Спосіб прогнозування формування затримки статевого розвитку у хлопчиків

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до ендокринології і може бути використана для прогнозу формування затримки статевого розвитку (ЗСР) у хлопчиків. Затримка статевого розвитку (ЗСР) - доволі поширене захворювання (3-6%), при якому реєструється запізнення появи кардинальних ознак статевого розвитку на 2 і більше років від строків, характерних для даного регіону, не пов'язане з первинним чи вторинним гіпогонадизмом і обумовлене функціональною недостатністю нейросекреторних клітин гіпоталамуса, що призводить до гальмування активації гіпофізарно-гонадної системи і початку пубертації. Можливість ЗСР трансформуватися у чоловічій інфантилізм та безпліддя у подальшому диктує необхідність розробки нових підходів до визначення осіб підвищеного ризику щодо формування цього захворювання. Відомий спосіб затримки статевого розвитку на підставі визначення клініко-гормонального стану хворих (оцінки фізичного розвитку, визначення морфотипу на підставі вивчення і вимірювання стану зовнішніх статеви х органів, розрахунку індексу маскулінізації та оцінки рівня статевих і гонадотропних гормонів). [Аналог: Жуковский Μ.Α. Нарушения полового развития. - Μ.: Медицина, 1989. - 257с.]. Відомий спосіб визначення критеріїв "групи ризику" щодо формування ЗСР на підставі генетичних методів дослідження обтяженого сімейного анамнезу та патологічного перебігу вагітності (гестозів II та загрози переривання вагітності) в матерів. [Аналог: Беникова Ε.Α., Бужиевская Т.Н., Сильванская Е.М. Генетика эндокринных заболеваний. - Киев: Наукова думка, 1993. - 373с.]. Найбільш близький за технічною суттю до корисної моделі, що заявляється, є спосіб прогнозування затримки статевого розвитку у хлопців шля хом визначення антигенів системи HLA 1 класу у плазмі крові дитини. Недоліком цього способу є потреба проведення ін'єкційного забору крові з вени, а також достатня коштовність реактивів. Задачею запропонованої корисної моделі є створення такого способу прогнозування ЗСР у хлопчиків, при якому шляхом проведення генетичного (візуального) дослідження можна одержати індивідуальний прогноз формування захворювання. Дана задача вирішується за допомогою визначення дерматогліфічних ознак на долонях та пальцях хлопчиків та оцінки наявності якісних і кількісних ознак, які відрізняються від аналогічних у здорових однолітків і мають прогностичну значущість та інформативність. [Найближчий аналог: Пат. 32970А, UA, G01N33/48, Спосіб прогнозування формування затримки статевого розвитку у хлопців-підлітків, опубл. 15.02.2001]. Перспективність використання дерматогліфічного методу обумовлена можливістю його використання незалежно від віку людини до появи перших клінічних проявів хвороби. Дерматогліфічні ознаки (якісні і деякі кількісні) не мають схильності до змін при впливі постнатальних чинників і підлягають незначному коливанню в частотах внаслідок генетичного дрейфу, а також одночасно відображають ознаки, які характерні для статі, раси, хромосомних дефектів і тератогенних впливів навіть при відсутності інших клінічних симптомів. Дерматогліфічний аналіз проводять за методикою H.Cummins, Ch.Midlo з урахуванням Лондонської класифікації з дерматогліфіки за методом простого виміру якісних і кількісних морфологічних ознак руки. Суть способу полягає в тому, що у хлопчиків із ризиком виникнення ЗСР вивчають дерматогліфічні відбитки та оцінюють закінчення головних долонних ліній у певних полях, значення гребеневого рахунку на долоні, наявність візерунку на пальцях, які відрізняються від аналогічних у здорових однолітків і мають прогностичну значущість та інформативність. Серед прогностичних ознак найбільшу інформативність та прогностичну цінність мають такі ознаки, як закінчення головної долонної лінії А в 4 полі на ЛР і ПР, закінчення головної долонної лінії А в 3 полі, закінчення головної долонної лінії Д в 9 полі, зниження значень гребеневого рахунку «ab» (