Повзун для шарнірних шпинделів

Винахід стосується повзуна для шарнірних шпинделів приводів прокатних станів, причому шарнірний шпиндель містить плоску цапфу, язичок якої входить у виконаний поперек осі обертання циліндричний отвір шпиндельної головки, між якою і плоскою цапфою розташований повзун. Елементи ковзання або повзуни, що звуться часто шарнірні каміння, відомі у різних виконаннях. Так, у [WO 99/36210 А1] описані елементи ковзання, а саме підшипникові втулки і підшипникові вкладиші, що складаються з несучого матеріалу із сталі з залитим підшипниковим сплавом, Останній позбавлений свинцю і заснований на мідно-цинковому або мідно-алюмінієвому сплаві. Підшипникові сплави, що містять мідь, відомі також з ЕР 1133588 В1. Далі з [US 5422150 Α1] відомий підшипник ковзання, причому тут покриття складається з полімерної сполуки. У [DE 2656257 А1] описані шарнірні каміння для шарнірних шпинделів і вилок шарнірних муфт приводів прокатних станів, складені з декількох сегментів, причому останні можуть бути виконані з різних матеріалів, таких як сталь, кольоровий метал або пластик. У [DE 3623721 А1] розкриті шарнірні шпинделі зі змащеними шарнірними каміннями. Подібні мідевмісні сплави відрізняються, правда, дуже добрими ковзними і мастильними властивостями, проте мають той недолік, що при зносі вивільняється мідь. Для певних способів прокатування, зокрема спеціальних катаних виробів, неприпустиме потрапляння цих мідних продуктів зносу у процес прокатки. На противагу подібним підшипниковим втулкам або підшипниковим вкладишам, що містять в собі обертові деталі, у повзунів відбувається передача крутних моментів, тобто виникає навантаження абсолютно іншого роду. Спроби використання для передачі крутних моментів повзунів з пластику досі зазнавали невдач, оскільки ці матеріали не мають достатніх питомого тиску і термостійкості. Тому в основі винаходу лежить задача створення повзуна, який мав би як високий * питомий тиск, так і достатню термостійкість без вивільнення при зносі міді або мідних сплавів. Ця задача вирішується, згідно з винаходом, у повзуна для шарнірних шпинделів приводів прокатних станів, причому шарнірний шпиндель містить плоску цапфу, язичок якої входить у виконаний поперек осі обертання циліндричний отвір шпиндельної головки, між якою і плоскою цапфою розташований повзун, за рахунок того, що повзун виконаний комбінованої конструкції з металевим внутрішнім тілом і оточуючим його зовнішнім шаром з полімерного волокнистого матеріалу. Несподіваним чином виявилося, що подібний полімерний волокнистий матеріал, зокрема вуглеволокнистий матеріал, дуже підходить для сприйняття високих питомих тисків та теплових навантажень, що виникають при передачі крутних моментів у приводах прокатних станів Повзун, згідно з винаходом, може бути використаний як з боку двигуна, так і з боку валків. Особлива перевага в тому, що він не потребує ніякого додаткового мастила, наприклад, за допомогою консистентного мастила, масла або масляного туману. Завдяки властивостям матеріалу цього комбінованого повзуна можна відмовитися від охолоджування, принаймні, його можна істотно обмежити порівняно з традиційними підшипниками. Повзун може містити внутрішнє тіло із сталі, а згідно з іншим виконанням можливий також поділ повзуна на декілька сегментів, які виконані тоді, звичайно, також комбінованої конструкції. Як вуглеволокнистий матеріал можна застосовувати, наприклад, Hykomp®. Винахід пояснюється нижче на прикладі, причому на фіг.1 і 2 схематично зображені будова підшипника і виконання повзуна. Шарнірний шпиндель 1 містить плоску цапфу 2, язичок 3 якої входить у виконаний поперек осі обертання циліндричний отвір шпиндельної головки 4. Між плоскою цапфою 2 і оточуючою головкою шпинделя 4 розташований повзун 5. У зображеного на фіг. 1 прикладу виконання він складається з двох півкільцеподібних сегментів, сполучених між собою пальцем 8 ковзання. Комбінована конструкція повзуна видна з схематичного розрізу на фіг.2. Тут видно, що повзун складається з металевого, наприклад, сталевого, внутрішнього тіла 6 і вуглеволокнистого зовнішнього шару 7.