Приставна драбина

Винахід відноситься до конструкцій приставних драбин, які використовуються при профілактичних, ремонтних і інших роботах, пов'язаних з підйомом на висоту при обслуговуванні ліній електропередач, господарських об'єктів, у різних галузях, а також у побуті. Відомі конструкції приставних драбин для підйому на висоту, які складаються: - зі стояків, прикріплених до них східців і захоплювальних крюків [1]; - зі стояків і опорних елементів, які врізані у стояках [2]. Відомі приставні драбини [1, 2] забезпечують підйом на висоту, але при установці їх на циліндричні, трапецеїдальні опори, кути споруд та ін. верхні східці можуть руйнуватись за рахунок контакту з опорою і навантаження на драбину. Відома також приставна драбина, яка являється найбільш близькою до заявляємої [3]. Драбина - прототип складається: - з каркаса зі східцями, страхуючого поясу, пари скоб з важелями, які встановлені у верхній частині драбини і жорстко закріплені на одній вісі під гострим кутом один до одного у вертикальній площині, причому один з важелів виконаний двуплечим, одне з плечей якого підпружинене, а друге має на кінці тягу з захватом, а на каркасі встановлений фіксатор каркаса. Відомій приставний драбині властиві такі недоліки: - низька довготривкість за рахунок того, що при її встановленні на циліндричні, трапецеїдальні опори, на кути будівель і споруд, драбина безпосередньо опирається на вказані об'єкти верхнім східцем. При переміщенні по ній обслуговуючого персоналу, підйому вантажів, верхній східець має високе навантаження і може руйнуватися, що призводить до зменшення довговічності драбини і як наслідок, потребує її ремонту. Задачею даного винаходу є забезпечення довговічності приставної драбини при установці її на опори різної конфігурації. Поставлена задача досягається тим, що приставна драбина, яка включає стояки, східці, поворотні вузли, фіксатори, елементи кріплення, відрізняється тим, що додатково вміщує провис з поліаміду, поверхня якого покрита оболонкою з іншого полімерного матеріалу і який кріпиться над верхнім східцем драбини. - Принциповою відміною запропонованої драбини від відомої є те, що при установці драбини на циліндричні, трапецеїдальні та інші опори, а також на кути будівель і споруд, драбина не торкається їх безпосередньо верхнім східцем, а торкається провисом. - При підйомі обслуговуючого персонала по драбині, підйомі вантажів на висоту, тобто при навантаженні на драбину, навантаження сприймає не верхній східець, а провіс. Саме за рахунок цього виключається руйнування верхнього східця, і як наслідок підвищення її довговічності. З іншого боку, провис, який виготовлений з двох полімерів (поліамід - інший полімер) забезпечує вільне переміщення поліамідного провису у полімерній оболонці, що виключає виникнення внутрішніх напруг у провисі і сприяє більш тривалому часу експлуатації драбини, тобто підвищує її довготривкість. Крім того заміна провису потребує значно меншого часу, ніж заміна зруйнованого верхнього східця драбини і технічно менш складніша, що значно скорочує час ремонту драбини. На фіг.1 і фіг.2 зображена приставна драбина у зборі з провисом. Драбина складається зі стояків 1, східців 2. Драбина може бути монолітною (фіг.1) або складною (фіг. 2). У верхній частині драбини розташований провис 3, який кріпиться до стояків драбини за допомогою болтів з гайками. При установці драбини на циліндричні і трапецеїдальні опори, кути будівель і споруд навантаження здійснюється не на верхній східець драбини, а на провіє, що запобігає руйнуванню верхнього східця і сприяє більшій довговічності драбини. Техніко-економічними перевагами запропонованої драбини у порівнянні з відомими являються: - більша довговічність драбини; - спрощення і скорочення часу ремонту; - розширення галузей застосування. Апробація запропонованої приставної драбини здійснена на підприємствах Укрзалізниці, Укртелекома та на аналогічних підприємствах Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Молдова, країнах Балтії, Болгарії та інших країн. Бібліографічні дані : 1. А. с. СССР №259343 по кл. Е04G1/06, 1968p. 2. Федоров А.А. Справочник энергетика промышленных предприятий. М., 1963, т.2, с.811. 3. А. с. СССР№1416649 А 1 по кл. Е06С1/22, 1988р. - прототип.