Спосіб заміщення дефектів м’яких тканин пальців та кисті при їх травматичному скелетуванні

Спосіб заміщення дефектів м'яких тканин пальців та кисті при їх травматичному скелетуванні, що включає викроювання шкірно-фасціального 3 21083 ніжки, останню відсікають та при необхідності проводять корекцію клаптя. Недоліками цього способу є: створення постійної штучної синдактилії кисті. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після заміщення дефектів даним способом, таких як незадовільний косметичний результат, та недостатня функція сформованої кисті. Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень після заміщення дефектів м'яких тканин пальців та кисті при їх скелетуванні, відновлення максимальної функції та покращення косметичних результатів, запобігання повторних корегуючих хірургічних втр учань в пізні строки та зменшення тривалості лікування пацієнта. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу пластичного заміщення дефектів м'я ких тканин пальців та кисті при їх скелетуванні невільним паховим комплексом, створюючи штучн у синдактилію, з послідуючою імплантацією під тканинний комплекс медичного експандера, його максимального розтягнення та формування з надлишків тканини комплексу окремих пальців кисті, що приводить до відновлення функції ушкодженої кисті, покращення косметичних результатів, запобігання корегуючих втр учань в післяопераційному періоді. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування пацієнтів з дефектами м'я ких тканин пальців та кисті при їх скелетуванні, покращення результатів по відновленню функції, покращення косметичних показників, зменшення строків лікування за рахунок нового сучасного способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин пальців та кисті при їх скелетуванні з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі реконструктивної мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі закриття дефектів м'яких тканин пальців та кисті при їх скелетуванні шляхом викроювання шкірно-фасціального комплексу в паховій ділянці, його мобілізації та транспозиції на реципієнту зону, формування постійної штучної синдактилії, згідно корисної моделі шкірнопаховим комплексом формують штучн у синдактилію кисті, після етапу судинної перебудови під фасцію пахового комплексу імплантують тканинний експандер завдяки якому створюють надлишок тканини пересадженого комплексу, видаляють експандер та формують окремі пальці кисті. Спосіб здійснюється наступним чином. 1-й етап - Операцію виконують під загальною анестезією. - Виконують металоостеосинтез ушкоджених кісткових стр уктур, та відновлюють ушкоджений сухожилковий апарат за загальноприйнятими методиками. 4 - Виконують розмітку майбутнього клаптя в паховій ділянці (клапоть повинен бути на 0,5 сантиметрів більший за дефект). - Мобілізують шкірно-фасціальний комплекс (клапоть) від периферії до центру. Клапоть беруть на шовкові трималки та відводять у сторону. - Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинну ніжку комплексу – поверхневу артерію, яка обгинає клубову кістку. Артерія мобілізується по довжині. - Виконують транспозицію комплексу на реципієнту ділянку та формують штучн у синдактилію скальпованих пальців. - Гемостаз за ходом операції. - Донорську рану зашивають в лінію. - Накладають асептичну пов'язку з іммобілізацією кінцівки гіпсовою лонгетою терміном на 2-3 тижні. - Через три тижні ніжку клаптя відсікають, після судинного тренування за загально прийнятою методикою, та проводять його корекцію. Після етапу судинної перебудови котрий протікає три місяці виконується другий етап. 2-й етап - Операцію виконують під місцевою анестезією. - Роблять поперековий розтин на тилі кисті в області здорових тканин попередньо відмірявши довжину експандера (об'єм експандера 250мл) так, щоб розтин відповідав розташуванню порту експандера. - Під фасцією пересадженого комплексу по тильній поверхні кисті формують тунель, який відповідає довжині та ширині експандера, апікальний край експандера повинен досягати апікального краю комплексу. - Імплантують експандер в сформований канал. - Нагнітають в експандер 15-20мл фізіологічного розчину з антибіотиком. - Шкіру навколо порту зшивають окремими вузловими швами. - Починаючи з першого тижня після операції в експандер вводять фізіологічний розчин з антибіотиком в об'ємі до 30мл. Через два місяці досягають об'єму експандера до 250мл. 3-й етап. - Операцію виконують під загальною анестезією. - Видаляють рідину з експандера. - Використовуючи сформований надлишок шкіри над експандером та застосовуючи загальні принципи розділення шкірної синдактилії, формують пальці кисті з міжпальцьовими проміжками. - Гемостаз за ходом операції. - Шкіру фіксують окремими вузловими швами. - Накладають асептичну пов'язку. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1. Хворий Ж, 1970р.н., історія хвороби №5813, поступив в клініку 20.04.2005р., в ургентному порядку з діагнозом: Розчавлення правої кисті: Травматичний дефект кісткових та м'яких тканин 3-го, 4-го, 5-го пальців (скелетування пальців), травма 5 21083 тичний дефект м'яких тканин долонної та тильної поверхонь кисті. Травму отримав в результаті попадання кисті до валів печатного верстата. Виконана операція: ПХО ран, Формування кукс 3-го,4-го, 5-го пальців на рівні голівок середніх фаланг, МОС переломів середніх фаланг 3-го, 4-го пальців, Формування штучної синдактилії паховим клаптем. Хід операції: Операцію виконували під загальною анестезією. Нежиттєздатні тканини максимально видаляли. Виконували МОС переломів середніх фаланг 3-го, 4-го пальців. В правій паховій ділянці відміряли, викроювали та мобілізували паховий комплекс, виконували його транспозицію на реципієнтну зону з формуванням штучної синдактилії кисті. Донорську рану зашивали в лінію. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Гіпсова іммобілізація кінцівки 3 тижні. По закінченню строку іммобілізації ніжку комплексу відсікали (після судинного тренування) та корегували комплекс. Далі після етапу судинної перебудови, який протікав три місяці, виконували другий етап лікування - імплантували експандер під фасцію пересадженого комплексу та досягали надлишку тканини комплексу шляхом збільшення об'єму експандера. Через два місяці, коли досягли необхідного надлишку тканини, виконали третій етап лікування - видалення експандера, розділення штучної шкірної синдактилії за загальноприйнятими методиками та формування пальців кисті. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Пацієнт повернувся до праці за старою спеціальністю. Спостереження №2. Хворий К, 1948р.н., історія хвороби №7902, поступив в клініку 28.05.2004р., в ургентному порядку з діагнозом: Травматичний дефект кісткових та м'яких тканин 2-го, 3-го, 4-го, 5-го пальців, травматичний дефект м'яких тканин долонної та тильної поверхонь лівої кисті. Травму отримав в результаті попадання кисті до валів конвеєрної стрічки. Виконана операція: ПХО ран, МОС переломів проксимальних фаланг 2-го, 3-го, 4-го пальців, Формування штучної синдактилії паховим клаптем. Хід операції: Операцію виконували під загальною анестезією. Нежиттєздатні тканини максимально видаляли. Виконували МОС переломів проксимальних фаланг 2-го, 3-го, 4-го пальців. В правій паховій області відміряли, викроювали та мобілізували паховий комплекс, виконували його транспозицію на реципієнтну зону з формуванням штучної синдактилії кисті. Донорську рану зашивали в лінію. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Гіпсова іммобілізація кінцівки 3 тижні. По закінченню строку іммобілізації ніжку комплексу відсікали та корегували сам комплекс. Далі після етапу судинної перебудови що протікав три місяці Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 виконували другий етап лікування - імплантували експандер під фасцію пересадженого комплексу та досягали надлишку тканини комплексу. Через два місяці коли досягли необхідного надлишку тканини виконали третій етап лікування - видалення експандера, розділення штучної синдактилії за загальноприйнятими методиками та формування пальців кисті. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Пацієнт повернувся до праці за старою спеціальністю. Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті з 2003 по 2006 рік. За даним способом проліковано 11 пацієнтів із травматичним скелетуванням пальців та кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно - 80,0%, добре - 9,1%, задовільно - 7,7%, незадовільно 3,2%. При лікуванні пацієнтів за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 50,0%, добрі - 15,1%, задовільні - 14,9%, незадовільні - 20,0%. Як ми бачимо, інтегральні показники у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р