Спосіб тактильної терапії дітей, хворих аутизмом і парааутичними розладами

Спосіб тактильної терапії дітей, хворих аутизмом і парааутичними розладами, за яким лікування аутичних і парааутичних розладів здійснюють тактильним контактом з дитиною, долаючи її фізичний і моральний супротив, який відрізняється тим, що у хворої дитини викликають дистрес що 3 ванням індивідуальних особливостей хворої дитини. Необхідність обмеження тривалості проявів штучно викликаного дитячого сміху, обумовлюється потребою дитини мати час на те, щоб віддихатись і відновити сили. У цьому зв'язку, при застосуванні способу тактильної терапії лоскотанням, слід дотримуватися підвищеної обережності до дітей із судорогами в анамнезі, хворих астмою, гідроцефалією та індивідуальною непереносимістю лоскоту. Процедуру повторяють щоденно (бажано у першій половині дня), допоки діти самі не почнуть її просити, після чого, процедуру ускладнюють проханням до дитини вимовляти, під час сміху, окремі слова. Окрім лікаря або медсестри, за настановами лікаря, процедуру лоскотання можуть здійснювати батьки та інші члени сім'ї хворої дитини. При виборі безпосереднього виконавця процедури лоскотання, враховують ту обставину, що людський мозок сприймає лоскіт як зовнішній невідомий вплив, а реакція на лоскіт є проявом інтуїтивного від нього ухиляння. Як невідомий, і, можливо, ворожий, мозок сприймає вплив незнайомої, або мало знайомої, людини. Тому на лоскіт, здійснюваний сторонньою людиною, дитина може реагувати більш нервово та емоційно, аніж на доторкання знайомих рук, наприклад - рідної матері. Приклад: Дитина, хлопчик Тарас, 5 років. Діагноз: Дитячий аутизм. Причина захворювання пов'язана з патологією вагітності матері і важкими пологами. До звернення за лікарською допомогою дитина приймала медикаментозне лікування. Поліпшення не відбулося. У результаті застосування ноотропних препаратів, дитина стала гіперактивною. При першому візуальному контакті з лікарем, дитина проявляла страх від вигляду білого халату лікаря, плакала і чинила опір лікарським процедурам, тому, перші шість днів лікування, лікарняні халати медперсонал не одягав. На 5-й день лікування "лоскотанням" дитина вперше почала сміятися, але ще чинила опір процедурам. Були піддані роздратуванню лоскотанням БАТ, розташовані на животі. Після того, як, на 7-й день лікування дитина перестала чинити опір, на 8-й день лікування, були використані БАТ і БАЗ на стопах. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 65961 4 На 9-й день лікування була застосована спільна дія на БАТ (БАЗ), зокрема, "лоскотанню" піддавалися одночасно БАТ (БАЗ) на животі - вранці, на стопах - удень, на животі і стопах - увечері. У процесі виконання названих медичних процедур, з дитиною і її батьками були проведені психотерапевтичні бесіди, зокрема, у момент "лоскотання" - до появи "позитивного сміху". На 10-й день лікування, під час сміху, дитина вперше вимовила слово "досить" (нечітко). На 11-й день лікування, в очікуванні процедури "лоскотання", дитина перестала плакати, лягла самостійно на ліжко, а наближення лікаря викликало у неї позитивні емоції і сміх. Під час процедури, як і раніше, дитина видавала гучні звуки, сміялася і повторювала: "досить - боляче…» (не вимовляючи фонему "л"). За 30-денний період лікування, дитиною були досягнуті наступні результати: припинився страх "білого халату"; покращилися комунікації: хлопчик почав гратися з дітьми; дитина почала вимовляти слова: "досить", "болить"; поліпшився сон; зменшилася інтенсивність гіперактивності; стала кращою моторика і др. Після лікування в домашніх умовах, у дитини протягом 11 днів, виразні суттєві прояви змін у стані здоров'я не відбувалися. Проте, на 12-й день лікарських процедур, дитина почала видавати окремі звуки і склади слів, стала проявляти інтерес до домашніх тварин (кішки, собаки), і висловила бажання "слухати казку". Через 3 місяці, коли з дитиною був проведений повторний курс лікувально-реабілітаційних заходів, дитина вже могла чітко вимовляти до 25 слів, а також інші окремі звуки. Відмітною ознакою стала поява у дитини "сенсорного голоду" - вона цікавилася усім, що відбувалося навколо. Запропонований спосіб дозволяє підвищити терапевтичну ефективність соціальної реабілітації хворих аутизмом, парааутичними та іншими мовними розладами. Спосіб тактильної терапії дітей, хворих аутизмом і парааутичними розладами, може застосовуватися до дітей різного віку як у спеціалізованому медичному закладі, так і в амбулаторних умовах, під наглядом лікаря. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601