Спосіб створення дуоденоентероанастомозу при заочеревинних розривах дванадцятипалої кишки в умовах перитоніту

Спосіб створення дуоденоентероанастомозу при заочеревинних розривах дванадцятипалої кишки в умовах гнійного перитоніту передбачає накладання швів, який відрізняється тим, що створюють відстрочений анастомоз накладанням кисетного шва на слизово-підслизовий шар кукси дванадцятипалої' кишки, а потім занурюють куксу в просвіт відвідної петлі інвагінаційними серозном'язовими швами. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургічних способів кишкових анастомозів. Відомий спосіб профілактики неспроможності міжкишкових анастомозів в умовах перитоніту передбачає накладання анастомозу в декілька етапів під час релапаротомій, при цьому перший ряд серосерозних швів задньої губи анастомозу "бік в бік" накладають при першій операцій, а передню губу анастомозу формують під час подальших релапаротомій [UA №51082, 2002р. А61В17/00]. Недоліком способу є повторне відкриття просвіту кишківника, загроза реінфікування кишковим вмістом В основу корисної моделі "Спосіб створення дуоденоентероанастомозу при заочеревинних розривах дванадцятипалої кишки в умовах перитоніту" поставлене завдання шляхом формування відстроченого дуоденоентероанастомозу створити умови для герметизації і заживления швів анастомозу, попередити неспроможність анастомозу, підвищити ефективність лікування розривів дванадцятипалої кишки в умовах перитоніту. Поставлене завдання здійснюється способом, що передбачає створення відстроченого анастомозу шляхом прошиття хромованим кетгутом слизовопідслизового шару кукси дванадцятипалої кишки кисетним швом по краю кишки без захоплення серозно-м'язового шару, з подальшим зануренням кукси дванадцятипалої кишки в просвіт відвідної петлі, з накладанням інвагінаційних серозном'язевих вузлових швів основні моменти закінчення операції. Спосіб здійснюється таким чином. При заочеревенних розривах дванадцятипалої кишки при супутній флегмоні та інфільтрації стінки дванадцятипалої кишки з інфільтрату мобілізують кишку в місці розриву, перетинають проксимально від розриву, виділяють куксу дванадцятипалої кишки 1 протягом 1,5-2,0см, слизово-підслизовий шар по краю прошивають кисетним швом хромованим кетгутом 2 і зав'язують. Цією ж ниткою фіксують зонд 3 у відвідній кишці, який виводиться через ентеростому 8. Дистальний відділ кишки 4 мобілізують до рівня менш зміненої тонкої кишки, при цьому в деяких випадках, в залежності від місця дефекту кишки, є необхідність переміщення кишки наперед від мезентеріальних судин. Ушиту кисетним швом куксу 2 дванадцятипалої кишки інвагінаційними вузлуватими швами 5 занурюють в просвіт тонкої кишки 4 Операцію закінчують накладанням ентеростоми 8 з виведенням зонду з привідної петлі 3, з метою контролю стану анастомозу, проведенням зонду 6 для ентерального живлення у відвідну петлю, проведенням назодуоденального зонду 7 для декомпресії кукси дванадцятипалої кишки. Спосіб, що пропонується, дозволяє відстрочити на деякий час пасаж кишкового вмісту по анастомозу, тим самим усувається навантаження на серозно-м'язові шви анастомозу і створюються умови для герметизації і заживления лінії швів. По мірі підвищення тиску в куксі дванадцятипалої кишки і прорізування кисетного шва на слизово-підслизовому шарі, на 5-6 добу, при сприятливому перебігу, настає самостійне відкриття (21)20040705756 "• На кресленні зображена схема анастомозу і 7674 просвіту дванадцятипалої кишки в просвіт тонкої кишки - таким чином створюється відстрочений анастомоз. Проведений у відвідній кишці зонд дозволяє точно визначити час відкриття анастомозу, а тяга за нього спроможна усунути запізнення розкриття анастомозу Приклад Хвора М., 1975р.н. поступила в хірургічне відділення на п'яту добу після перенесеної операції в районній лікарні з приводу закритої травми органів черевної порожнини, розриву брижі тонкої кишки, кровотечі у вільну черевну порожнину. Загальній стан тяжкий, з явищами перитоніту та вираженої інтоксикації. Живіт напружений, кишкові шуми не вислуховуються, через контрапертуру в правій здухвинній ділянці виділяється вміст з домішками жовчі. Папаротомна рана в стані нагноєння. Після передопераційної підготовки за життєвими показами виконана релапаротомія. В черевній порожнині та в порожнині великого чепця гнійнофібринозний вміст з домішками жовчі Виявлений заочеревенний розрив дванадцятипалої кишки з виворотом слизової на 2/3 діаметру з некрозом Комп'ютерна верстка Н. Лисенко заочеревенної клітковини в місці пересічення з верхньо-брижовими судинами. Мобілізована дванадцятипала кишка пересічена по краю розриву і сформована кукса описаним способом. Відвідна кишка мобілізована в межах придатних для анастомозування, при цьому виведена попереду від верхньо-брижових судин. Кукса дванадцятипалої кишки інвагінаційними швами занурена у відвідну кишку. Операцію завершили назодуоденальною ітубацією кукси дванадцятипалої кишки, ентеростомією з трубкою для контролю анастомозу і зондом в відвідну кишку для живлення, дренування заочеревенного простору і черевної порожнини, лапаростомією. Через 48 годин виконана запланована санація черевної порожнини з оглядом анастомозу. На 5 добу по контрольній трубці почала відходити жовч в значній кількості, а дренування через назогастральний зонд припинилось. В подальшому післяопераційний період проходив без ускладнень. Ентеростома закрита позаочеревенним способом через 3 тижні. Барій-контрастна рентгенографія виявила задовільну прохідність анастомозу. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601