2-,3-,4-піридиламіди ундециленової кислоти, що мають специфічну антимікробну активність проти ентерококів

2-,3-,4-Піридиламіди ундециленової кислоти, що мають специфічну антимікробну активність проти ентерококів. (19) (21) u200613962 (22) 28.12.2006 (24) 10.07.2007 (46) 10.07.2007, Бюл. № 10, 2007 р. (72) Вишневський Олег Вадимович, Авдєєва Лілія Василівна, Бобкова Людмила Станіславівна, Шумейко Володимир Миколайович, Голубов Михайло 3 24554 Синтез 2-,3-,4-піридиламідів ундециленової кислоти. У 3-х горлий реактор об'ємом 150мл вносять 0,94г (0,01г-моль) 2-,3-або 4-амінопіридину, додають 30мл сухого бензолу та 1,4мл (0,01г-моль) триетиламіну. При постійному перемішуванні і температурі в реакційній масі 15-20°С поступово протягом 30хв. додають 2,03г (0,01г-моль) хлорангідріду ундециленової кислоти в 20мл сухого бензолу. Після додавання всієї кількості хлорангідріду ундециленової кислоти реакцію проводять ще протягом 30хв. при температурі 18-20°С, а потім ще 1 годину при температурі 50-55°С. Потім реак 4 ційну масу охолоджують до 10-15°С. Осад відфільтровують у вакуумі, промивають на фільтрі 10мл бензолу. Фільтрат упаровують у вакуумі водоструменевого насосу до ¼ первинного об'єму і залишають для кристалізації осаду на добу при температурі 5-8°С. Кристалічний осад відфільтровують у вакуумі і сушать. Одержано кінцевих сполук: СН2= СН-(СН2)8-СО-Ру-2,-3,4 (таблиця 1). "2-,3-,4-Піридиламіди ундециленової кислоти, що мають специфічну антимікробну активність проти ентерококів" Таблиця 1 Основні показники сполук (1-3) Вихід Ру 4-Ру 3-Ру 2-Ру г % Т.топ. °С 1,64 1,56 1,69 63 60 65 68-70 69-71 54-56 Дані елементного аналізу Розрахункові, % Одержані, % С Н N С Н N 73,80 9,29 10,76 73,68 9,35 10,91 73,80 9,29 10,76 73,71 9,24 10,82 73,80 9,29 10,76 73,75 9,40 10,71 Вишневський О.В., Авдеева Л.В., Бобкова Л.С., Шумейко В.М., Голубов М.І., Демченко А.М., Мачерет Я.Ю., Покас О.В. Спектри ЯМР1Н сполук зроблено на імпульсному Фур'є-спектрофотометрі при температурі 20°С у дейтерированому диметилсульфоксиді. В якості стандарту використовували тетраметисилан. Дані вимірювань ЯМР1Н сполук (d .м.д.): 1,21,4 (12Н, 6-СН2-); 2,0 (2Н, =СН-СН 2-); 2,3 (2Н, -СН2СО-); 1,2-1,4 (12Н, 6-СН2); 4,75-5,1 (2Н, СН2=); 5,8(1Н, -СН-); 9,45 (1Н, -СО-NH-); 7,0-8,3 (4Н, протони піридинового циклу). Співвідношення інтегральних інтенсивностей відповідних сигналів протонів підтверджує структуру молекул та чистоту сполук. Приклад 2 Визначення антимікробної активності сполук (1) в порівнянні з прототипом Визначення антимікробної активності сполук (1-3) і прототипа-аналога - ундециленової кислоти проводили методом серійних розведень в рідкому поживному середовищі, яке є оптимальним для росту тест-мікроорганізмів. Для цього використовували м'ясо-пептонний бульон для штамів Е.соІі АТСС 25922, S.aureus АТСС 25923, P.aeraginosa АТСС 27853, поживний бульон з 1 % вмістом глюкози для E.faecalis АТСС 29212. Крім того, в дослідах використовували клінічні ізоляти E.faecalis 52, E.faecalis 12/2, E.faecalis 55/1, а також E.faecium 32, E.faecium 21/1 та E.faecium 25. Для визначення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) речовин готували робоче розведення останніх з концентрації 1000мкг/мл, розводили двократно в 2мл рідкого поживного середовища до концентрації 1,25мкг/мл. В кожну пробірку ряду вносили суспензію тест-мікроорганізмів з розрахунку 105 КУО в 1мл розведення сполуки. Результати враховували візуально через 24год. культивування при 37°С за наявністю видимого росту бактерій. Мінімальну концентрацію речовин, при якій не спостерігали видимого росту вважали за МІК речовини. Контролем слугували пробірки з різними концентраціями препарату, але без культури, пробірки з відповідними розведеннями розчинника, а також пробірки з відповідним поживним середовищем без сполуки, але з культурою тестмікроорганізму. Визначені МЖ сполук (1-3) та аналогапрототипа представлено в таблиця 2. Як видно з даних, наведених у таблиці 2, всі три сполуки та аналог-прототип проявляють високу активність по відношенню до S.aureus, для якого МІК становила: для сполук (1-3) 7,9мкг/мл, а аналога-прототипа - 3,8мкг/мл. Штами E.faecalis і E.faecmm, в тому числі клінічні, виділені з біологічного матеріалу від хворих на гнійно-запальні захворювання, не розмножувались при МІК сполуки (1), яка дорівнювала 62,5мкг/мл. Сполуки (2) та (3) пригнічували ріст ентерококів обох видів при концентрації 15,7-31,75мкг/мл. Досліджувані сполуки не проявляли антимікробної активності по відношенню до музейних штамів Е.соІі та P.aeruginosa. Таким чином, сполуки (1-3) проявляють виражену антимікробну активність по відношенню до музейного та клінічних штамів ентерококів, а прототип-аналог не проявляє антимікробної активності до ентерококів. "2-,3-,4-Піридиламіди ундециленової кислоти, що мають специфічну антимікробну активність проти ентерококів" 5 24554 6 Таблиця 2 Антимікробна активність сполук [CH2=CH-(CH2)8-CO-R] на досліджувані штами мікроорганізмів Мікроорганізм S.aureus ATCC 25923 Е.соіі АТСС 25922 P.aeraginosa АТСС 27853 E.faecalis АТСС 29212 E.faecalis 52 E.faecalis 12/2 E.faecalis 55/1 E.famm 32 E.faecium 21/1 E.faecium 25 1 7,9 >500 Мінімальна інгібуюча концентрація сполук, мкг/мл Сполуки Ундециленова кислота (УК) 2 3 7,9 7,9 3,8 >500 >500 >500 >500 >500 >500 >500 62,5 62,5 62,5 31,75 62,5 62,5 62,5 15,7 15,7 15,7 15,7 15,7 15,7 15,7 31,75 31,75 15,7 31,75 15,7 31,75 31,75 >500 >500 >500 >500 >500 >500 >500 Вишневський О.В., Авдеева Л.В., Бобкова Л.С., Шумейко В.М., Голубов М.І., Демченко А.М., Мачерет Я.Ю., Покас О.В. Приклад 3 Визначення гострої токсичності сполук (1-3) та аналога-прототипа Визначення гострої токсичності сполук (1-3) та аналога-прототипа проведено у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.007-76 та ГОСТ 12.1.005-88 на білих статевозрілих мишах по 10 особин у кож ній групі шляхом введення розчинів внутрішньочеревинно. Спостереження у гострому токсикологічному експерименті тривало протягом 14 діб. Розрахунок показників гострої токсичної дії проведено за модифікованого методикою Лічфілда та Вількоксона [6]. Одержані у дослідах результати статистично оброблено і зведено в таблиці 3. "2-,3-,4-Піридиламіди ундециленової кислоти, що мають специфічну антимікробну активність проти ентерококів" Таблиця 3 Токсикологічні характеристики гострої токсичної дії сполук (1-3) [СН2=СН-(СН2)8-CO-NH-R] та прототипу (УК) Сполука 1 2 3 Прототип (УК) ЛД95 400,0 300,0 350,0 ЛД84 370,0 185,0 278,0 38,4 Значення характеристики, МГ/КГ маси тіла тварин ЛД50h3336 ЛД16 ЛД10 ЛД0 340±13,3 305,0 290,0 51,0 85,0±3,6 40,0 32,0 12,8 212,5 ±6,3 172,0 31,0 22,5±1,85 18,0 12,0 3,38 LIMac 4,8 1,2 3,2 0,32 Вишневський О.В., Авдеева Л.В., БобковаЛ.С, Шумейко В.М., Голубов М.І., Демченко А.М., Мачерет Я.Ю., Покас О.В. З аналізу даних таблиці 3 можна зробити висновок про те, що найбільш токсичною сполукою в представленому ряду сполук є ундециленова кислота (прототип). Перелік посилань: 1. Vig O.P., Trehan I.R., Kad G.I. et al. // Indian J. Chem. Sect. B. - 1982, 21 В (11). - P.1052-1055. 2. Dan M., Heshkovits A., Mirsky L. et al. // Int. J. Infect. Diseases. - 1997. - Vol.2, N2. - P.110-112. Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 3. Shaberg D.R., Cuever D.H., Gayner R.P. // American Jornal of Medicine. - 1991. - Vol.91, Suppl. 3 В. - P.72-75. 4. Moellering R.C. // Clin. Infec. Diseases. - 1998. - Vol.26, N5. -P.1196-1199. 5. Ма шковский М.Д. Лекарственные средства // T.1, 2. - M, OOO Изд. "Новая волна". - 2002. 6. Шумейко В.М., Глуховсы шй Ш.Г., Овр уцький В.М. та ін. - Екологічна токсикологія // Київ, "С толиця". - 1998. - С.59-62. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601