Спосіб реіннервації острівцевого комплексу з гетерологічного пальця на антеградному кровотоці при закритті дефектів довгих пальців кисті

Спосіб реіннервації острівцевого комплексу з гетерологічного пальця на антеградному кровотоці при закритті дефектів довгих пальців кисті шляхом транспозиції комплексу, який в своєму складі має власний пальцьовий нерв донорського пальця, який відрізняється тим, що виділяють шкірно 3 26930 "пелоту". Кисть іммобілізують гіпсовою лонгетою на 1 тиждень. Недоліками цього способу є: видалення власного пальцьового нерву, травмування загально пальцьового нерву, що приводить до порушення чутливості донорського та сусіднього з ним пальця. Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень після пластики дефектів м'яких тканин довгих пальців кисті, повноцінна реіннервація переміщеного комплексу, відновлення функції та покращення косметичних результатів, запобігання повторного хірургічного втр учання в пізні строки та зменшення тривалості лікування пацієнта. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу реіннервації острівцевого комплексу з гетерологічного пальця на антеградному кровотоці при закритті дефектів довгих пальців кисті, шляхом виділення гетеродигітального комплексу з бокової поверхні середньої фаланги сусіднього пальця, мобілізації власної пальцьової артерії донорського пальця до рівня біфуркації, мобілізації тильно-бокової гілки власного пальцьового нерву травмованого пальця, виділення окремих нервових волокон мобілізованої гілки нерву; транспозиції клаптя на реципієнтну зону (дефект) та субфасціальної фіксації нервових волокон в переміщенному комплексі при використанні мікрохірургічної техніки, що приводить до збереження повноцінної іннервації донорського пальця, зменшення частоти післяопераційних ускладнень, відновлення функції ушкодженої ділянки, покращення косметичних результатів. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування пацієнтів з дефектами м'я ких тканин довгих пальців кисті, покращити результати по відновленню чутливості та функції кисті за рахунок нового сучасного способу реіннервації острівцевого комплексу з гетерологічного пальця на антеградному кровотоці при закритті дефектів довгих пальців. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі реіннервації острівцевого комплексу з гетерологічного пальця на антеградному кровотоці при закритті дефектів довгих пальців кисті шляхом транспозиції комплексу, який в своєму складі має власний пальцьовий нерв донорського пальця, згідно корисної моделі виділяють шкірно-фасціальний комплекс на боковій поверхні донорського пальця, мобілізують на власній пальцьовій артерії до біфуркації, мобілізують тильно-бокову гілку власного пальцьового нерву травмованого пальця, виділяють окремі нервові волокна мобілізованої гілки нерву, виконують транспозицію клаптя на реципієнтну зону (дефект) та субфасціально фіксують нервові волокна в переміщенному комплексі при використанні мікрохірургічної техніки, комплекс фіксують рідкими швами (нейлон 4 4/0), донорську рану закривають шляхом аллодермопластики, накладають асептичну пов'язку та іммобілізують палець. Спосіб здійснюється наступним чином. Проводять потенційовану блокаду плечового сплетення 1% розчином лідокаїну. Виконують розмітку майбутнього комплексу на боковій поверхні середньої фаланги донорського пальця (комплекс повинен бути на 0,5 сантиметрів більше за дефект). Під джгутом на плечі мобілізують шкірнофасціальний комплекс в проксимальному напрямку. Комплекс беруть на шовкові трималки та відводять у сторону. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинно-нервову ніжку комплексу (власну пальцьову артерію до рівня біфуркації та загально пальцьової артерії). Мобілізують тильно-бокову гілку власного пальцьового нерву травмованого пальця, виділяють окремі нервовові волокна мобілізованої гілки нерву. Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. Виконують транспозицію комплексу на реципієнту ділянку (дефект). Субфасціально фіксують нервові волокна до пересадженого комплексу (нейлон 12/0). Гемостаз за ходом операції. Клапоть фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Донорську рану закривають шляхом аллодермопластики (з послідуючою аутодермопластикою через два тижні). Накладають асептичну пов'язку. Гіпсова іммобілізація три-чотири тижні. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Пацієнт М., 1971 р.н., історія хвороби №4928, поступив в клініку в ургентному порядку 02.04.2004 p., з діагнозом: Травматичний дефект м'яких та кісткових тканин середньої фаланги 3-го пальця лівої кисті. Травму отримав при роботі з циркулярною пилою. Виконана операція: ПХО ран, закриття дефекту гетеродигітальним острівцевим комплексом з антеградним кровотоком та реіннервацією комплексу. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1% розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі мобілізували шкірно-фасціальний комплекс на боковій поверхні середньої фаланги травмованого пальця. Комплекс брали на трималки та відводили в сторону. До складу включали власну пальцьову артерію донорського пальця. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинну ніжку комплексу до рівня біфуркації та загально пальцьової артерії. Мобілізували тильно-бокову гілку власного пальцьового нерву, виділяли окремі волокна. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Виконували транспозицію комплексу на реципієнту зону (дефект). Субфасціально 5 26930 фіксували нервові волокна до комплексу (нейлон 12/0). Клапоть фіксували шовним матеріалом (нейлон 4/0). Дефект донорської зони закривали шляхом аллодермопластики. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Гіпсова іммобілізація 3-4 тижні. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Пацієнт повернулася до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спостереження №2 Пацієнт М., 1982 р.н., історія хвороби №2346, поступив в клініку в ургентному порядку 22.02.2005 p., з діагнозом: Травматичний дефект м'яких та кісткових тканин середньої фаланги 2-го пальця правої кисті. Травму отримав при роботі на фрезерувальному станку. Виконана операція: ПХО ран, закриття дефекту ге теродигітальним острівцевим комплексом з антеградним кровотоком та реіннервацією комплексу. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1% розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі мобілізували шкірнофасціальний комплекс на боковій поверхні середньої фаланги травмованого пальця. Комплекс брали на трималки та відводили в сторону. До складу включали власну пальцьову артерію донорського пальця. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинну ніжку комплексу до рівня біфуркації та загально пальцьової артерії. Мобілізували тильно-бокову гілку власного пальцьового нерву, виділяли окремі волокна. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Виконували транспозицію комплексу на реципієнту зону (дефект). Субфасціально фіксували нервові волокна до комплексу (нейлон 12/0). Клапоть фіксували шовним матеріалом (нейлон 4/0). Дефект донорської зони закривали шляхом аллодермопластики. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Гіпсова іммобілізація 3-4 тижні. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Пацієнт повернулася до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хір ургії кисті на базі клінічної лікарні №3 з 2002 по 2007 рік. За даним способом проліковано 21 хворих з травматичними дефектами м' яких тканин довгих пальців кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно - 92%, добре - 6,2%, задовільно - 1,8%. При лікуванні пацієнтів за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні 65,2%, добрі - 10,6%, задовільні - 14,0%, незадовільні - 10,2%. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися 6 за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р