Процес лікування внутрішньопечінкової портальної гіпертензії, що ускладнена профузною кровотечею з вен стравоходу та шлунка

Процес лікування внутрішньопечінкової портальної гіпертензії, що ускладнена профузною 3 фузною кровотечею з вен стравоходу та шлунка, який дозволяє швидко знизити тиск в ворітній вені створенням колатерального шляху відтоку крові з ворітної вени і тим самим привести до зупинки профузної кровотечі. Поставлене завдання вирішується тим, що в процесі лікування виутрішньопечінкової портальної гіпертензії, яка ускладнена профузною кровотечею з вен стравоходу та кардії, який включає катетеризацію ворітної вени, направлення крові в систему порожнистої вени та проведення внутрішньопортальної інфузійної терапії, згідно з корисною моделлю додатково черезшкірно та черезпечінково проводять пункцію печінкової вени, її катетеризацію, а також пункцію та катетеризацію ворітної вени, при цьому спрямування крові здійснюють в систему нижньої порожнистої вени. Введення у склад процесу черезшкірної та черезпечінкової катетеризації ворітної вени та спрямування крові в систему нижньої порожнистої вени дозволяють створити колатеральний шлях відтоку крові з ворітної вени і тим самим створити умови для зупинки кровотечі із флебектазій стравоходу та шлунка. Проведення внутрішньопортальної інфузійної терапії після зупинки кровотечі та купірування портального кризу дозволяє запобігти розвитку печінкової недостатності за рахунок створення максимальних терапевтичних концентрацій лікарських речовин в печінці. Заявнику невідомі приклади накладення екстракорпорального портокавального шунта шляхом черезшкірної та черезпечінкової пункції ворітної та печінкової вен з метою купірування портального кризу, тобто швидкого зниження тиску в ворітній вені. Опис даного процесу суміщено з прикладом його конкретного виконання. Процес лікування внутрішньопечінкової портальної гіпертензії, включає катетеризацію ворітної вени 1, направлення крові в систему нижньої порожнистої вени 2 та проведення внутрішньопортальної інфузійної терапії. Черезшкірно та черезпечінково проводять пункцію ворітної вени 1, її катетеризацію, а також пункцію та катетеризацію правої печінкової вени 3, при цьому спрямування крові здійснюють в систему нижньої порожнистої вени 2 по сформованому екстракорпоральному портокавальному шунту 4. Докладний опис виконання процесу у клініці. 17714 4 Хворий Б., 45 років, поступив до клініки ІЗНХ АМНУ в ургентному порядку з профузною кровотечею із флєбектазій стравоходу. Із анамнезу відомо, що Б. хворіє на цироз печінки з 1994 року, у 2004 році перебував на лікуванні в клініці з приводу кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, яка зупинена консервативним лікуванням. У зв'язку з тяжкістю стану хворий госпіталізований у реанімаційне відділення, де йому проводилася інтенсивна і гемостатична терапія. При ендоскопічному дослідженні в середній та нижній третинах стравоходу виявлені варикозно розширені вени до 5мм в діаметрі, в шлунка - велика кількість крові зі згустками. Джерелом кровотечі в зоні кардіоезофагеального переходу був розрив варикозно розширеної вени до 2мм в діаметрі. Розрив був заповнений тромботичними масами, з-під яких спостерігалося підтікання крові. При надходженні хворого артеріальний тиск 120/80мм.рт.ст., пульс 96уд./хв., гемоглобін 78г/л. Незважаючи на проведену інтенсивну терапію (включно з гемотрансфузією), виник рецидив кровотечі зі зниженням артеріального тиску до 90/60мм.рт.ст., блюванням зі згустками крові та меленою. Постановка зонду Блекмора не призвела до зупинки кровотечі. Враховуючи тяжкість стану хворого та ознаки печінкової недостатності (загальний білірубін 58ммоль/л, протромбіновий індекс 45%), хворому виконана черезшкірна, черезпечінкова катетерізація правої печінкової вени, а також черезшкірна, черезпечінкова пункція та катетерізація ворітної вени. При ангіографічному дослідженні виявлена прохідність ворітної та печінкової вен. Тиск у ворітній вені склав 360мм.вод.ст. Шляхом з'єднання катетерів, які знаходилися у ворітній та печінковій венах, сформовано екстракорпоральний портокавальний шунт, що призвело до зниження тиску у ворітній вені до 200мм.вод.ст. та зупинки кровотечі. В наступному проведення внутрішньопортальної інфузійної терапії дозволило купірувати ознаки гострої печінкової недостатності. На 6 добу катетери видалені з склерозуванням внутрішньопечінкових каналів 96° етилового спирту. На 18 добу хворого виписано у задовільному стані. Таким чином, зазначений метод дозволяє відновити прохідність отвору ворітної вени, що сприяє швидкому зниженню тиску в ворітній вені і зупинці кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу. Проведені в клініці ІЗНХ АМНУ операції показали ефективність процесу. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 17714 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601