Спосіб лікування розсіяного склерозу з використанням стовбурових клітин

Спосіб лікування розсіяного склерозу з використанням стовбурових клітин, що включає заготівлю, кріоконсервування та ін’єкційне введення стовбурових клітин, який відрізняється тим, що як стовбурові клітини застосовують алогенні ембріональні нейроклітини, які вводять реципієнту ендолюмбально в кількості 30-40 млн. за одну трансплантацію, яких може бути 1-3 на курс лікування. (19) (21) u200601360 (22) 10.02.2006 (24) 15.06.2006 (46) 15.06.2006, Бюл. № 6, 2006 р. (72) Цимбалюк Віталій Іванович, Маркова Ольга Володимирівна, Пічкур Леонід Дмитрович, Вотякова Ірина Андріївна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ 3 індукувати толерантність до автоантигенів (тобто забезпечує виліковування від автоімунного захворювання). Цей підхід є ефективним з точки зору ліквідації запального процесу та затухання автоімунних реакцій, проте він передбачає використання автологічних стовбурових клітин, що потребує проведення пункції кісткового мозку, або проведення додаткових лікувальних процедур, пов’язаних зі стимуляцією виходу стовбурових клітин у кровообіг та їх накопичення (лейкоферез). Одним з чинників, які стримують використання вищеописаного підходу до лікування PC, є розвиток ускладнень після трансплантації стовбурових клітин. Найближчим аналогом способу лікування PC, що заявляється, є спосіб, який передбачає використання автологічних гемопоетичних стовбурових клітин [1]. На першому етапі лікування проводять стимуляцію виходу з кісткового мозку у периферичну кров гемопоетичних клітин та їх збір (з цією метою застосовують циклофосфан (4г/м2 одноразово) і грануло-цитарний колонієстимулюючий фактор - нейпоген). Потім проводять операцію лейкоферезу і заготовляють достатню кількість периферичних гемопоетичних стовбурових клітин (CD 34+). Після отримання лейкоконцентрату проводять кріоконсервування автологічних стовбурових клітин, що дозволяє зберігати їх до моменту ін’єкції хворому. На другому етапі проводять високодозову хіміотерапію за схемою, яка прийнята та ухвалена програмою лікування автоімунних захворювань. Через добу після закінчення введення цитостатиків виконують власне ін’єкціюреінфузію трансплантату (трансплантацію). Зібрані гемопоетичні клітини вводять внутрішньовенне для формування нової імунної системи без патологічних клонів лімфоцитів, що провокують демієлінізацію. Враховуючи те, що у таких схемах застосовуються авто-логічні стовбурові клітини, додатково для знищення патологічних Т-лімфоцитів, що залишилися, вводять антитимоцитарний глобулін. Описаний спосіб дозволяє досягти лікувального ефекту у частини пацієнтів, що було підтверджено даними магніто-резонансної томографії. Проте, одним з факторів, які стримують використання цього способу і змушують більш прискіпливо розглядати результати такого лікування, є розвиток ускладнень після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Так, в дослідженні Fassas et al. (2000) у 24 пацієнтів з хронічним прогресуючим PC протягом періоду спостереження 1 хворий помер від аспергільозу на 65 добу після інфузії стовбурових клітин. У 10 пацієнтів спостерігалися транзиторні явища підвищення температури та нейротоксичність, обумовлені інфекційними проявами, причини яких не були ідентифіковані. Узагальнюючи свої результати, автори вважають, що пов’язана з трансплантацією стовбурових клітин летальність у хворих на PC складає від 3 до 8 відсотків. Завдання, яке вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в удосконаленні способу лікування PC з використанням стовбурових клітин за рахунок застосування в якості стовбурових ембріональних нервових клітин з високим відновлю 15356 4 ючим потенціалом, які можуть продукувати трофічні фактори та самі інтегруватися в ЦНС реципієнта, справляти замісний ефект, поповнюючи кількісний склад попередників олігодендроцитів, забезпечуючи тим самим умови для ремієлінізації аксонів і зменшення моторного дефіциту у хворих на PC. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, дозволить зменшити частоту несприятливих побічних ефектів і створить передумови для посилення локомоторної активності хворих на PC. Поставлене завдання досягається тим, що у відомому способі лікування PC з використанням стовбурових клітин, який включає заготівлю, кріоконсервування, ін’єкційне введення стовбурових клітин, згідно корисної моделі, як стовбурові клітини застосовують алогенні ембріональні нейроклітини, які вводять реципієнту ендолюмбально в кількості 30-40млн. за одну трансплантацію, яких може бути 1-3 на курс лікування. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що хворому на PC трансплантують алогенні ембріональні нейроклітини шляхом ендолюмбального введення клітинної суспензії. Нейрохірургічний підхід - ендолюмбальне введення (у лікворні простори та паренхіму ЦНС хворого на PC) клітин ембріонального мозку - забезпечує доставку необхідних клітинних субстанцій у місця руйнування мієліну, суттєво знижує небажані втрати лікувального ефекту, пов’язані з можливим швидким розпадом трофічних факторів та загибеллю стовбурових клітин. Це дозволяє суттєво покращити результати лікування рухових порушень у хворих на PC і знизити частоту розвитку ускладнень, зменшити ступінь рухового дефіциту, покращити зір та поновити інші втрачені функції. Покращення рухових та інших функцій забезпечується поновленням мієлінізації аксонів та електричної провідності мієлінових оболонок. За відомими літературними даними такий спосіб лікування PC не відомий. Запропонований спосіб лікування здійснюється наступним чином. Забір мозку ембріона людини проводять під час переривання фізіологічної 7-9 тижневої вагітності з дотриманням вимог чинного законодавства України та міжнародних правових норм. Під мікроскопом ембріональний мозок звільняють від мозкових оболонок. Закладку кори ембріонального мозку суспендують фізичним методом. Одну частину клітин використовують для кріоконсервування, а другу частину клітин обстежують на вірусну та бактеріологічну інфікованість. Перед використанням суспензії нейроклітин визначають їх фізико-хімічні властивості, концентрацію клітин, життєздатність, морфологічні показники, функціональну повноцінність, адгезивний потенціал. Під місцевим знеболюванням Sol. Lidocaini 0,5%-2,0мл в проміжку між 3 та 4 остистими виростами поперекових хребців проводять пункцію субарахноїдального простору. Після отримання та забору під контролем мандрена 1мл прозорого ліквору для клінічних досліджень вводять 1 мл (3050х10) суспензії ембріональних нейроклітин. Вве 5 15356 дення менше 30х106 фетальних клітин є малоефективним, а застосування більшої кількості клітин може супроводжуватися негативними побічними явищами. Пункційну голку витягують. Накладають асептичну пов’язку. В горизонтальному положенні з опущеним головним кінцем хворий знаходиться 2 години. Таких трансплантацій на курс лікування може бути 1-3 в залежності від індивідуальної реакції. Конкретний приклад втілення. Хворий П-к В.В., № історії хвороби 3482, поступив у відділення відновної нейрохірургії 8.06.2004 з діагнозом PC, ретробульбарний неврит зорових нервів, церебральна форма, стадія ремісії, 2 ступінь тяжкості. При проведенні магнітнорезонансної томографії головного мозку в білій речовині паравентрикулярно виявлено вогнища демієлінізації приблизно 0,5см в діаметрі. Відмічаєтся прогресуюче-ремітуюче пониження зору (Vis OD=0,05 OS=0,3). Оцінка по шкалі інвалідності EDSS-3 бали. Протокол операції. Назва операції ендолюмбальне введення суспензії кріоконсервованих стовбурових нейроклітин ембріона людини. Кріоконсервовані нейроклітини ембріону людини розморожено згідно інструкції (температура води 40-43 С. Під місцевим знеболюванням Sol. Lidocaini 0,5%-2,0мл проведено пункцію субарахноїдального простору між остистими виростами 3 і 4 поперекових хребців. Отримано прозорий ліквор. Лікворний тиск 130мм в. с. Ендолюмбально введено 1мл суспензії стовбурових нейроклітин ембріо6 ну людини (30х10 ). Голка витягнена. На шкіру накладено асептичну пов’язку. Через добу після маніпуляції стан хворого задовільний, скарг немає, температура 36,7 С. Через 7 та 14 днів у зв’язку із Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 задовільною терапевтичною реакцією проведено повторне ендолюмбальне введення суспензії кріоконсервованих стовбурових нейроклітин ембріону людини. Хворий скарг не має, температура у межах норми. Хворого виписано додому у задовільному стані. 15.09.2005 хворий поступає для обстеження. 1 рік тому хворий пройшов курс лікування з використанням ендолюмбального введення нейроклітин ембріону людини. Через 2 місяці після лікування у хворого почав поновлюватися зір (Vis OD=0,05 OS=0,7), зменшилось похитування, наросла сила м’язів кінцівок. При огляді - черепно-мозкові нерви без патології. Обсяг рухів у кінцівках повний. М’язова сила у кінцівках 4 бали. Парезів немає. Сухожилкові рефлекси підвищені, черевні рефлекси відсутні. Симптоми Бабінського, Росолімо позитивні з обох боків. Легка сенситивна атаксія у позі Ромберга, при виконанні ПНП - легка інтенція (S>D). Оцінка за шкалою EDSS - 2,5 бали. Спостереження триває. За період з 2004 по 2006pp. в клініці відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова АМН України проліковано 19 хворих на PC методом ендолюмбального введення стовбурових нейроклітин ембріону людини. Післятрансплантаційна летальність була відсутня. У 38% спостережень відмічена позитивна динаміка рухових функцій, покращання зору, покращання функцій тазових органів. Джерела інформації 1. Fassas A., Anagnostopoulos A., Kazis A. et al. Autologous stem cell transplantation in progressive multiple sclerosis - an interim analysis of efficacy.//J. Clin. Immunol. - 2000. - 20(1). - P.24-30. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601