Шприц одноразовий

Винахід відноситься до медичної техніки, зокрема, до медичного інструментарію одноразового використання. Відомий шприц, що стискується, виконаний безпоршневим, з корпусом у вигляді сильфону, забезпеченого захватом та вплавленою голкою, а також захисним ковпачком [1]. Виготовляють його, як і шприц-тюбик, екструдіюванням однорідного полімерного матеріалу у вигляді однієї деталі з вплавленою голкою, захищеною окремо виготовленим ковпачком. До окремих недоліків циліндричного шприца сильфонного типу відноситься його поперечна гнучкість, нестійкість, яка проявляється у перегинанні осі при стисканні шприца, що приводить до незручностей при експлуатації, можливому травмуванні пацієнта, а також виходу шприца із ладу, тобто до його низької надійності. Крім того, такий шприц не забезпечує беззалишкового видавлювання препарату зі своєї порожнини, тому що у повністю стиснутого циліндричного сильфона між його торцьовими стінками залишається певний вільний об'єм. Основним загальним недоліком шприца є відокремлене виготовлення пластмасових деталей і, як наслідок, необхідність окремих операцій по складанню, стерилізації і герметичній упаковці, які гарантують голку і внутрішню порожнину шприца від інфікування, що зумовлює значні витрати на виробництво одноразових шприців. Завданням винаходу є зменшення затрат на виробництво. Поставлене завдання вирішується тим, що шприц одноразовий, який включає виконаний з захватом корпус змінного об'єму з наконечником для кріплення голки і захисним ковпачком, відрізняється тим, що, згідно винаходу, голка жорстко з'єднана з наконечником, а ковпачок - з корпусом з можливістю його відокремлення. Виготовлення шприца повністю за один технологічний прийом зменшує витрати на виготовлення виробу. Виготовлення виробу за один технологічний прийом здійснюють за допомогою спеціального оснащення верстата для екструдіювання полімерної маси, а саме - багатопозиційної прес-форми. Слід відмітити, що сучасний вибір полімерних матеріалів та рівень розвитку те хнології екструдіювання дозволяють реалізувати такий пристрій, причому його стерилізація виконується безпосередньо при виготовленні в умовах високотемпературного процесу екструдіювання. Виготовлений шприц знаходиться в стиснутому стані і при порушенні герметизації здувається, що забезпечує візуальний контроль пошкодження виробу. Наявність захисного ковпачка на місці відповідно свідчить про те, що шприц до цього часу не використовувався. При цьому корпус може бути виконаний у вигляді циліндричного сильфону змінної жорсткості, зростаючої по напрямку до голки, всередині якого розташований зв'язаний з захватом направляючий стержень, діаметр якого дорівнює найменшому внутрішньому діаметру сильфона, а товщина - висоті сильфону в стиснутому стані. Крім того, корпус може бути виконаний у вигляді конічного сильфону, гофри якого у стиснутому стані мають можливість розташування на основі конусу. Корпус також може бути виконаний у вигляді з'єднаних основами жорсткого та гофрованого конусів, перший з яких зв'язаний з голкою, а другий - з захватом, причому гофри у стисн утому стані мають можливість розташування у порожнині жорсткого конуса. Крім того, корпус може бути виконаний у вигляді гнучкого тюбика з двома С-подібними захватами, навхрест з'єднаними з його протилежними стінками. Суть винаходу пояснюється кресленнями, де на фіг.1 схематично представлена загальна конструкція одноразового шприца; на фіг.2 - 12 - варіанти конструкції згідно з залежними пунктами формули винаходу. Пристрій містить виконаний з захватом 1 корпус змінного об'єму 2 (зображений умовно), з наконечником 3 для кріплення голки 4 з захисним ковпачком 5. Порожниста голка 4 закріплена в наконечнику 3, який відокремлює порожнину корпусу 2 від порожнини ковпачка 5. Пристрій діє слідуючим чином. Перед використанням шприца його захисний ковпачок 5, виконаний з корпусом 2 разом (що і підтримує стерильність голки 4 та внутрішньої порожнини шприца), вилучають або шляхом відриву по лінії послаблення (зменшення товщини стінки), або шляхом надрізу. Подальшу експлуатацію шприца здійснюють традиційним способом: заправка препаратом з ампули та власне ін'єкція. Потім використаний шприц знищують або передають на утилізацію. Пристрій, зображений на фіг.2 - 3, містить виконаний з захватом 1 корпус 2 у ви гляді циліндричного сильфону з стінками змінної жорсткості, голку 4 та захисний ковпачок 5, а також направляючий стержень 6. Направляючий стержень 6 має діаметр, який дорівнює найменшому внутрішньому діаметру сильфона, тобто діаметру по виступам гофрів всередині сильфону, що дозволяє їм щільно надягнутися на направляючий стержень 6. Його товщина дорівнює висоті порожнини, яка утворюється у сильфоні при повністю стиснутому стані останнього. Особливістю даного шприцу є наявність направляючого стержня 6 та корпусних стінок, які мають змінну жорсткість. Останнє досягається виготовленням стінок сильфону змінної товщини, яка зростає по напрямку від захвату 1 до голки 4, або виготовленням гофрів сильфону зі змінним кроком, який зростає у тому ж напрямку. Ця властивість дозволяє шприцу самоцентруватися при стискуванні, що виключає поперечний вигин корпусу 2. Стержень 6, крім того, при повністю стиснутому сильфоні виконує роль додаткового поршня, що забезпечує ефективніший випуск препарату (фіг.3). Пристрій, зображений на фіг.4 - 5, включає оздоблений захватом 1 корпус 2 конічної форми та сильфонного типу, а також наконечник 3 та голку 4 із захисним ковпачком 5. При цьому параметри сильфону такі, що при стискуванні шприца його гофри складаються один в одне за принципом "матрьошки" (фіг.5). Тим самим без додаткових пристосувань забезпечується самоцентровка пристрою, яка спрощує його експлуатацію. Порядок роботи, як у традиційних конструкцій. Передбачається, що шприц такого типу буде мати порівняно великий діаметр своєї фронтальної торцьової частини. На забезпечення більшої компактності націлений пристрій, зображений на фіг.6 - 8. Він включає оснащений захватом 1 корпус 2 у вигляді з'єднаних основами 7 жорсткого 8 та гофрованого 9 конусів, наконечник 3, голку 4 та захисний ковпачок 5. Наявність конусу 9 дозволяє гнучкій частині корпусу 2 самоцентруватися при стискуванні аналогічно попередньому пристрою (на фіг.7 наведено вигляд шприца при проміжному стискуванні). При повному стискуванні (фіг.8) забезпечується щільне входження зворотної сторони вивернутого конусу 9 у жорсткий конус 8. Тому при рівних ємностях такий шприц є зручнішим та компактнішим. На фіг.9 - 12 показаний шприц-тюбик удосконаленої конструкції, який включає захвати 1, що мають Сподібну форму, корпус 2 типу гнучкого тюбика, наконечник 3 та голку 4 в захисному ковпачку 5. Пристрій діє слідуючим чином. Шприц, як уже було сказано раніше, звільняють від захисного ковпачка 4. Попередньо стискують корпус 2 шляхом дії на зони I або II, голку занурюють в ампулу з препаратом, після чого стискують С-подібні захвати 1. В результаті в порожнині корпусу 2 виникає розрідження, що дозволяє заповнити шприц препаратом. Ін'єкцію виконують, стискуючи корпус 2 в зонах I або II. На фіг.11 та 12 показаний у розрізі корпус 2 шприцу при його стиснутому та розтягнутому станах. Контроль об'єму препарату для вказаних випадків проводять за допомогою шкал, нанесених на корпуси. Способи їх градуювання в матеріалах даної заявки не описуються. Техніко-економічна доцільність використання одноразового шприца, що заявляється, зумовлена вдосконаленням його конструкції, що веде до спрощення технології виготовлення та зменшення витрат на виробництво. Це, в першу чергу, пов'язано з виключенням з технологічного циклу окремих операцій по виготовленню ряду деталей, їх складанню, стерилізації, герметичній упаковці. В окремих випадках досягаються додаткові ефекти підвищення надійності та травмобезпечності робіт, спрощення експлуатації. забезпечення компактності виробу та поширення області його використання, універсалізація, причому останнє також пов'язано з виключенням з заводського технологічного циклу складної та дорогостоячої операції заправки шприца препаратом. Винахід може бути використаний у всі х лікувальних та профілактичних установах.