Футерівка робочих поверхонь подрібнювального устаткування

Можливий винахід належить до машин для механічної обробки корисних копалин, а більш конкретніше - до подрібнювального устаткування і може бути використаний у вібраційних і кульових млинах, які застосовуються у гірничо-збагачувальній промисловості, а також у промисловості будівельних матеріалів. Відома аналогічна конструкція футерівки, яка складається з набору гумових плит, що прилягають до барабана [1]. Недоліком аналога є недостатня продуктивність млинів, через те, що гумові плити не забезпечують достатнього взаємного переміщення кульового завантаження млинів, що знижує інтенсивність помелу. Ці недоліки частково усунені в конструкції гумової футерівки по [2], прийнятої за прототип, яка містить набір однотипних гумових пластин, що прилягають до барабана, при цьому кожна пластина по периферії (має ребра жорсткості) устаткована ребрами жорсткості, висота яких складає не менше 3/2 товщини пластини. Прогини пластин під дією куль, які впали забезпечує їхнє додаткове переміщення, що інтенсифікує процес помолу. Проте дана конструкція не в достатній мірі інтенсифікує рух куль, особливо при підйомі кульового завантаження в барабанних млинах. Задача, що вирішується представленим винаходом, полягає в підвищенні продуктивності устаткування. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що площа ребра визначається залежністю: A ×B ×H × r × h a×b = × w2, n × E × b( g 1 × g 2 ) b де a, b, h - відповідно ширина, довжина і висота ребра; n - кількість опорних ребер; A, B, H - відповідно ширина, довжина і товщина гумових плит; r - щільність матеріалу футерувальних плит; E - модуль пружності матеріалу опорних ребер; b( g1 , g 2 ) - фактор форми, що залежить від співвідношення висоти і ширини ребра; w b - частота вимушених коливань помольної камери 2. Технічний результат застосування запропонованої конструкції полягає в забезпеченні умов створення резонансних переміщень футер увальних плит, локалізації додаткових переміщень на їх поверхні, що підвищить відповідно інтенсивність переміщення контактуючого з ними молольного середовища і продуктивність устаткування. На фіг.1 подано розріз запропонованої футерівки, а на фіг.2 - схему взаємодії футерівки з мелючим середовищем. Футерівка робочих поверхонь подрібнювального устаткування складається з набору однотипних гумових пластин 1, шириною А, довжиною В і товщиною H, що розташовані на внутрішньої поверхні помольної камери 2. По периферії пластини 1 обладнані ребрами 3, шириною а, довжиною b і висотою h, які визначаються із залежності: A ×B × H × r × h a×b = × w2, n × E × b (g 1 × g 2 ) b де r - щільність матеріалу пластин 1; E - модуль пружності матеріалу ребер 3; n - кількість ребер 3; w b - частота вимушених коливань помольної камери 2; b( g1 , g 2 ) - фактор форми, який залежить від співвідношення висоти і ширини ребер. Поверхні пластин 1 контактують з мелючим середовищем 4. Умовою існування резонансних коливань виступає (збіг) співпадання частот, вимушених w b і власних w c , коливань маси, що спирається на пружні опори, і частота власних коливань, яка визначається залежністю C w2 = , c m де C - сумарна жорсткість пружних опор для призматичних ребер визначається: n × F ×E C= × b( g1 × g 2 ), h n = 4 - кількість ребер, на які спирається пластина; F - площа опори, яка для призматичних опор визначається залежністю: F = a × b, h - висота опори, E - модуль пружності матеріалу опори; b( g1 , g 2 ) - фактор форми, співвідношення для b має вигляд 2 2 b = 1+ (2 + g2 ) 1 2 ×g , 3 2 3 × (4 + g2 + g2 ) 1 2 (2.13) g1 = a b ; g2 = , h h де m - маса пластини, що визначається добутком об'єму V на щільність матеріалу пластини r , а об'єм прямокутної пластини: V = A × B × H, де A, B, H - відповідно, довжина, ширина і товщина пластини. При відомій висоті ребер h, їхні ширина і довжина, які забезпечують роботу пластини в резонансному режимі відносно мелючої камери, яка має частоту вимушених коливань w b . A ×B ×H × r × h × w2, n × E × b( g 1 × g 2 ) b При вимушених коливаннях мелючої камери 2, плити 1, оперті на пружні ребра 3, внаслідок (збігу) співпадання вимушених і власних часто т почнуть коливатися в резонансному режимі, який характеризується збільшенням амплітуди коливань, внаслідок чого мелюче середовище 4, що контактує з поверхнею плит 1 також отримає додаткові переміщення, що, відповідно, збільшить інтенсивність помолу і продуктивність без додаткових витрат енергії та збільшення механічних навантажень на мелючу камеру. Джерела інформації. Авторское свидетельство СССР №328937 кл. В02С17/22. Авторское свидетельство СССР №919733 кл. В02С17/22. a×b =