Спосіб ранньої післяпологової діагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих вірусом герпесу звичайного 2 типу

Спосіб ранньої післяпологової діагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених 3 вонародженого. Поставлене завдання вирішується шляхом виявлення фрагментів ДНК ВГЗ-2 у тканині плаценти за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), а також гістологічним дослідженням плаценти за стандартною схемою при фарбуванні гематоксилін-еозином та пікрофуксином по ванГізон, оцінка результату дослідження як позитивна відбувається за наявності фрагментів ДНК ВГЗ-2 вище контамінаційного рівня і запальних змін хоріальної пластинки та оболонок, парієтального й базального децидуїту, васкуліту переважно стовбурових ворсин, артеріїту і флебіту пупкових судин, фунікуліту. Результати досліджень, які проводились в інституті ПАГ АМН України показали, що у 85% плацент від матерів, інфікованих HSV-2, є запальні зміни хоріальної пластинки та оболонок, парієтальний та базальний децидуїт, васкуліт переважно стовбурових ворсин, фунікуліт з інтенсивною лейкоцитарною та плазмоцитарною інфільтрацією. При імуногістохімічному дослідженні в цих плацентах виявлено високий ступінь експресії (3 бали) антигену ВГЗ-2 в клітинах децидуальної оболонки та септах, помірний (2-4 бали) - в синцитії та ендотелії капілярів. В 60% досліджених плацент виявлено досить високий рівень компенсаційних процесів у вигляді ангіоматозу судин ворсин, проліферації синцитію. Визначення фрагментів ДНК ВГЗ-2 в цих плацентах показало наявність від 114 до 1320ге/мл. Отже, молекулярно-біологічне та гістологічне дослідження плаценти від жінок з ВГЗ-2 інфекцією є важливим для ранньої післяпологової діагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих ВГЗ-2, виявлення характеру інфекційного процесу і вибору тактики лікування новонародженого. При дослідженні крові новонароджених наявність IgG розцінювали як антитіла, що дитина отримала від матері. Діагностично значущий рівень IgG антитіл (від 0,3 до 1,955IE/ml) виявлено у 48 новонароджених. Результати дослідження крові на наявність IgM антитіл у новонароджених показали, що діагностично значущу концентрацію виявлено у 28 (58,3%) дітей із 48 - від 0,2 до 0,3IE/ml, ПЛР була позитивною у 37(77,1%) дітей. У всіх випадках ми вважали ВГЗ-2 інфікування верифікованим. Із 48 інфікованих новонароджених позитивна реакція на IgM була у 11 (22,9%), ПЛР у 20 (41,7%), IgM + ПЛР - у 17 (35,4%) новонароджених. Перебіг періоду ранньої постнатальної адаптації у новонароджених від матерів, інфікованих HSV-2, відбувався із значними ускладненнями, які проявлялися у вигляді розвитку різноманітних дизадаптаційних синдромів. Серед дизадаптаційних синдромів у новонароджених від матерів з HSV-2 провідне місце посідали неврологічні порушення (45,6%) та синдром дихальних розладів (22,2%). Клінічні прояви неврологічних порушень у новонароджених від матерів з HSV-2 характеризувалися поліморфізмом. Найчастішими серед них були зміни м'язового тонусу (10%), нестійкість фізіологічних рефлексів (11,1%), порушення рухової 14769 4 активності (10%) та гастроінтестинальні реакції (8,9%), синдром нервово-рефлекторної збудливості (21,1%). Спосіб ранньої післяпологової діагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих ВГЗ-2, здійснюється наступним чином: відразу після народження посліду видаляли з парацентральної зони 2 шматочки розмірами 1х1х1см. Один - для гістологічного дослідження за стандартною схемою з фарбуванням гематоксилін-еозином та пікрофуксином по ванГізон. Другий - для кількісної ПЛР (зберігання при +4°С до 24 год). Корисна модель підтверджується наступними прикладами: Приклад 1. Хлопчик О-л., народився у 40 тижнів вагітності від І пологів (в анамнезі матері - дві завмерлі вагітності у терміні 6 і 10 тижнів). Вагітність перебігала із загрозою переривання протягом всієї вагітності. Пологи ускладнилися передчасним виливом навколоплідних вод і слабкістю пологової діяльності, оцінка за шкалою Апгар при народженні 6-7 балів. В навколоплідних водах виявлені фрагменти ДНК ВГЗ-2 у кількості 415ге/мл. За даними гістологічного дослідження плаценти ознаки запального процесу з інтенсивною лейкоцитарною та плазмоцитарною інфільтрацією. Стан дитини при народженні і на протязі 4 діб був порушеним за рахунок неврологічної симптоматики у вигляді синдрому пригнічення, за даними ультразвукової діагностики головного мозку - дифузне підвищення щільності тканини мозку, наявність перивентрикулярних крововиливів, міжшлуночкова асиметрія, набряк мозку. На 15 добу життя у сироватці крові виявлені фрагменти ДНК ВГЗ-2 за допомогою ПЛР. Приклад 2. Дівчинка С-к., народилась від IY вагітності (в анамнезі у матері 2 самовільних викидня і 1 позаматкова вагітність) І термінових пологів у матері, інфікованої ВГЗ-2. Під час вагітності загроза невиношування у І та II триместрах, багатоводдя, хронічна гіпоксія плода у III триместрі. Перебіг пологів без особливостей. Оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів. В плаценті і навколоплідних водах виявлені фрагменти ДНК ВГЗ-2 у кількості 415ге/мл та 742ге/мл, відповідно. При гістологічному дослідженні плаценти виявлені ознаки запального процесу з дифузним розташуванням нейтрофілів. Стан дитини погіршився на кінець першої доби у вигляді розвитку синдрому нейро-рефлекторної збудливості, з початку другої доби з'явилась гіпербілірубінемія, яка трималась протягом трьох тижнів. При плановому обстеженні через місяць після народження у сироватці крові виявлені фрагменти ДНК ВГЗ-2 (75ге/мл), а також IgM 13,6 од. Приклад 3. Хлопчик П-в., народився від II вагітності II пологів на 38 тижні (в анамнезі у матері викидень у 21 тиждень вагітності). При народженні були ознаки внутрішньоутробної гіпотрофії II ступеня (маса тіла 2100г, зріст 48см), асфіксії середнього ступеня (оцінка за Апгар 5-7 балів). В плаценті виявлені фрагменти ДНК ВГЗ-2 у кількості 255ге/мл і в навколоплідних водах - IgM 11,4 од. При гістологічному дослідженні плаценти виявлені 5 14769 ознаки запального процесу у вигляді парієтального й базального децидуїту, васкуліту переважно стовбурових ворсин, фунікуліту. Подальше лікування проведено у відділенні реанімації новонароджених. Діагностовано мікроциркуляторні розлади та порушення кардіореспираторної адаптації. На 3 добу життя стан дитини порушився: виникла гіпербілірубінемія, явища синдрому пригнічення. Переведений на 14 добу у відділення молодшого дитинства для реабілітації. При плановому обстеженні через місяць після народження у сироватці крові IgM (11,9од). Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 Таким чином, наведені приклади доводять, що спосіб ранньої післяпологової діагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих ВГЗ-2, інформативний. Зважаючи на те, що формування різної патології, пов’язаної з внутрішньоутробним інфікуванням ВГЗ-2, а також порушення ранньої неонатальної адаптації, у більшості випадків відбуваються через декілька діб після пологів - своєчасна діагностика вірусного ураження є запорукою своєчасного ефективного лікування внутрішньоутробної ВГЗ-2 інфекції у новонароджених. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601