Спосіб відновлення фізичної активності у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості

Реферат: Спосіб відновлення фізичної активності у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості включає застосування в період ремісії комбінації інгаляційного глюкокортикостероїдного препарату та 2-агоніста короткотривалої дії. Додатково щодня протягом 60 днів призначають етилметилгідроксипіридину сукцинат у фармакопейно припустимій дозі та режимі. UA 114891 U (12) UA 114891 U UA 114891 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, насамперед до пульмонології, та може бути використана для відновлення фізичної активності у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості. Людський організм - це складна багатофункціональна система, регуляція якої підпорядкована певним законам і механізмам, від взаємодії яких залежить функціонування всього організму. Сьогодні перед сучасною медициною постало питання покращання фізичної активності хворих на бронхіальну астму (БА), адже на 90,0 % якість життя хворого визначається саме нею, яка, в свою чергу, залежить від функціонального стану кардіореспіраторної системи. Основна функція фізичної активності - мобільність та спроможність адаптації до виконання, при потребі, стресових граничних фізичних зусиль із досягненням анаеробного порогу (АП) моменту при фізичному навантаженні, коли недостатнє надходження кисню до працюючих м'язів запускає анаеробні механізми енергозабезпечення з утворенням молочної кислоти, що призводить до збільшення продукції вуглекислого газу (СО 2) та нелінійного зростання вентиляції. На будь-який стрес організм відповідає реакцією напруги регуляторних систем і мобілізацією механізмів адаптації, причому у відповідь на однаковий по інтенсивності вплив, в одних людей напруга регуляторних систем помірна, а в інших - різко виражена. Це залежить від резервів організму та рівня здоров'я. Сама фізіологія м'язової діяльності заснована на координованому функціонуванні дихальної, серцево-судинної і м'язової систем. Недостатність хоча б однієї з цих систем може призвести до погіршення переносимості фізичних навантажень. Функціональний резерв організму можливо дослідити лише в умовах навантаження, оскільки фізичне навантаження є свого роду стресом, що дозволяє виявити початкові прояви патології легень та серцево-судинної системи, які в спокої "маскуються" резервними можливостями організму. Є доведеним той факт, що у хворих на БА, при зниженій функції зовнішнього дихання фізична активність підтримується саме надмірною активацією анаеробних процесів метаболізму та зростанням енергетичної вартості виконаної роботи. Встановлено, що при максимальному фізичному навантаженні у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості, незалежно від фази перебігу захворювання, не відбувається ефективного функціонування м'язової системи через обмеження постачання до неї кисню, внаслідок чого зростають енергозатрати у м'язах, із накопиченням надлишку молочної кислоти та зсуву гомеостазу організму. Бронхіальна астма, впливаючи на фізичну активність індивідуума, визначає психологію його поведінки, емоційні реакції, змінюючи його місце і роль в соціальному житті, а отже і якість життя [див. Self-efficacy, depressive symptoms, and patients' expectations predict outcomes in asthma [Text]/ Mancuso С.A. [et al.] // Med. Care. - 2001. - № 12. - P. 132-138.]. Актуальним залишається питання застосування у терапії хворих на БА препаратів комплексної дії, із багатьма точками впливу на патогенез захворювання. Як і при інших запальних захворюваннях, при БА має місце підвищена продукція активних форм кисню (оксидантний стрес) клітинами запалення (макрофагами, еозинофілами, нейтрофілами). Оксидантний стрес сприяє активації запалення, збільшенню тяжкості перебігу БА, зниженню відповіді на лікування глюкокортикоїдами. Зміна інтенсивності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) є загальним механізмом регуляції функціонального стану біологічних мембран і мембранозалежних процесів [див. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы в биологических системах [Текст]/ Ю.А. Владимиров // Соровский образовательный журнал. 2000. - Т. 6. - № 12. - С. 13-21]. При перевищенні фізіологічного рівня інтенсивності ПОЛ відбувається пошкодження морфофункціонального стану мембран, що призводить до різноманітних порушень внутрішньоклітинного обміну. Функціонування в організмі такої системи з високою біологічною активністю проміжних і остаточних продуктів регулюється антиоксидантною системою (АОС), що реалізує свій ефект в певних ланках ланцюга ПОЛ. У нормі система ПОЛ-АОС (система перекисного гомеостазу) добре збалансована і працює за принципом зворотного зв'язку. Тривала активація ПОЛ вище фізіологічної норми призводить до виснаження антиоксидантного захисту, розвитку "синдрому хронічної ліпідної пероксидації". Будучи частиною загального механізму підтримки гомеостазу організму, процеси ПОЛ відіграють велику роль у патогенезі багатьох патологічних станів. Іншими словами, вплив на органи дихання різноманітних чинників призводить до підвищення концентрації активних форм кисню і ініціації ПОЛ, як захисної реакції, що, в свою чергу, супроводжується активацією АОС, яка стримує ліпідну пероксидацію на оптимальному рівні. Виснаження АОС призводить до неконтрольованого значного підвищення ПОЛ, накопичення продуктів пероксидації, пошкодження біологічних мембран [див. Мохнаткина, Н.С. Эндогенные антиоксиданты, ПОЛ, активность фосфолипаз и механическая стабильность клеточных мембран при острой пневмонии [Текст]/ Н.С. Мохнаткина, В.П. Сильвестров, В.И. 1 UA 114891 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Крылов // Новые методы диагностики и лечения в клинической медицине: Материалы научной конференции. - М., 1985. - С. 102-107]. Враховуючи те, що інтенсифікація ПОЛ на тлі виснаження АОС є одним з провідних механізмів патогенезу БА, є доцільним включення в терапію цього захворювання антиоксидантів. Етилметилгідроксипіридину сукцинат є сучасним високоефективним антиоксидантом і антигіпоксантом прямої дії. Він інгібує синтез тромбоксанів, лейкотрієнів, покращує реологічні властивості крові. Будучи "пасткою" для вільних радикалів, він має виразну антигіпоксичну та протиішемічну дію, має здатність стабілізувати біомембрани клітин, активувати енергосинтезуючі функції мітохондрій, модулювати роботу рецепторних комплексів і проходження іонних струмів. Крім цього етилметилгідроксипіридину сукцинат пригнічує агрегацію тромбоцитів, що спричинюється колагеном, тромбіном, АДФ та арахідоновою кислотою, інгібує фосфодіестеразу циклічних нуклеотидів тромбоцитів, стабілізує стійкість мембран еритроцитів до гемолізу і прискорює процес кровотворення. Етилметилгідроксипіридину сукцинат зменшує ферментативну токсемію і ендогенну інтоксикацію при гострому запаленні, має протизапальну і бактерицидну дію, інгібує протеази, посилює дренажну функцію лімфатичної системи, підсилює мікроциркуляцію, стимулює репаративно-регенеративні процеси, а також надає імунотропну дію. В даний час етилметилгідроксипіридину сукцинат широко використовують у психіатричній і неврологічній практиці (при гострих порушеннях мозкового кровообігу, черепно-мозкових травмах, епілепсії, алкогольному абстинентному синдрому, гострих інтоксикаціях нейролептиками та ін.). За даними авторів, включення етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексну терапію хворих на БА дає виражену антиоксидантну дію, значний протизапальний ефект, покращання у короткий термін швидкісних показників ФЗД, підвищення насичення гемоглобіну киснем, скорочення тривалості перебування хворих у стаціонарі, зниження частоти загострень [див. Васильєва Л.В. Мексидол в терапии бронхиальной астмы [Текст]/ Л.В. Васильєва, Е.В. Орлова, М.А. Золотарева // Фарматека. - 2007. - № 13. - С. 47-52]. Проте даних щодо досліджень його протиішемічного, кардіопротекторного, антигіпоксичного, мембраностабілізуючого та мікроциркуляторного впливу на кардіореспіраторну систему у хворих на бронхіальну астму в літературі немає. В ремісії БА пацієнти із легким перебігом не відчувають обмежень у фізичній активності і не мають фізичних проблем щодо обмеження життєдіяльності. Їм також властиві високий рівень фізичної активності і благополучне психічне здоров'я, пацієнти не відчувають ніяких депресивних станів, вони спокійні і умиротворені, проявляють високу соціальну активність і здатні повноцінно здійснювати соціальні зв'язки у відповідності з віком, суспільним становищем і рівнем потреб, а суб'єктивне сприйняття свого загального стану адекватне, тобто пацієнти досить спокійно відносяться до своєї хвороби. У хворих на БА середнього ступеня тяжкості в ремісії БА є досить значний негативний вплив захворювання на фізичну активність, емоційний стан та ментальну сферу, фактор ризику розвитку депресій очевидніший, суб'єктивна оцінка стану свого психічного здоров'я достовірно нижча - пацієнти досить не спокійно сприймали своє захворювання, відчуваючи хронічну легку депресію, зі зміною поведінкових реакцій, агравації тяжкості свого стану та неможливості вести активне соціальне життя та реалізуватись у соціумі. І зовсім катастрофічна картина спостерігається при тяжкому перебігу захворювання. Незалежно від того фаза ремісії це чи загострення, хворі постійно у депресивному стані, стривожені та невдоволені станом свого здоров'я, соціальна активність дуже низька із повною неможливістю вести адекватне віку соціальне життя, не зважаючи на те, що підтримуюча терапія їм допомагає та вони можуть контролювати перебіг БА [див. Health-related quality of life among patients with bronchial asthma in Ile-Ife, Nigeria [Text]/ B. Adeniyi [et al.]// J. of Respiratory Medicine. - 2015. - № 1. - P. 9-11]. Тому дуже важливим є розробка та впровадження нових методів відновлення фізичної активності з метою покращання якості життя хворих на бронхіальну астму. Відомо, що з метою відновлення фізичної працездатності у хворих на бронхіальну астму, одночасно із прийомом препаратів базисного лікування - інгаляційного глюкокортикостероїду та β2-агоніста короткотривалої дії, призначають бронхолітичні препарати (пролонговані теофіліни), а саме - препарат Теопек дозою 400 мг на добу протягом 1 місяця [див. Гиреева, М.Г. Анаеробный порог и физическая работоспособность у больных бронхиальной астмой [Текст]: автореф. дисс. канд. мед. наук: 14.00.43: защищена 16.01.1991: утв. 16.07.1991/ Гиреева Мариам Гиреевна. - Дагестан, 1991. - 23 с. - Библиогр.: 23 с. – 200522022]. Згідно з вищевказаним дослідженням, всім хворим проводилось спірометричне дослідження із визначенням основних параметрів ФЗД: - FEV1 - об'єм форсованого видиху за 1 сек., 2 UA 114891 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - FEV1/FVC - індекс Генслера, - FVC - форсована життєва ємність легень, - PEF - пікова об'ємна швидкість видиху. Про порушення фізичної працездатності робився висновок на основі даних велоергоспірометрії із визначенням наступних показників: - VO2/kg. - споживання кисню в мл за хвилину на кг маси тіла, також визначалось на максимумі навантаження та на рівні анаеробного порогу (ml/min/kg); - BR, - резерв вентиляції, який спостерігався на максимумі навантаження (%); - HR, - ЧСС, яка була у пацієнта на висоті навантаження (1/min); - HRR, - резерв ЧСС, що зберігався у пацієнта при досягненні максимального навантаження (1/min); - VO2/HR, - кисневий пульс, що спостерігався на висоті навантаження (мл/хв); - SpO2, - сатурація кисню, що оцінювалась на максимумі навантаження (%); - AT - артеріальний тиск, що був у пацієнта на висоті навантаження (мм. рт. ст); - W - максимальне досягнуте навантаження в (Вт та %); - фізична працездатність оцінювалась по рівню досягнутого хворим максимального споживання кисню (МПК) (в л/хв та в відсотках від належного) та виконаної роботи (Ватт); - анаеробний поріг (визначався метаболічними одиницями 1 MET (ккал/кг) - 3,5 мл/хв/кг та у відсотках від належного. Але при тривалому та частому застосуванні пролонгованих теофілінів, особливо у максимальній добовій дозі, спостерігаються небажані побічні явища, а саме: кардіотоксичний ефект (аритмії, кардіалгія, збільшення частоти нападів стенокардії, тахікардія, коливання артеріального тиску), а також загальна слабкість, зниження працездатності, сонливість. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб відновлення фізичної активності у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості, в якому шляхом застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату на тлі базисної терапії періоду ремісії, досягається підвищення анаеробної та кардіореспіраторної витривалості із нормалізацією кардіореспіраторного резерву, покращання показників ефективності споживання кисню та підвищення енергозабезпечення м'язової діяльності при фізичному навантаженні, зниження гіпервентиляції, покращання ефективності роботи серцево-судинної системи, що дозволяє покращити якість життя даної категорії хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі відновлення фізичної активності у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості, що полягає у застосуванні в період ремісії комбінації інгаляційного глюкокортикостероїдного препарату та β 2-агоніста короткотривалої дії, згідно з корисною моделлю, додатково щодня протягом 60 днів призначають етилметилгідроксипіридину сукцинат у фармакопейно припустимій дозі та режимі. Даний спосіб ґрунтується на основі вивчення нових даних щодо виявлення прихованих патологічних змін кардіореспіраторної системи при максимальному фізичному навантаженні у хворих на бронхіальну астму, та їхньої ролі у перебігу захворювання на тлі застосування ® інгаляційних кортикостероїдних засобів. У способі, що заявляється, застосовували Мексіприм ® (MEXIPRIM ) - препарат, до складу якого входить етилметилгідроксипіридину сукцинат, який випускається у вигляді розчину для ін'єкцій 50 мг/мл ампули по 2 мл, та таблеток під плівковою оболонкою 125 мг блістер, № 30 (реєстраційний номер № UА/10375/01/01 от 02.04.2015 до 02.04.2020 p.). Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати, запиваючи водою. Застосовувані терапевтичні дози і тривалість лікування визначаються чутливістю хворих до препарату. Починають лікування дозою 250-500 мг, середня добова доза становить 250-500 мг, максимальна добова - 800 мг. Добову дозу препарату розподіляють на 2-3 прийоми протягом дня. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається через 1 місяць. Для досягнення стійкого ефекту препарат "Мексіприм" слід приймати принаймні 2 місяці, особливо особам літнього віку. На тлі тривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, набряки. Спосіб здійснюють наступним чином. Одразу після закінчення курсу лікування загострення захворювання хворим на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості протягом 60 днів призначають щодня препарат, до складу якого входить етилметилгідроксипіридину сукцинат, по 1 таблетці під плівковою оболонкою (125 мг) 2 рази на добу після прийому їжі. Всі хворі отримують стандартну базисну терапію періоду ремісії, що включає застосування інгаляційного кортикостероїдного препарату та β2-агоніста короткотривалої дії для купування симптомів астми. 3 UA 114891 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Всім хворим проводилось спірометричне дослідження із визначенням основних параметрів функції зовнішнього дихання (ФЗД): FEV1 - об'єм форсованого видиху за 1 сек., FEV1/FVC - індекс Генслера, FVC - форсована життєва ємність легень, PEF - пікова об'ємна швидкість видиху. Для визначення фізичної працездатності у пацієнтів із бронхіальною астмою застосовувався кардіореспіраторний велоергоспірометричний навантажувальний тест (див. Recommendations on the use of exercise testing in clinical practice [Text]/ P. Palange |et al.]// Eur. Respir. J. - 2007. - №. 29. - P. 185-209). Велоергоспірометрія дозволяє кількісно оцінити фізичну працездатність, функціональний стан дихальної (включаючи тканинне дихання) та серцево-судинної системи та їхній взаємозв'язок. Для виконання дозованого фізичного навантаження використовувався велоергометр ЕР/2 і Ergoselect 1000 LP Basic з автоматичним розсіюванням потужності незалежно від швидкості педалювання. Основні параметри легеневої вентиляції і газообміну, а також частота серцевих скорочень та електрокардіограма реєструвалися, автоматично обробляючись на установці "Ергопневмотест" ОМ/05-Ц та на ергоспірометричній системі Oxycon Pro-Version JLAB 4.67, що включає пневмотахограф з інтегратором, газоаналізатори кисню і вуглекислого газу та електрокардіограф. Велоергометричне дослідження проводилося при дотриманні загальних вимог тестування, пред'явлених до субмаксимальних фізичних навантажень. Перед проведенням дослідження скасовувалися лікарські препарати, що впливають на функціональний стан кардіореспіраторної та нервової систем. Палити заборонялося протягом двох і більше годин перед дослідженням. Фізичне навантаження застосовувалося не раніше, ніж через 1 годину після прийому їжі. Абсолютні і відносні протипоказання до тестування та стани, які потребують особливої уваги та обережності, враховувались на основі рекомендацій [див. ERS School Courses ATS/АССР Statement on Cardiopulmonary Exercise Testing [Text]// Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2006. - №. 167. - P. 211277]. Температурний режим від +18 до +25° С, легкий одяг, що вільно пропускає повітря і вологу, на ногах легкі туфлі з жорсткою підошвою. До початку дослідження хворі були ознайомлені з метою та порядком проведення рухового тесту. Прогнозування потужності навантаження, максимального споживання кисню, хвилинної вентиляції легень та частоти серцевих скорочень проводилося методом екстраполяції з урахуванням віку, статі та антропометричних параметрів досліджуваних. Визначення фізичної працездатності проводилося, згідно з протоколом RA-150-І В3-ВР2-ЕС1. Робота тривала до відмови або припинялася при появі суб'єктивних і об'єктивних симптомів, що лімітують подальше нарощування навантаження: вираженої задишки, досягнення субмаксимальної частоти серцевих скорочень, появи електрокардіографічних ознак коронарної недостатності. Відхилення темпу педалювання від заданого рівня (нижче 60 об./хв.) через м'язову слабкість або недостатню мотивацію до виконання граничного навантаження розцінювалося як відмова випробуваного від подальшого проведення тесту. Максимальний рівень виконаного навантаження оцінювався як межа функціональних можливостей організму. Оцінювались наступні показники: - V'О2, - споживання кисню в мл за хвилину. Оцінка проводилась на максимумі навантаження та на рівні анаеробного порогу (ml/min); - VO2/kg, - споживання кисню в мл за хвилину на кг маси тіла, також визначалось на максимумі навантаження та на рівні анаеробного порогу (ml/min/kg); - BR, - резерв вентиляції, який спостерігався на максимумі навантаження (%); - HR, - ЧСС, яка була у пацієнта на висоті навантаження (1/min); - HRR, - резерв ЧСС, що зберігався у пацієнта при досягненні максимального навантаження (1/min); - VO2/HR, - кисневий пульс, що спостерігався на висоті навантаження (мл/хв); - SpO2, - сатурація кисню, що оцінювалась на максимумі навантаження (%); - AT - артеріальний тиск, що був у пацієнта на висоті навантаження (мм. рт. ст); - W - максимальне досягнуте навантаження в (Вт та %); - MET - метаболічний еквівалент переносимості фізичного навантаження, який визначався на максимумі навантаження (ккал/кг). Фізична працездатність оцінювалась по рівню досягнутого хворим максимального споживання кисню (МПК) (в л/хв та у відсотках від належного) та виконаної роботи (Ватт). Анаеробний поріг (визначався метаболічними одиницями 1 MET-3,5 мл/хв/кг та у відсотках від належного; - RER - респіраторний обмін (RER=VC02/V02), (в.о.); - dO2/dW - витрати кисню на ват виконаної роботи (мл/хв./Вт); 4 UA 114891 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - dHR/dO2 - співвідношення частоти серцевих скорочень до об'єму кисню, що може перекачати серце при максимальному фізичному навантаженні (уд/хв/мл); - задишка за шкалою Борга (бали); - RW- енергетична вартість виконаної роботи (Вт/кг); - РМА- максимальне зусилля пацієнта для виконання роботи (%); - AT (% від V'О2max) ~ анаеробна витривалість (%); - HR/Vkg - витрати кисню на кілограм при виконанні роботи (уд/хв/кг). У кожного пацієнта проводилась оцінка причини зупинки тесту. Розрахункові показники отримувались за допомогою автоматичного обчислення за методикою фірми розробника. Для опосередкованого визначення стану забезпечення організму киснем визначали життєвий індекс Скібінскі, який обчислювався за формулою [див. Експрес-скринінг рівня соматичного здоров'я населення при профілактичних оглядах [Текст]: методичні рекомендації/ Г.Л. Апанасенко [та ін.]. - К., 2000. - 8 с]. Оцінка функціонального стану відбувалась у балах: 1 критично, 2 - дуже погано, 3 - погано, 4 - задовільно, 5 - добре і 6 - відмінно. Оцінка швидкості відновлення пульсу (індекс Руф'є) вираховувалась, згідно з формулою [див. Казначеев, В.П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения [Текст]/ В.П. Казначеев, Р.М. Баевский, А.П. Берсенева. - Л.: Медицина, 1980. - 210 с]. Для отримання розрахункових показників проводили процедуру тестування, яка починалась із вимірюванням ЧСС у спокої, сидячи, після 5-хвилинного відпочинку. Потім виконувалось 30 глибоких присідань за 45 секунд із випрямленням рук перед собою. Відразу ж після закінчення 30 присідань вимірювався пульс в положенні стоячи, а після хвилинного відпочинку - в положенні сидячи. Оцінка швидкості відновлення пульсу також відбувалась у балах: 1 критично, 2 - дуже погано, 3 - погано, 4 - задовільно, 5 - добре і 6 - відмінно. Стійкість до гіпоксії - гіпоксична проба (проба Штанге), яка полягала в довільномаксимальній затримці дихання, яка виконується в положенні сидячи без попередньої гіпервентиляції. Обстежувані робили глибокий вдих, злегка видихали і на цьому припиняли дихання на максимально можливий час. Інтерпретація окремо аналізованого показника затримки дихання утруднена, оскільки вона залежить від таких суб'єктивних факторів, як вольові якості людини і чутливість хеморецепторів до змін напруги вуглекислого газу в крові. Однак у сукупності з AT, ЧСС, життєвим показником і ваго-ростовим індексом гіпоксична проба несе досить об'єктивну інформацію щодо навантаження в оцінці стану здоров'я людини [див. Експрес-скринінг рівня соматичного здоров'я населення при профілактичних оглядах [Текст]: методичні рекомендації/ Г.Л. Апанасенко [та ін.]. - К., 2000. - 8 с.]. Оцінка проби Штанге проводилась за бальною шкалою: 1 - критично, 2 - дуже погано, 3 - погано, 4 - задовільно, 5 добре і 6 - відмінно. Максимальне споживання кисню (МПК) як інтегральна величина, що відображає аеробну працездатність, рекомендована фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я як найбільш надійна методика оцінки фізичної працездатності людини. Індивідуальна величина МПК досить точно відображає функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем. Задовільний і гарний розвиток киснево-транспортної системи організму є неодмінною умовою для інтенсивної фізичної працездатності, що забезпечує досить високий індивідуальний рівень PWC170. Особи, у яких є відхилення у функціональній системі кровообігу, порушення гемодинамічних показників серцево-судинної системи (порок серця, атеросклеротичні ураження судин та ін.), мають низький рівень МПК. У клінічній медицині прямі вимірювання МПК використовуються для уточнення діагнозу захворювань, прогнозу стану та оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів. Багато авторів вказують на високий кореляційний зв'язок показників PWC170 і МПК. Для розрахунку величини МПК в даній роботі використовувалась 7 формула В.Л. Карпмана [див. Патент 59691 Україна, МПК А61В 5/0205, 2003]. МПК=1,7XPWC170+1240, де PWC170, виражається в абсолютному значенні (кгм/хв). Після розрахунку індивідуальної абсолютної величини МПК (в л/хв) визначалось його відносне значення за допомогою розподілу цієї величини на вагу обстежуваного (в кг) і перетворення МПК в мл (кг/хв), після чого проводилась оцінка отриманої величини за нормативними таблицями. Оцінка максимального споживання кисню при виконанні фізичного навантаження проводилась кількісно за бальною системою (див. таблицю 1). 5 UA 114891 U Таблиця 1 Нормативно-оцінна таблиця максимального споживання кисню МПК (л/хв) До 25 26-34 Відмінно Добре Задовільно Погано Дуже погано Критично >55 49-54 39-48 33-38 31-32 45 38-44 31-37 24-30 22-23 52 45-52 38-44 32-37 29-31 42 36-41 30-35 23-29 21-22 50 >47 43-50 40-47 36-42 32-39 30-35 27-31 28-29 24-26 45 37-45 29-36 23-28 21-22 43 33-43 27-32 20-26 18-19 40 35-39 28-34 22-27 20-21 35 29-34 23-28 18-22 16-17 33 27-32 21-26 16-20 14-15 37 31-36 25-30 20-24 18-19