Спосіб гемостазу при проведенні хірургічного втручання на щитоподібній залозі

Спосіб гемостазу при проведенні хірургічного втручання на щитоподібній залозі, що включає проведення коагуляції кровоносних судин, який відрізняється тим, що перекриття всіх кровоносних елементів здійснюють за допомогою технології електрозварювання біологічних тканин з використанням високочастотного електрокоагулятора в біполярному режимі. (19) (21) u201106582 (22) 26.05.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ШЛЯХТИЧ СЕРГІЙ ЛЕОНОВИЧ, КОМІСАРЕНКО ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, СУК ЛЕОНІД ЛЕОНІДОВИЧ, БУЛДИГІНА ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ІМ. В.П. КОМІСАРЕНКА НАМН УКРАЇНИ" 3 біполярним електродним затискачем в режимі зварювання, який забезпечує стійке механічне перекриття кровоносних судин за рахунок сполучення їх стінок шляхом денатурації білкових структур та коагуляційних змін. Спосіб здійснюється наступним чином Виконують традиційний операційний доступ до ЩЗ за Кохером. Розвівши латерально від серединної лінії претиреоїдні м'язи, починають виділення ЩЗ. При цьому візуально знаходять та мобілізують найбільші кровоносні судини на капсулі залози. Окремо почергово на кожну судину накладають біполярний електродний пінцет високочастотного електрокоагулятора, розмістивши бранші поперечно до напрямку судини, і виконують обробку по 1-3 секунди в залежності від діаметра судини. При цьому в зоні обробки виникають коагуляційні зміни, що приводять до стійкого сполучення стінок судин і повного перекриття їх просвіту. Зона обробки набуває характерних зовнішніх змін і чітко вирізняється від навколишніх тканин після зняття електродного пінцета. Після цього, в зоні виконаної обробки (коагуляції), проводять пересічення оброблених судин ножицями або скальпелем. В подальшому виконують почергову обробкупересічення аналогічним способом всіх кровоносних структур, що потребують перетину при видаленні або резекції ЩЗ. Для виконання обробки кровоносних структур описаним способом використовують високочастотний електрохірургічний апарат ЕК-300М1 в режимі "зварювання" чи "перекриття" потужністю 50-60 відносних одиниць (ВО) за шкалою "температура", що відповідає близько 120-150 Вт потужності даного апарата (Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия. Атлас // За редакцією Патона Б.Є, Іванової О.Н. - К., 2009). Клінічний приклад 1 Хворий С., 52 роки, був прийнятий до хірургічного відділення в плановому порядку з діагнозом: правобічний вузловий зоб, еутиреоїдна форма, ускладнений компресійним синдромом зі зміщенням трахеї вліво. При ультразвуковому обстеженні виявлено збільшення ЩЗ в розмірах, за рахунок правої частки, наявність вузлового утворення в правій частці розміром 28×18 мм, що займає близько 50 % об'єму частки. За даними пункційної біопсії вказаного утворення з цитологічним дослідженням - ознаки фолікулярного вузлового зоба. У зв'язку з наявністю вказаних ускладнень та тенденцією збільшення вузла за останні півроку, хворому 10.11.2010 p. виконано хірургічне втручання правобічна гемітиреоїдектомія. Під час операції застосовано високочастотний електрохірургічний апарат ЕК-300М1. Кожну кровоносну судину та капіляри капсули ЩЗ щільно затискали електрод Комп’ютерна верстка А. Рябко 65220 4 ними браншами пінцета і обробляли по 1-3 секунди струмом вказаного апарата потужністю по шкалі "температура" 60 ВО (150 Вт). Відразу після обробки пересікали кровоносні структури в межах обробленої зони. Видаливши праву частку ЩЗ, операційну рану пошарово зашили традиційним способом окремими вузловими шовковими швами. Тривалість операції становила близько 1 години 10 хвилин, крововтрата під час операції (при візуальній оцінці) - близько 20 мл, кров'янисті виділення по активному дренажу - близько 10 мл за добу, в основному за 1 годину. В подальшому дренаж був видалений через 18 годин після операції, операційна рана загоїлась первинним натягом, шви знято на 4 добу, хворий виписаний на амбулаторне спостереження на 5 добу після операції. Післяопераційний період - без ускладнень. Клінічний приклад 2 Хвора П., 36 років, була прийнята до хірургічного відділення в плановому порядку з діагнозом: змішаний токсичний зоб, ускладнений синдромом тиреотоксикозу середнього ступеня тяжкості, в стані субкомпенсації та компресійним синдромом із стисненням елементів шиї. При ультразвуковому обстеженні виявлено збільшення ЩЗ в розмірах, переважно за рахунок лівої частки - наявність вузлового утворення розміром 12×10 мм, що займає близько 20 % об'єму частки. За даними пункційної біопсії вказаного утворенняз цитологічним дослідженням - ознаки фолікулярного вузлового зоба. У зв'язку з тиреотоксичним перебігом та значним збільшенням ЩЗ, хворій виконано хірургічне втручання - тиреоїдектомія. Під час даної операції застосовано високочастотний електрохірургічний апарат ЕК-300М1, аналогічним способом, як описано в 1 прикладі. Виконавши тотальну тиреоїдектомію, операційну рану пошарово зашили традиційним способом окремими вузловими шовковими швами. Тривалість операції становила 1 годину 40 хвилин, крововтрата під час операції (при візуальній оцінці) - близько 30 мл, кров'янисті виділення по активному дренажу - близько 10 мл за добу, в основному за 1 годину. В подальшому дренаж був видалений через добу після операції, операційна рана загоїлась первинним натягом, шви знято на 4 добу, хвора виписана на амбулаторне спостереження на 6 добу після операції. Післяопераційний період - без ускладнень. Спосіб, що заявляється, апробований на 20 хворих. Ускладнень відмічено не було, за даними ехографії рубцевих змін в зоні втручання не виявлено, самопочуття хворих задовільне, скарг щодо відчуття дискомфорту на шиї - не відмічено. Таким чином, вказаний спосіб рекомендується для широкого впровадження в практику хірургічного лікування хворих з патологією ЩЗ. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601