Спосіб пластичного заміщення дефектів м`яких тканин 4-го пальця кисті при травмі кільцем

Спосіб пластичного заміщення дефектів м'яких тканин 4-го пальця кисті при травмі кільцем, що включає мобілізацію двох шкірно-фасціальних клаптів, який відрізняється тим, що мобілізують Корисна модель, що заявляється, відноситься до галузі медицини, зокрема до хірургії кисті. Питома вага пошкоджень кисті досягає 21-59% [1, 3] від усіх травм опорно-рухового апарату, що в перерахунку на чисельність населення України складає біля 230 тисяч пацієнтів на рік [2]. Незадовільні результати лікування травм пальців кисті відмічають у 20-51,3% хворих, що зумовлене стійкою тенденцією до підвищення тяжкості травми кисті, недостатнім та неякісним лікуванням [4, 5]. Найбільший відсоток несприятливих результатів відзначається при одноразовому ушкодженні декількох структур кисті включаючи і шкірні покриви. Повноцінне заміщення дефектів шкіри пальців, створення безболісного, рухомого пальця з гарною чутливістю є не досить вирішеним питанням на теперішній час [7]. Незважаючи на значні успіхи сучасної хірургії кисті, численні публікації, які присвячені заміщенню дефектів м'яких тканин, залишається цілий ряд невирішених проблем як тактичного, так і технічного плану при лікуванні дефектів м'яких тканин пальців кисті, а саме одноетапного пластичного заміщення дефекту пальців кисті з використанням мікрохірургічної техніки. Так відомий спосіб оперативного втручання при травмах кільцем, що супроводжується циркулярним дефектом м'яких тканин - це формування кукси 4-го пальця [1]. Наслідком цього є втрата 4го пальця. Найближчим аналогом - прототипом - є спосіб два острівцевих нейроваскулярних шкірножирових клапті з бокових поверхонь 3-го та 5-го пальців, виділяють пальцьові артерії та нерви за допомогою мікрохірургічної техніки та операційного мікроскопа (збільшення х5) до рівня загальнопальцьових артерій, формують два тунелі в підшкірно-жировій клітковині долоні, мобілізовані клапті проводять через тунелі до реципієнтної ділянки, зашивають один з одним, накладають асептичну пов'язку, іммобілізують гіпсовою лонгеткою терміном на 1 -2 тижні. закриття дефектів м'яких тканин за методикою Блохіна-Конверса [6]. Цей спосіб полягає в наступному: на передньо-боковій поверхні передньої черевної стінки "S''-подібним розтином викроюють два шкірно-фасціальних клапті. Після мобілізації клаптів висікають частину підшкірно-жирової клітковини, клапті зближують та формують трубку, в котру вшивають скальпований палець. Дефект шкіри на донорській ділянці закривають місцевими тканинами за рахунок гарного зміщення тканин. Довжину трубки необхідно формувати на 1,5-2см більше довжини скальпованого сегменту, так як при відсіканні ніжки сформованої трубки проходе її вкорочення. Верхня кінцівка фіксується гіпсовою пов'язкою за Дезо. Хворий в такому положенні знаходиться чотири тижня. Після закінчення терміну вимушеної іммобілізації виконується другий етап - відсічення клаптя, третім етапом виконується корекція клаптя та передньої черевної стінки. Недоліками цього способу є: значна відмінність тканин кисті та передньої черевної стінки; великий об'єм підшкірно-жирової клітковини; порушення кровообігу клаптя при перегинанні його ніжки; мобілізація клаптів більш за розміри дефекту на 25%; вимушене тривале положення верхньої кінцівки; з дванадцятої доби виконується постійне тренування клаптя, що важко робити в амбулаторних умовах; довготривалість лікування; багатоетапність хірургічного втручання; значний відсоток ускладнень; косметичні недоліки; необхідність в со Csl О О) О) О) 9902 проведенні додаткових корегуючих оперативних втручань у віддаленому періоді; неповноцінне відновлення чутливості; комбіновані контрактури в суглобах пальців та кисті. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких, як некрози клаптів на протязі п'яти днів після операції, некроз клаптів після їх відсікання, комбіновані контрактури пальців кисті, порушення чутливості, незадовільні косметичні результати, біль при рухах пальцем. Задачею винаходу, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень після пластики дефектів шкіри пальців кисті, збереження довжини пальця, покращення чутливості клаптів, косметичних результатів, запобігання повторного хірургічного втручання в пізні строки та зменшення тривалості лікування хворого. Технічний результат винаходу полягає у застосуванні нового способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин 4-го пальця кисті острівцевими неироваскулярними клаптями на пальцьових артеріях із антеградним кровотоком при використанні мікрохірургічної техніки, що приводить до зменшення частоти післяопераційних ускладнень, збереження довжини пальця, покращення чутливості клаптів, покращення косметичних результатів, зменшення тривалості лікування більш ніж на 1/3. Відмінними особливостями винаходу, що заявляється, є можливість значно покращити лікування хворих з дефектами м'яких тканин 4-го пальця кисті після травми кільцем, покращення результатів по відновленню функції та чутливості пальців, покращення косметичних показників, зменшення строків лікування за рахунок нового сучасного способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин термінальних відділів пальців кисті з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі закриття дефектів м'яких тканин виконується мобілізація двох шкірно-фасціальних клаптів згідно корисної моделі мобілізують два острівцевих нейроваскулярних шкірно-жирових клаптя з бокових поверхонь 3-го та 5-го пальців, виділяють пальцьові артерії та нерви за допомогою мікрохірургічної техніки та операційного мікроскопу (збільшення х5) до рівня загальнопальцьових артерій, формують два тунелі в підшкірножировій клітковині долоні, мобілізовані клапті проводять через тунелі до реципієнтної ділянки, зшивають один з одним, накладають асептичну пов'язку, іммобілізують гіпсовою лонгетою терміном 1-2 тижні. Спосіб здійснюється наступним чином. - Проводять потенційовану блокаду плечового сплетення 1% розчином лідокаїну. - Виконують розмітку майбутніх клаптів на бокових поверхня 3-го та 5-го пальців кисті (клапоть повинен бути на 0,5 сантиметрів більше за дефект). - Під джгутом на плечі мобілізують острівцеві нейро-васкулярні клапті. Клапті беруть на шовкові трималки та відводять у сторону. - Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинно-нервові ніжки клаптів (пальцьові артерії та пальцьові нерви) до рівня загальнопальцьових артерій. Загально пальцьові артерії мобілізуються по довжині. - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клаптях. - Формують два тунелі в підшкірно-жировій клітковині долоні, виділені клапті проводять через тунелі на реципієнтну ділянку (дефект), зшивають один з одним атравматичним шовним матеріалом ( нейлон 4/0). - Гемостаз за ходом операції. - Донорські рани закривають шляхом аутодермопластики. - Накладають асептичну пов'язку з іммобілізацією пальця гіпсовою лонгетою терміном 1-2 тижні. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Хвора Ш., 31 рік, працівник фармацевтичної компанії, історія хвороби 3272, поступила в клініку 05.03.2005р., в ургентному порядку з діагнозом: травма кільцем, повне травматичне відчленування дистальної фаланги 4-го пальця, циркулярний дефект м'яких тканин середньої фаланги 4-го пальця правої кисті. Травму отримала в результаті падіння та фіксації обручки за радіатор побутового опалення. Виконана операція: ПХО ран, пластика дефекту середньої фаланги 4-го пальця острівцевими неироваскулярними клаптями з бокових поверхонь 3го та 5-го пальців на антеградному кровотоці. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1% розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі мобілізували два шкірно-жирових клаптя на бокових поверхнях середніх та проксимальних фаланг 3-го та 5-го пальців. Клапті брали на трималки та відводили в сторону. До складу клаптів включали пальцьові артерії та нерви. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинно-нервові ніжки клаптів до рівня загальнопальцьових артерій. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клаптях. Після чого формували два окремих тунелі в підшкірно-жировій клітковині долонної поверхні кисті та залишку проксимальної фаланги. Проводили клапті через створені тунелі на реципієнтну ділянку та зшивали один з одним атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Дефекти донорських зон закривали аутодермальними повношаровими трансплантатами з накладанням "пелотів". Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозоване ЛФК. Шви знімали на 16 добу. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Хвора повернулася до праці за старою спеціальністю через 4 тижні. Спостереження №2 Хворий С , 48 років, менеджер, історія хвороби №4244. Поступив в клініку в ургентному порядку 24.03.2005 року з діагнозом: травма кільцем, повне травматичне відчленування дистальної фала 9902 нги 4-го пальця, циркулярний дефект м'яких тканин середньої та проксимальної фаланги 4-го пальця правої кисті. Виконана операція: ПХО ран, пластика дефекту середньої та проксимальної фаланг 4-го пальця острівцевими нейроваскулярними клаптями з бокових поверхонь 3-го та 5-го пальців на антеградному кровотоці за нашою методикою. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1% розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі мобілізували два шкірно-жирових клаптя на бокових поверхнях середніх та проксимальних фаланг 3-го та 5-го пальців. Клапті брали на трималки та відводили в сторону. До складу клаптів включали пальцьові артерії та нерви. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судиннонервові ніжки клаптів до рівня загальнопальцьових артерій. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клаптях. Після чого формували два окремих тунелі в підшкірно-жировій клітковині долонної поверхні кисті. Проводили клапті через створені тунелі на реципієнтну ділянку та зшивали один з одним атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0) Дефекти донорських зон закривали аутодермальними повношаровими трансплантатами з накладанням "пелотів". Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозоване ЛФК. Шви зняли на 16 добу. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Пацієнт працює за спеціальністю. Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі клінічної лікарні №3 з 2003 по 2005 рік. За даним способом проліковано 12 хворих з травматичним дефектом 4-го пальця після травми кільцем. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням за допомогою операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючі результати: відмінно - 75%, добре - 16,6%, задовільно - 8,4%. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 15,7%, добрі 20,7%, задовільні - 51%, незадовільні - 12,6%. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка ' післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р