Спосіб хірургічного лікування косих та прямих пахвинних кил

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб хірургічного лікування косих та прямих пахвинних кил, що включає виділення, прошивання та видалення мішка кили, пластику пахвинного каналу з використанням сітчастого алотрансплантата, фіксацію його вузловими швами, який відрізняється тим, що алотрансплантат укладається під апоневроз зовнішнього косого м'яза над насінним канатиком, фіксацію його вузловими швами проводять до апоневрозу зовнішнього косого м'яза та пахвинної зв‘язки з одночасним формуванням зовнішнього пахвинного кільця, після чого апоневроз зовнішнього косого м'яза ушивають.

Текст

Винахід відноситься до медицини, а більш конкретно до хірургічного лікування косих та прямих пахвинних кил. Відомий спосіб лікування пахвинних кил, який включає до себе пошаровий розтин тканин в ділянці грижі, виділення грижового мішка, його прошивання біля основи, висічення, фіксування сітчастого алотрансплантата, зшивання апоневрозу, зшивання рани, в якому спочатку грижовий (килавий) дефект закривають власними тканинами шляхом зшивання апоневрозу зовнішнього косого м'яза, поперечного і внутрішнього косого м'яза з паховою зв'язкою (злучкою), а потім фіксують з натягом сітчастий алотрансплантат під сім'яним канатиком (насінним мотузком) до апоневрозу по лінії швів [патент UA №56940 А7 А61В17/00, 04.12.2002 бюл. №5, 2003]. Недоліком відомого способу є наявність технічних тр уднощів підшивання алотрансплантата після того, як вже всі тканини зшиті, і особливо укладання її під насінний мотузок. Найбільш близьким по технічній (медичній) суттєвості способом, який заявляється, є спосіб лікування пахвинних кил у хворих похилого і старечого віку, який включає до себе виділення, прошивання та вилучк у килового мішка, пластику задньої стінки пахвинного проводу під насінним мотузком з використанням алотрансплантата і поперечної фасції, формування глибокого пахвинного кільця і подальше утворювання дублікатури апоневроза зовнішнього косого м'яза живота, в якому алотрансплантат з отвором для насінного мотузка укладають під поперечною фасцією, спочатку розрізаною у середній її третині паралельно пахвинної злучки, а зверху до верхнього краю поперечної фасції. Глибоке пахвинне кільце формують зшиванням розсічених листків поперечної фасції і прошиванням її з алотрансплантатом по краях отвору для насінного мотузка, при цьому дублікатур у апоневроза зовнішнього косого м'яза живота виконують під насінним мотузком [патент UA №22166А А61В17/00, бюл. №3, 30.06.98]. Недоліком описаного способу є достатньо тривала препаровка тканин: виділення поперечної фасції, її відділення від брюшини практично завжди являється важко здійснимим, частіше у осіб з тривалим анамнезом килоносительства, відзначається травматизація насінного мотузка - він береться на держалку, проводиться через отвір в алотрансплантаті, дублікатур у апоневроза зовнішнього косого м'яза виконують під насінним мотузком усе це приводить до незаперечної травматизації насінного мотузка. В основу винаходу поставлене завдання удосконалення відомого способу хір ургічного лікування пахвинних кил у хворих похилого і старечого віку, за рахунок спрощення методики її проведення скорочення часу проведення операції, зменшення травматизації насінного мотузка. Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі, який включає в себе виділення, прошивання і висічення килового мішка, пластику пахвинного провода з використанням алотрансплантата, фіксацію його вузловими швами, згідно винаходу, алотрансплантат укладають під апоневроз зовнішнього косого м'яза над насінним мотузком, фіксують його вузловими швами до апоневрозу зовнішнього косого м'яза і пахової злучки, одночасно формують зовнішнє пахвинне кільце, після чого апоневроз зовнішнього косого м'яза ушивають, створюючи дублікатуру. По відомостям, які є у заявника, запропонована сукупність ознак, які характеризують винахід, який заявляється, невідомий з рівня техніки. Отже, спосіб, який заявляється, відповідає критерію "Новизна". Загальними ознаками способу який заявляється, співпадаючими з ознаками прототипу, є виділення, прошивання і висічення килавого мішка, пластику килавого проводу з використанням алотрансплантата, фіксацію його вузловими швами. Відмінними ознаками є те, що алотрансплантат укладають під апоневроз зовнішнього косого м'яза над насінним мотузком, фіксацію його чинять до апоневрозу зовнішнього косого м'яза і пахвинної злучки, алотрансплантат не розтинають і не утворюють в ньому отвір для насінного мотузка, формують зовнішнє пахвинне кільце в момент фіксації алотрансплантата, апоневроз зовнішнього косого м'яза зшивають над насінним мотузком створюючи дублікатуру. Доцільність вищевказаних відмінних ознак обумовлена такими обставинами: алотрансплантат укладають під апоневроз зовнішнього косого м'яза, при цьому спочатку відслоюють простір поміж апоневрозом зовнішнього косого м'яза і внутрішньо косого м'яза - як правило це проводиться технічно просто, так як рубці знаходяться в ділянці поперечної фасції та брюшини, в ділянці шийки килавого мішка. Алотрансплантат використовується на зразок прямокутної форми, при цьому нема потреби його розсікати і утворювати в ньому вікно для насінного мотузка, що спрощує операцію. Фіксацію алотрансплантата проводять 5-6 швами по краях клаптика, при цьому фіксують до лонної кістки і до нижньо-медіального клаптика апоневроза зовнішньо косого м'яза живота, формують зовнішнє пахове кільце, стінками якого являються з медіального боку - медіальний листок апоневроза зовнішньо-косого м'яза; зверху краєм є край алотрансплантата; латеральною стінкою - пахвинна злучка; попереду паховий провід утворюється алотрансплантатом разом з апоневрозом зовнішнього косого м'яза, який зшивається над алотрансплантатом. Суттєвість винаходу, яка заявляється, не походить явним чином із відомого рівня медичної техніки. Сукупність ознак, які характеризують відоме рішення, не забезпечує досягнення нових властивостей і тільки наявність вище перелічених відмінних ознак дає змогу отримувати більш високий технічний (медичний) результат. Отже, спосіб, який заявляється відповідає критерію "Винахідницький рівень". Втручання здійснюється наступним способом: під загальним чи локальним знеболюванням проводять розріз шкіри і підшкірної клітковини в проекції пахвинної кили, паралельно пахвинною злучки, довжиною до 5-6см оголюють апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, розтинають його передню стінку уздовж волокон апоневроза в напрямку до зовнішнього пахового кільця. Утворені клаптики апоневроза тупо відслоюють від внутрішньо-косого м'яза живота і насінного мотузка, оголюючи при цьому пахвинну злучку до лонного горбика. Після цього виділяють килавой мішок до шийки. При косій пахвинної кили грижовий мішок відділяють від елементів насінного мотузка, а при прямій - від передчеревної клітковини. Відділений мішок прошивають у основи, перев'язують, витинають(при косій грижі) чи накладають кисетний шов і без розкриття мішка, загружують в черевну порожнину (при прямій грижі) Загружати без розкриття мішка рекомендуємо усі "товсті" мішки при косій грижі, так як стінкою мішка можуть бути сечовий міхур або його дивертикули, товстий кишечник. Після цього викроюється трансплантат розміром 5 на 10см, але кожний раз особисто, в залежності від величини, розташування і розходження клаптиків апоневроза зовнішньо-косого м'яза живота. Фіксація алотрансплантата починається з горбика лонної кістки, а далі, одним краєм до пахвинної злучки, другим - укладену під апоневроз зовнішньо-косого м'яза, під його медіальний листок таким чином, щоб після фіксації знову сформоване зовнішнє пахвинне кільце пропускало насінний мотузок і кінчик пальця. При фіксації алотрансплантат укладається як "латка", при цьому використовується 4-6 фіксуючих швів. Апоневроз зовнішнього косого м'яза над алотрансплантатом зшивається узловими швами. При цьому, біля нижнього боку, при дефіциті тканини, він не натягується, а фіксується до алотрансплантату, так як в титруванні зовнішнього пахвинного кільця вже нема необхідності. На післяопераційну рану накладаються косметичні шви і асептична пов'язка. Процес (спосіб), який заявляється, оснований на практичних даних клінічних лікарень м. Дніпропетровська (СМСЧ-6,4 міська лікарня), в яких, починаючи з 2000 року прооперовано 853 хворих. Летальні випадки відсутні. Рецидив виявлено у одного хворого, що склало 0,11%, признаки фунікуліта відзначались у трьох хворих - 0,35%. Явища фунікуліта були ліквідовані в перебіг 7-10 діб призначенням антибактеріальної терапії і фізіотерапії. При цьому ускладнення спостерігались на початкових етапах впровадження методики. Процес (спосіб) може бути використаний в лікуванні хворих. Таким чином, процес (засіб), який заявляють, відповідає критеріям "Промислове (медичне) застосування".

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for surgical treatment of oblique and straight inguinal hernias

Автори англійською

Muschynin Volodymyr Anatoliiovych, Mushchynin Volodymyr Anatoliiovych, Mushchinin Volodymyr Anatoliovych, Sheptun Yurii Yuriiovych, Tereshchenko Serhii Vasyliovych

Назва патенту російською

Способ хирургического лечения косых и прямых паховых грыж

Автори російською

Мущинин Владимир Анатолиевич, Мущинин Владимир Анатольевич, Шептун Юрий Юрьевич, Терещенко Сергей Васильевич

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/00

Мітки: спосіб, хірургічного, кіл, лікування, косих, пахвинних, прямих

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-78911-sposib-khirurgichnogo-likuvannya-kosikh-ta-pryamikh-pakhvinnikh-kil.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб хірургічного лікування косих та прямих пахвинних кил</a>

Подібні патенти