Спосіб виготовлення лікарського засобу седативної і спазмолітичної дії

Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до способів отримання лікарських препаратів, що містять органічні активні інгредієнти, а саме, до способів отримання лікарських засобів, що проявляють седативну, судинорозширювальну і спазмолітичну дію, і може бути використана для лікування неврозів з підвищеною дратливістю, підвищеної збудливості, безсоння, нейроциркуляторної дистонії, ранньої стадії гіпертонічної хвороби, не різко вираженого спазму серцевих судин, спазмів органів травневого тракту, пов'язаних із нейровегетативними розладами. Зростання кількості неврозів, які часто поєднуються із соматичною патологією, зокрема із захворюваннями серцево-судинної системи, обумовлюють необхідність удосконалення вже існуючих і створення нових лікарських засобів комплексної дії для їх лікування. Для лікування зазначеної патології, як правило, застосовують міотропні засоби (спазмолітики), що діють переважно на судини, та нейротропні засоби, які діють на нервову систему - седативні, снодійні, транквілізатори. Седативні (заспокійливі) засоби поділяються на рослинні та синтетичні. Рослинні засоби седативної дії отримують із валеріани лікарської, кропиви собачої, меліси, м'яти перцевої, пасіфлори. Зокрема кореневища та корені валеріани лікарської містять ефірну олію, головним компонентом якої є складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти, а також валеріанову кислоту, борнеол, органічні кислоти, дубильні речовини, що проявляють седативну та спазмолітичну дію. До синтетичних препаратів седативної дії, належать броміди, барбітурати в малих дозах. Існують також комбіновані лікарські засоби, що мають як спазмолітичну, так і седативну дію. Всі зазначені лікарські засоби, випускаються у формі розчину і застосовуються як краплі з невеликою кількістю води. Проте, застосування крапель не завжди є зручним через неможливість забезпечення точного дозування, необачність або недосвідченість хворого, що крапає даний препарат, або його критичний стан, незручність при використанні препарату в дорозі. Відомо спосіб отримання лікарського засобу "Нікорвал", який полягає в тому, що у змішувачі або колбі, що містить спирт етиловий, додають порціями ніфедипін та старанно перемішують до повного розчинення. Потім в іншому змішувачі або колбі, що містить воду, додають фенобарбітал, натрію гідроокис та етиловий ефір aбромізовалеріанової кислоти невеликими порціями і перемішують до повного розчинення компонентів. Отримані два розчини змішують між собою, отримуючи прозору рідину [деклараційний патент України №32319, А61К 31/21,1999]. Зазначений спосіб не дає можливості переведення у тверду лікарську форму рідких компонентів, що є у складі засобу, тобто отримання таблеток або капсул. До того ж, спосіб придатний лише для виготовлення "Нікорвалу". Крім того, до складу "Нікорвалу" для розчинення етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти використано спирт етиловий 96%, що при застосуванні засобу призводить до висушування слизових оболонок рота та глотки. Через те, що до складу "Нікорвалу" входить етиловий ефір a-бромізовалеріанової кислоти, який є легко летючою і нерозчинною у воді рідиною, до цього часу не було можливості створити на основі цієї речовини тверду лікарську форму - таблеток або капсул. Крім того, летючі речовини не стабільні при зберіганні. В основу корисної моделі поставлено задачу створення за рахунок підбору компонентів, режимів і параметрів, послідовності етапів технологічного циклу способу отримання твердої форми лікарського засобу седативної і спазмолітичної дії, який за своєю седативною та спазмолітичною дією відповідав би краплям аналогічної дії та забезпечив би стабільність летючих інгредієнтів. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі виготовлення лікарського засобу седативної та спазмолітичної дії, який включає змішування фенобарбіталу, етилового е фіру a-бромізовалеріанової кислоти, олії м'яти перцевої з допоміжними речовинами, згідно з корисною моделлю, спочатку змішують фенобарбітал з наповнювачем, додають приготовану суміш етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти та олії м'яти перцевої, мікрокристалічну целюлозу, порошки з розвиненою поверхнею кристалів, розпушувачі та ковзні речовини і пресують таблетки, а потім їх вкривають оболонкою, що містить b-циклодекстрин або його похідні. Після змішування фенобарбіталу з наповнювачем суміш можуть додатково гранулювати розчином ковзної речовини, гранули висушувати. Додатково можуть додавати олію хмелю. Як порошки з розвиненою поверхнею використовують аеросил, альгінат кальцію, пектин або їх суміші. Як допоміжні речовини використовують наповнювачі, розпушувачі, ковзні речовини. Як наповнювачі використовують лактозу, крохмаль, гліцин, кальцію дифосфат, кальцію дигідрофосфат, глюкозу, сорбіт або їх суміші. Як розпушувачі використовують крохмаль та його похідні кросповідон, кроскармелозу або їх суміші. Як ковзні речовини використовують магнію стеарат, натрію фумарат, тальк, полівінілпіролідон аба їх суміші. В процесі покриття здійснюють нагрівання таблеток та їх обробку підігрітим повітрям. Як оболонку використовують плівку, цукрову оболонку або їх комбінації. Плівку виготовляють шля хом змішування Opadry II фірми "Колоркон" та 1% розчину b-циклодекстрину або його похідних. Цукрову оболонку виготовляють шляхом змішування цукру, магнію карбонату, полівінілпіролідону, тальку та розчину b-циклодекстрину або його похідних. Застосування мікрокристалічної целюлози зменшує летючість, а також сприяє поліпшенню фізико-механічних властивостей лікарських речовин (розчинність, стабільність, біодоступність), які призначені для перорального застосування. Крім того, мікрокристалічна целюлоза, для якої характерна більш пластична деформація, зменшує необхідні зусилля тиску в таблеткових пресах, а маючи менші значення питомої ваги при високих показниках текучості, підвищує текучість таблеткової суміші. Кількісний вміст етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти у засобі, що заявляється, обумовлено дозою, необхідною для досягнення оптимального терапевтичного ефекту, а кількісний вміст фенобарбіталу є дозозалежним. Порушення кількісного і якісного складу лікарського засобу призводить до зниження рівня та звуження спектру його специфічної активності, а також до ускладнень технологічного характеру. Вибір наповнювачів обумовлюється масою таблетки і можливістю використання технології прямого пресування або грануляції порошків. В свою чергу, ці фактори обумовлюють вибір речовин для виготовлення грануляту, розподіл розпушувачів між фазами таблетки. Всі компоненти в сукупності впливають на кінцевий результат - механічні властивості таблеток, їх однорідність та зовнішній вигляд. Підбір компонентів та їх кількісного складу, етапів, режимів та параметрів технологічного циклу дозволяє отримати лікарський засіб седативної та спазмолітичної дії у формі таблеток або капсул, що забезпечує точність дозування і неможливість передозування через недосвідченість і необачність хворих або в критичних ситуаціях, зручність застосування засобу у дорозі. Відомо, що оболонка захищає летючі компоненти від випаровування при зберіганні. Проте в процесі покриття завжди здійснюють нагрівання таблеток та їх обробку підігрітим повітрям, що спричиняє підсилене випарування. Підвищення стабільності досягається тим, що до складу покриття вводять розчин b-циклодекстрину або його похідні у дозі до 10% від ваги сухого покриття. Збільшення кількості b-циклодекстрину або його похідних не можливе, тому що оболонка втрачає свою еластичність і адгезивність до поверхні таблетки. Спосіб виготовлення лікарського засобу седативної і спазмолітичної дії здійснюють наступним чином. Спочатку змішують фенобарбітал з наповнювачем, наприклад, діфосфатом кальцію, додають приготовану суміш етилового ефір у a-бромізовалеріанової кислоти та олії м'яти перцевої, мікрокристалічну целюлозу, порошки з розвиненою поверхнею кристалів, розпушувачі та ковзні речовини і пресують таблетки, а потім їх вкривають оболонкою, що містить b-циклодекстрин або його похідні. Після змішування фенобарбіталу з наповнювачем суміш можуть додатково гранулювати розчином ковзної речовини, гранули висушувати. До суміші етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти та олії м'яти перцевої можуть додавати олію хмелю. В процесі покриття здійснюють нагрівання таблеток та їх обробку підігрітим повітрям. Як оболонку використовують плівку, цукрову оболонку або їх суміші. Плівку виготовляють шляхом змішування речовини, що утворює плівку, наприклад, Opadry II фірми "Колоркон", та 1% розчину b-циклодекстрину або його похідних. Цукрову оболонку виготовляють шляхом змішування цукру, магнію карбонату, полівінілпіролідону, тальку та b-циклодекстрину або його похідних, чи інших компонентів, які застосовуються в промисловості для покриття таблеток. Корисна модель пояснюється конкретними прикладами. Приклад 1 Фенобарбітал змішують з кальцію діфосфатом, додають суміш етилового ефіруa-бромізовалеріанової кислоти та олії м'яти перцевої, мікрокристалічну целюлозу, аеросил, крохмаль, полівінілпіролідон, магнію стеарат, тальк і пресують таблетки середньою вагою 0,14г. На таблетки наносять плівкове покриття з Opadry-II, фірми «Колоркон». При виготовленні розчину Opadry-II, замість води використовують 1% водний розчин bциклодекстрину або його похідних. Приклад 2 Фенобарбітал змішують з дифосфатом кальцію, додають суміш етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти, олії м'яти перцевої та олії хмелю, мікрокристалічну целюлозу, аеросил, крохмаль, полівінілпіролідон, магнію стеарат, тальк і пресують таблетки середньою вагою 0,14г. На таблетки наносять плівкове покриття з Opadry-II, фірми «Колоркон». При виготовленні розчину Opadry-II, замість води використовують 1% водний розчин b-циклодекстрину. Приклад 3 Фенобарбітал змішують з цукром, гранулюють розчином полівінілпіролідону. Гранули висушують і змішують із сумішшю е тилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти і олії м'яти перцевої. Додають мікрокристалічну целюлозу, крохмаль, аеросил, полівінілпіролідон, магнію стеарат і пресують таблетки середньою вагою 0,6г. Приклад 4 Фенобарбітал змішують з цукром, гранулюють розчином полівінілпіролідону. Гранули висушують і змішують із сумішшю етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти, олії м'яти перцевої та олії хмелю. Додають мікрокристалічну целюлозу, крохмаль, аеросил, полівінілпіролідон, магнію стеарат і пресують таблетки середньою вагою 0,6г. Приклад 5 Фенобарбітал змішують з лактозою, додають суміш етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти та олії м'яти перцевої, мікрокристалічну целюлозу, аеросил, крохмаль, тальк, полівінілпіролідон, магнію стеарат і пресують таблетки середньою вагою 100мг. Отриманні таблетки покривають цукровим покриттям. Вага покриття 100мг. Приклад 6 Фенобарбітал змішують з лактозою, додають суміш етилового ефір у a-бромізовалеріанової кислоти, олії м'яти перцевої та олії хмелю. Додають мікрокристалічну целюлозу, аеросил, крохмаль, тальк, полівінілпіролідон, магнію стеарат і пресують таблетки середньою вагою 100мг. Отриманні таблетки покривають цукровим покриттям. Вага покриття 100мг. Наведені дані свідчать про поліфункціональну дію системи допоміжних речовин, що забезпечує оптимальність фізико-механічних властивостей твердої лікарської форми. Тверда лікарська форма, яка одержана за корисною моделлю, що заявляється має переваги перед прототипом. Показники Час проявлення спазмолітичної дії Лікарська форма Точність дозування За корисною моделлю 30хв За прототипом Переваги 30хв Таблетки + Краплі Більш раннє проявлення спазмолітичного ефекту Зручна лікарська форма Можливість точного дозування Таким чином, корисна модель, що заявляється виконує поставлене завдання, щодо створення способу виготовлення твердої форми лікарського засобу седативної і спазмолітичної дії.