Спосіб корекції апоптозу лімфоїдних клітин при бронхіальній астмі
Номер патенту: 17225
Опубліковано: 15.09.2006
Автори: Ястремська Ірина Анатоліївна, Кайдашев Ігор Петрович
Формула / Реферат
1. Спосіб корекції апоптозу лімфоїдних клітин при бронхіальній астмі, який включає активацію апоптозу та його оцінку, який відрізняється тим, що активацію апоптозу здійснюють антигістамінними препаратами.
2. Спосіб корекції апоптозу лімфоїдних клітин при бронхіальній астмі за п. 1, який відрізняється там, що як антигістамінні препарати використовують, наприклад, дезлоратадин.
Текст
1. Спосіб корекції апоптозу лімфоїдних клітин 3 серія - 10% ембріональної сироватки телят, 2 серія - з 10% аутологічної сироватки, 3 серія - до МНПК донорів додавали 10% сироватки хворих на атопію, 4 серія - до МНПК хворих на атонію додавали 10% сироватки донорів. Культивування здійснювали 24 год. при 37°С. З метою комплексної оцінки процесів апоптозу використовували забарвлення за методом МайГрюнвальд-Романовський-Гімза (цитологічний барвник) та Hoecfast 33342 (флуоресцентний барвник). Підраховували МНПК, які мали морфологічні ознаки апоптозу: конденсація та фрагментація хроматину. Флюоресценцію реєстрували за допомогою мікроскопа Люмам Р-8 (Ломо, Росія). Недоліком відомого способу є: 1. корекція апоптозу здійснюється in vitro, що не дає змогу проводити інтерпретацію результатів стосовно цілісного організму; 2. проводиться корекція апоптозу лише однієї лімфоїдної субпопуляції (мононуклеарів периферійної крові); В основу корисної моделі поставлено завдання створити такий спосіб корекції апоптозу лімфоїдних клітин шляхом удосконалення відомого, який дозволяє здійснювати корекцію апоптозу всіх субпопуляцій лімфоїдних клітин в умовах in vivo, використовуючи антигістамінні препарати, з метою модулювання імунної системи хворих на бронхіальну астму та забезпечити більш достовірну комплексну оцінку процесів апоптозу на різних стадіях. Ця задача вирішується наступним чином: у способі корекції апоптозу лімфоїдних клітин при бронхіальній астмі, що включає активацію апоптозу та його оцінку, згідно корисної моделі, активація апоптозу здійснюється антигістамінними препаратами. В якості антигістамінного препарату використовується, наприклад, дезлоратадин. Загальними ознаками способу, що заявляється, і прототипу є: 1. активація апоптозу лімфоїдних клітин; 2. оцінка апоптозу. Відмітною ознакою є те, що активація апоптозу здійснюється антигістамінними препаратами, наприклад, дезлоратадином Спосіб пояснюється конкретним прикладом його здійснення. Корекція апоптозу здійснюється in vivo з наступним виділенням лімфоїдних клітин (мононуклеарів периферійної крові, тимоцитів, спленоцитів та лімфоцитів) та подальшою комплексною оцінкою апоптозу морфологічним та цитофлюорометричним методами. Цитофлюорометричний аналіз здійснюють з використанням флуоресцентних барвників анексину V та пропідіуму йодиду. Експериментальні дослідження були проведені на самцях щурів лінії Вістар. У піддослідних тварин була відтворена експериментальна модель бронхіальної астми. Щури були сенсибілізовані внутрішньобрюшинним введенням 0,5мг овальбуміну/10мг гідроокису алюмінію в 0,9% стерильному фізіологічному розчині. На 12, 14, 16, та 18 день всі групи були аероалергізовані овальбуміном в дозі 10мг/мл в об'ємі 700см3 з діаметром часточок 10мкм при максимальному розпиленні рідини 17225 4 0,4мл/хв. протягом 15хв. З рази з інтервалом 30хв. за допомогою інгалятора ультразвукового “Муссон-2” [ФГУП „Алмаз", г. Ростов-на-Дону, Россия]. Через 24 години після останнього впливу аерозолю у щурів спостерігались ознаки бронхіальної астми. Корекцію апоптозу лімфоїдних клітин здійснювали шляхом застосування дезлоратадину ["Еріус''\ Шерінг-Плау, США] в дозі 0,07мг/кг маси та фамотидіну [КМП, Україна] в дозі 0,6мг/кг маси тіла тварини. Препарати вводили перорально з інтервалом 24 години протягом 10 днів з моменту появи проявів бронхіальної астми. Контрольну групу складали інтактні щури. У експериментальних тварин після забою під тіопенталовим наркозом забирали тимус, селезінку, периферичні лімфатичні вузли та кров з правого шлуночка серця з подальшим отриманням суспензії клітин. Суспензію мононуклеарів периферійної крові (МНПК) отримували шляхом інкубації гепаринізованої крові при 37°С протягом 1,5 години. Далі відбирали плазму в пробірки, клітини осаджували центрифугуванням при 1500об/хв протягом 5 хвилин із наступною відмивкою фізіологічним розчином та подальшим ресуспендуванням. Суспензії тимоцитів, спленопитів та лімфоцитів готували за стандартними методиками. Загальну кількість клітин у суспензії підраховували в камері Горяєва. Життєздатність клітин визначали в тесті з трипановим синім. Методом проточної лазерної цитофлюорометрії (ПЛЦ) визначали експресію апоптотичних маркерів лімфоїдних клітин за допомогою анексину V міченого FITC [виробництва Caltag, США], а також за допомогою флуоресцентного барвника пропідіума йодида (двохкольорове забарвлення). Оцінка кінцевих стадій апоптозу (гіперхромність ядер, конденсацію й фрагментацію хроматину) включала морфологічний метод - забарвлення цитоцентрифужних препаратів за МайГрюнвальдом-Романовським-Гімзою (МГРГ). Підрахунок клітин проводили за допомогою бінокулярного мікроскопу „Биолам РП", [Ломо, Росія]. Комплексна оцінка апоптозу включала відсотковий вміст клітин, що знаходяться в стадії апоптозу. Статистичну оцінку отриманих результатів експерименту проводили за допомогою програми "STATISTICA", використовуючи непараметричні методи статистичних пакетів. Дослідження, здійснені запропонованим способом, показали наступні результати. При розвитку алергічного запалення відмічалися зміни апоптотичного процесу всіх субпопуляцій лімфоїдних клітин: спостерігали вірогідне збільшення % клітин на ранній стадії та зменшення % клітин на пізній стадії апоптозу. Таким чином, при атопічній бронхіальній астмі збільшувався відсоток клітин, що вступають в апоптоз, але безпосередньо процес програмованої загибелі уповільнювався. Дезлоратадин (Еріус) призвів до зменшення % клітин початкової стадії апоптозу до нормальних показників, та вірогідного збільшення % клітин на пізній стадії. Фамотидін зменшив % клітин початкової стадії апоптозу навіть нижче показників в інтактній групі, вірогідно збільшився % клітин на 5 17225 пізній стадії апоптозу. На діаграмі (Фіг.1) показана індукція апоптозу лімфоїдних клітин після лікування Н1-блокатором гістаміну дезлоратадином при бронхіальній астмі. Зокрема: *- вірогідність відмін при порівнянні з апоптозом при бронхіальній астмі, p 0,05. Результати досліджень дозволяють зробити Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 висновок про здатність Н1- та Н2-блокаторів корегувати перебіг апоптотичного процесу всіх субклітинних популяцій лімфоїдних клітин при атопічній бронхіальній астмі. Дія дезлоратадину на апоптоз виявилася більш оптимальною в аспекті регуляції імунологічних процесів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for correcting apoptosis of lymphoid cells in bronchial asthma
Автори англійськоюYastremska Iryna Anatoliivna, Kardashiev Ihor Petrovych
Назва патенту російськоюСпособ коррекции апоптоза лимфоидных клеток при бронхиальной астме
Автори російськоюЯстремская Ирина Анатольевна, Кайдашев Игорь Петрович
МПК / Мітки
МПК: A61K 38/00
Мітки: астми, корекції, лімфоїдних, бронхіальний, апоптозу, спосіб, клітин
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-17225-sposib-korekci-apoptozu-limfodnikh-klitin-pri-bronkhialnijj-astmi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб корекції апоптозу лімфоїдних клітин при бронхіальній астмі</a>
Попередній патент: Спосіб лікування остеохондрозу поперекового відділу хребта
Наступний патент: Спосіб аналізу матеріалів за допомогою оптичних засобів
Випадковий патент: Спосіб отримання наноструктур кремнію неелектролітичним травленням