Спосіб хірургічного лікування хвороби крону

Спосіб хірургічного лікування хвороби Крону, який включає субтотальну колектомію, ілеостомію, накладання анастомозу між верхівкою прямої і бічною стінкою клубової кишки, який відрізняється тим, що анастомоз формують проксимальніше ілеостоми на 40-45см, додатково формують "малу черевну порожнину" за допомогою залишеного великого сальника, ілеостому ушивають через 2-3 місяці шляхом формування J-подібного резервуара методами лапароскопічної хірургії. (19) (21) u200511433 (22) 02.12.2005 (24) 15.05.2006 (46) 15.05.2006, Бюл. № 5, 2006 р. (72) Гюльмамедов Фарман Ібрагімовіч, Гюльмамедов Полад Фармановіч, Кухто Олексій Павлович, Кухто Галина Констянтинівна, Полунін Герман Євгенійович (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 - відновлення кишкової безперервності, другий етап хірургічного лікування, виконується шляхом широкої лапаротомії, видалення анастомозіруємих ділянок кишки, тому він є травматичним, виконується у віддалені терміни, може викликати повторне загострення хвороби Крону. У основі корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу формування тонкоректального резервуару, зниження ризику післяопераційних ускладнень, пов'язаних з травматичностю і небезпекою загострення основного захворювання при одночасній резекції ободової кишки з формуванням резервуару, враховуючи можливість виконання оперативного втручання на фоні активного і важкого перебігу основного захворювання і закономірного загострення запального процесу в найближчому післяопераційному періоді [5]. Поставлена задача розв'язується тим, що в способі хірургічного лікування хвороби Крону, який включає субтотальну колектомію, ілеостомію, накладенні анастомозу між верхівкою прямою і бічною стінкою клубової кишки, згідно корисній моделі, анастомоз формують проксимальніше ілеостоми на 40-45см, додатково формують «малу черевну порожнину» за допомогою залишеного великого сальника, ілеостому ушивають через 2-3 місяці, шляхом формування J-подібного резервуару методами лапароскопічної хірургії. Спосіб ілюструють: Фіг.1 - резекція ураженої товстої кишки. Фіг.2 - формування 1-стовбурної ілеостоми і анастомоз кінець в бік проксимальніше термінального відділу клубової кишки. Фіг.3 - формування «малої черевної порожнини шляхом фіксації великого сальника в лівому фланке живота навкруги ілеостоми. Фіг.4 - лапароскопічне ушивання ілеостоми. Фіг.5 - ушита тонка кишка. Спосіб здійснюється таким чином: мобілізують необхідний для видалення уражений відділ товстої і клубової кишки (фіг.1). Перетинають кишку в області резекції і формують анастомоз «кінець в бік» між верхівкою прямої і петлею клубової кишки на відстані 40-45см від краю резецированноі клубової кишки. Ця відстань необхідна для попередження загострення в зоні сформованого анастомозу внаслідок післяопераційного загострення хвороби Крону. Формують одноствольну «хоботкову» ілеостому з кінцевого відділу клубової кишки, щоб вона була найбільш проксимальною точкою конструйованого резервуару (фіг.2). Залишеним після субтотальної колектомії великим сальником формують «малу черевну порожнину» (фіг.3). Для цього після проведення стомірованної кишки через контрапертуру, великим сальником «вкривають» всі петлі кишківника, що залишилися. Сальник фіксують вузловими швами в бічних фланках. Через 2-3 місяці після стихання запальних змін у відділах кишківника і нормалізації функції анастомозу, що залишилися, проводять лапароскопічне ушивання одноствольної ілеостоми (фіг.4). Троакари вводять в 4 крапках: в припупковій області вводять 11мм троакар, через який вводиться лапароскоп з відеокамерою. В правому і лівому підребір'ьях вводиться 5- і 11-мм троакари, при цьому 11мм троакар 14538 4 вводять з боку протилежної раніше накладеної ілеостоми. В подальшому через нього проводять пелюстковий ранорозширювач або затиск Бебкока. Через 5-мм троакар проводиться робочий затиск. Троакар 12мм для зшиваючого апарату ENDOGIA-60 встановлюють із сторони, протилежної ілеостомі. З боку черевної порожнини проводять мобілізацію кишки, несучої свищ. Бранши зшиваючого апарату проводять під і над кінцевим відділом стомірованої кишки біля передньої черевної стінки, з боку черевної порожнини. Опускаючи фіксатор і стуляючи бранши апарату добиваються прошивання дистального і проксимального відділів кишки, що перетинається, 3 рядами танталових дужок з кожної сторони. Дистальний відділ висікають з передньої черевної стінки з подальшим ушиванням дефекту передньої черевної стінки (фіг.5). Переваги способу: - анастомоз формується на більш проксимальном відділі тонкої кишки, де мало вірогідний розвиток загострення. Це запобігає розвитку неспроможності швів анастомозу і подальших важких післяопераційних ускладнень: - залишена дистальніше анастомозу, термінальна частина клубової кишки після нормалізації функції анастомозу, практично залишається зовні пасажу кишкового вмісту, тобто не піддається «фекальній агресії», а ілеостома, що залишилася, «розвантажує» цю ділянку, що полегшує лікування подальших загострень, - термінальна частина клубової кишки, де після операції найбільш вірогідний розвиток загострення, доступна можливості більш адекватного місцевого лікування, - формування «малої черевної порожнини» навкруги термінального відділу клубової кишки сприяє відокремленню можливих наслідків хірургічних ускладнень в найближчому і віддаленому післяопераційному періодах, - досягнення стійкій ремісії при адекватному лікуванні дозволяє скоротити термін соціальної і трудової реабілітації і відновити кишкову безперервність через 2-3 місяці після радикальної операції, оскільки відновний етап відрізняється мінімальної травматичністю і може бути проведений відразу після досягнення ремісії, з мінімальним ризиком подальших загострень. - формування J-образного тонко-ректального резервуару забезпечує тривалішу затримку кишкового вмісту, що знімає синдром виснажуючої діареї і хімічного опіку промежини. - мала травматичність відновного етапу практично знімає дискусійне питання про те чи слід виконувати одномоментні операції при важкому активному перебігу хвороби Крону. Ризик таких операцій набагато вищий, ніж пропонована методика, - рецидивуючий перебіг хвороби Крону і у віддаленому післяопераційному періоді, завдяки запропонованій корисній моделі, дозволяє уникнути ререзекції, отже, попереджає найважче ускладнення в хірургічному лікуванні хвороби Крону розвиток синдрому мальабсорбції після неодноразових резекцій тонкої кишки. Джерела інформації, взяті до уваги: 5 14538 1. Золлінгер P., Золлінгер P., Атлас хирургічних операцій. 1996 - Москва "Міжнародний медичний клуб" С.130-139. 2. Дробні ILL, Хирургія кишківника. 1983 - Будапешт С.312. 3. Шалімов А.А., Саєнко В.Ф., Хирургія травного тракту. 1990 - Київ "Здоров'я" С.473. Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 4. Гюльмамедов Ф.І., Гюльмамедов П.Ф., Полунін Г.Є Деклараційний патент 39747 А Спосіб формування тонко-товстокишкового резервуару. 5. Rutgeerts P.,Geboes К., YagfeiEfien G.,Kerremans R., Hiele M.Predictability of the postoperative course of Crohn’s disease. 1999 - Gastroenterology, 99, 950963. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601