімальні втрати білків. Вибір у якості амінокислоти Ж -аланіну, або валіну зумовлений тим, що кислотні залишки бік утворення газоподібного аміаку, руйнуванню амонійних солей, втратам білку. Підвищення температури промивання вище 25°С, хоч і прискорює процес промивання, але веде до підвищення втрат білку та витрат енергії. Запропонований спосіб має наступні переваги: -має відносновисокий ефект дсхромування при невисоких рідинних коефіцієнтах; -не руйнує структуру колагену; втрати білків мінімальні; -відбувається у ще більш м'яких умовах, не вимагаючи складного обладнання га витрат електроенергії.