Спосіб профілактики і лікування перинатальних ускладнень у вагітних з інфекцією нирок

Спосіб профілактики і лікування перинатальних ускладнень у вагітних з інфекцією нирок, який здійснюється шляхом застосування біостимулюючої, реокоригуючої, седативної та антибактеріальної терапії, який відрізняється тим, що як біостимулюючий, реокоригуючий, седативний й антибактеріальний засіб внутрішньовенно вводять озонований фізіологічний розчин. (19) (21) u200511432 (22) 02.12.2005 (24) 15.05.2006 (46) 15.05.2006, Бюл. № 5, 2006 р. (72) Чайка Володимир Кирилович, Талалаєнко Юлія Олександрівна (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.ГОРЬКОГО 3 плоду, передчасне переривання вагітності, фетоплацентарна недостатність, що проявляється гіпоксією і синдромом затримки розвитку плоду, респіраторними порушеннями. Будучи нешкідливим для людського організму, озон у терапевтичних дозах здатний чинити імуномодулюючу. протизапальну, бактерицидну, вірусолітичну. фунгіцидну, цитостатичну. антистресову, седативну й анальгезуючу дію, що особливо важливо для купування септичного процесу в нирках вагітної і поліпшення стану внутрішньоутробного плоду [5]. Лікувальні ефекти, що досягаються завдяки внутрішньовенному введенню озонованого фізіологічного розчину грунтуються на відомих механізмах біологічної дії озону. Високий окисний потенціал озону забезпечує бактерицидний, фунгіцидний, вірицидний ефекти у відношенні найважливіших видів грампозитивних і грамнегативних бактерій, вірусів, патогенних грибів і найпростіших. А імуномодулююча дія озону базується на його здатності активувати фагоцитоз за рахунок пероксидів і стимуляції вироблення цитокінів лімфоцитами і моноцитами. Озоніди, утворені в результаті озонолізу ненасичених жирних кислот, модифікують стан клітинних мембран, забезпечують активацію ферментних систем і тим самим підсилюють обмінні процеси вироблення енергетичних субстратів [6]. При парентеральному введенні озону відбувається модифікація мембран формених елементів крові, збільшується деформабельність еритроцитів, дезагрегація тромбоцитів і посилення мікроциркуляції в результаті дилатації периферичних судин, зниження в'язкості крові. У результаті цього поліпшуються реологічні властивості крові, що сприяє поліпшенню мікрогемоциркуляції і газообміну на тканинному [7]. Якісно змінюючи метаболізм кисню й енергетичних субстратів, озон інтенсифікує обмінні процеси і гормонально-вегетативний статус організму. В органних клітинах інтенсифікація киснезалежних реакцій сприяє зменшенню кількості продуктів вуглеводного, ліпідного і білкового обміну, активізації циклу Кребса з утворенням НАДФНз й окисного фосфорилювання в мітохондріях з нагромадженням АТФ і креатинфосфату [8]. Тому проведення озонотерапії при фетоплацентарній недостатності і внутрішньоутробному інфікуванні, що розвинулися внаслідок інфекційного ушкодження нирок у вагітних патогенетичне виправдане, так само як і призначення цієї терапії з метою профілактики названих перинатальних ускладнень [9]. Наводимо конкретні приклади застосування способу в клініці. 1. Вагітна Б., 24 років, надійшла в пологове відділення зі скаргами на болі в поперековій області, підвищення температури тіла до 38,4°С. посилене ворушіння плоду. Діагноз при надходженні: Вагітність 1, 29-30 тижнів, гестаційний пієлонефрит, феноплацентарна недостатність, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду. Обстежена: у загальному аналізі крові виявлений лейкоцитоз до 12,6т/л, палочкоядерні зрушення до 10%. зниження показників гемоглобіну до 96г/л; у загальному 14537 4 аналізі сечі - лейкоцити до 1/2 поля зору. Білок – 0,1г/л: при кардіотокографії плоду виявлене зниження адаптаційних і компенсаторних можливостей плоду, при ультразвуковому дослідженні (УЗД) нирок - помірна пієлокалікоектазія. УЗД плоду гіпертрофія плаценти, що дозволило підтвердити діагноз. Призначено традиційну антибактеріальну терапію, озонотерапію (7 сеансів щодня). Курс лікування склав 7 днів. Загальний стан вагітної покращився на 3 добу, нормалізувалася температура тіла. зникли болі в поперековій області. На 5 добу відбулося зниження лейкоцитозу крові до 7,2т/л, палочкоядерного зрушення до 4%, лейкоцитів в загальному аналізі сечі до 4 у полі зору. До 10 доби цілком нормалізувалися показники гемоглобіну крові - 110г/л, лейкоцити – 5,6т/л, лейкоцитарної формули крові: загальний аналіз сечі - без патологічних змін; кардіотокографія плоду - адаптаційні і компенсаторні можливості плоду задовільні, реактивний не стресовий тест. Це дозволило виписати пацієнтку з вагітністю, що розвивається, зі стаціонару на 31 добу під нагляд лікаря жіночої консультації за місцем проживання. У подальшому у вагітної не було загострення запального процесу в нирках, і вона народила живого, доношеного немовля без ознак внутрішньоутробного інфікування масою 3400г (оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів), яке було прикладене до грудей у родильному залі і надалі знаходилося на спільному перебуванні з матір'ю до моменту виписки зі стаціонару, що говорить про його задовільний стан. Породілля була виписана з пологового будинку на 4 добу, у післяпологовому періоді загострень хронічного пієлонефриту не було. 2. Вагітна Т., 27 років надійшла в пологове відділення зі скаргами на озноб, підвищення температури тіла до 39,4°С, біль в поперековій ділянці. В анамнезі - нефролітіаз праворуч, аномалія правої нирки. Діагноз на момент надходження: Вагітність 1, 27-28тиж. гестаційний пієлонефрит на тлі сечокам'яної хвороби. У результаті обстеження виявлено такі зміни: в загальному аналізі крові лейкоцитоз до 15,6г/л. патичкоядерні зрушення до 14%, зниження показників гемоглобіну до 86г/л: у загальному аналізі сечі: лейкоцити - до цілого поля зору, білок - 0,2г/л: при кардіотокографії плоду виявлене зниження адаптаційних і компенсаторних можливостей плоду, при ультразвуковому дослідженні (УЗД) нирок - помірна пієлокатікоектазія. УЗД плоду - гіпертрофія плаценти, ехозавис в навколоплодових водах, що дозволило до діагнозу додати фетоплацентарну недостатність і ризик внутрішньоутробної інфекції в плоду. Призначено терапію, що включає ампіцилін по 0,5г 4 рази в добу, нітроксолін 0,1г 4 рази на добу, озонотерапію (10 сеансів щодня). Курс лікування склав 10 днів. Загальний стан вагітної покращився на 3 добу. нормалізувалася температура тіла. зникли болі в поперековій ділянці. На 5-у добу нормалізувалися загальноклінічні показники. Перед випискою зі стаціонару при кардіотокографії плоду - адаптаційні і компенсаторні можливості плоду задовільні. реактивний не стресовий тест, при УЗД - розміри плоду відповідають терміну вагітності, ехозавис у навколоплодових водах не візуалізується. Пацієн 5 14537 тку виписано з триваючим розвитком вагітності зі стаціонару під спостереження лікаря жіночої консультації за місцем проживання. Надалі у вагітної не було загострення запального процесу в нирках і вона народила живе, доношене немовля без ознак внутрішньоутробного інфікування. 3. Вагітна Т., 23 років надійшла в пологове відділення для проведення профілактичного курсу терапії. Дана вагітність друга, протікала з загостренням пієлонефриту в терміні 11-12 тижнів. На момент надходження термін вагітності склав 2425тиж. З анамнезу - попередня вагітність два роки тому ускладнилася гестаційним пієлонефритом, пологи термінові, дитина померла на другу добу. патологоанатомічний діагноз-внутрішньоутробна пневмонія. При обстеженні виявлено незначний лейкоцитоз у загальному аналізі крові – 9,7г/л. Гемоглобін - 91г/л. %: у загальному аналізі сечі лейкоцити 1-2 у полі зору, білок – 0,03г/л: багато бактерій (до цілого поля зору). Бактеріологічний посів сечі - Е. Coli 106КОО/мл. Пацієнтці призначено озонотерапію (10 сеансів щодня). Курс лікування склав 10 днів. У подальшому у вагітної не було загострень хронічного пієлонефриту, відбулися пологи живим доношеним немовлям, масою 3450г, без ознак внутрішньоутробної інфекції. Породілля і немовля виписані під нагляд лікаря за місцем проживання на 5 добу. За допомогою запропонованого способу проліковано 153 вагітних жінки, які перебували на лікуванні в пологовому відділенні Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства та Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання. Усі народили живих немовлят. 11 немовлят мали ознаки внутрішньоутробного інфікування, але в жодного інфекція не реалізувалася. Таким чином, перевагою даного методу є безпека для матері і плоду, простота застосування, скорочення термінів перебування пацієнток у стаціонарі. Джерела інформації, взяті до уваги: Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 1. Патент №2149592, Розсип, МКП А61В17/42. Способ профилактики и лечения плацентарной недостаточности. Дальневосточный государственный медицинский университет. Заявка №98122869/14 от 1998.12.07, Опубл. 2000.05.27, Бюл. №7. 2. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка / Под ред. М. Энкина и др. 3-е изд. - С.Пб.: Петрополис. 2003. 477с. 3. Давыдова И.А. Морфологические особенности функциональной системы мать-плацента-плод при пиелонефрите беременных // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №3. - С.29-31. 4. Аржанова О.Н., Кошелева Н.Г., Ковалева Т.Г. и др. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение: Учебное пособие. СПб.: Нордмед - Издат. 2000 - 32с. 5. Побединский Н.М. Озонотерапия в акушерстве и гинекологии // Инфекционный контроль. 2001. - №1. - С.25-27. 6. Зайцев В.Я., Разумовский С.Д. Озонидотерапия. Тез. докл. III Всеросийской конференции "Озон и методы эфферентной терапии в медицине". - Н.Новгород. 1998. - С.11-12. 7. Талалаенко Ю.А. Экспериментальное обоснование использования медицинского озона у беременных с фетоплацентарной недостаточностью при инфекционном пражении почек. // Медикосоциальные проблемы семьи. - 2004. - Т.9. N2. С.84-87. 8. Конторщикова К.Н. К вопросу о биорегуляторном эффекте озона. Тез. докл. III Всероссийской конференци "Озон и методы эфферентной терапии в медицине". - Н.Новгород. 1998. - С.1213. 9. Талалаенко Ю.А., Малеев О.В., Мумрова Е.И., Кабанько Т.П., Костенко B.C., Спалек А.А. Озонотерапия в комплексной профилактике внутриутробного инфицирования у плода // Международный медицинский журнал - 2003. (приложение) - С.76-78. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601