Спосіб реінервації острівцевого клаптя з гетерологічного пальця кисті на антеградному кровотоці

Спосіб реінервації острівцевого клаптя з гетерологічного пальця кисті на антеградному кровотоці шляхом виконання транспозиції острівцевого 3 25551 зку з імобілізацією пальця гіпсовим лонгетом на 7 днів. Недоліками цього способу є: випадіння всіх видів чутливості в зоні іннервації пальцьового нерву донорського пальця, формування стійкої рубцьової тканини вище апікальної частини клаптя травмованого пальця. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після відновлення чутливості даним способом таких, як відсутність чутливості травмованого пальця вище зони дефекту, збільшення строків непрацездатності. Задачею корисної моделі, що заявляється, є максимальне відновлення всіх видів чутливості самого клаптя, а також дистальніше зони дефекту, збереження внутрішньо стовбурової судинної сітки, запобігання повторного хірургічного втручання, зменшення тривалості реабілітаційного періоду. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу реінервації острівцевого клаптя з гетерологічного пальця кисті, шляхом виконання нейрорафії проксимального і апікального кінців нерву клаптя з куксами пальцьових нервів реціпієнтного пальця при використанні мікрохірургічної техніки, що приводить до відновлення всіх видів чутливості пересадженого острівцевого клаптя, а також дистальніше зони пошкодження при використанні мікрохірургічної техніки. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити результати відновлення всіх видів чутливості у пацієнтів після закриття травматичних дефектів острівцевим клаптем з гетерологічного пальця кисті за рахунок нового способу нейрорафії з використанням мікрохірургічної те хніки, відновлення якісних та кількісних видів чутливості в клапті, а також дистальніше зони пошкодження шляхом зшивання проксимального і апікального кінців нерву клаптя з куксами пальцьових нервів реціпієнтного пальця. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі відновлення чутливості острівцевого клаптя з гетерологічного пальця кисті, шляхом транспозиції острівцевого нейроваскулярного клаптя з гетерологічного пальця на реципієнтну зону з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопу, згідно корисної моделі, виконують нейрорафії проксимального і апікального кінців нерву клаптя з куксами пальцьових нервів реціпієнтного пальця, фіксують клапоть до країв дефекту а травматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0), накладають асептичну повязку з гіпсовим лонгетом. Спосіб здійснюється наступним чином. - Операцію виконують під загальною анестезією. - Виконують розмітку майбутнього клаптя на боковій поверхні середньої фаланги пальця кисті (клапоть повинен бути на 3-5мм більше за дефект). 4 - Під джгутом викроюють острівцевий клапоть, виконують лігування власної пальцьової артерії на рівні апікального краю клаптя. - Відсікають власний пальцьовий нерв на 5мм від дистального та проксимального краю клаптя, проводять мобілізацію клаптя, беруть на шовкові трималки. - Під оптичним збільшенням (5х) разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють власну судинну ніжку клаптя в проксимальному напрямку до рівня загально пальцьових артерій. - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. - Мобілізують кукси власного пальцьового нерву реціпієнтної ділянки, лезом обновлюють торець нервів до пучкової структури. - Формують тунель в підшкірно-жировій клітковині долоні, виділений клапоть проводять через тунель на реціпієнтну ділянку (дефект). - Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію з проксимального краю клаптя виконують епіневральний шов між куксами нервів власного пальцьового травмованого пальця та клаптя монофіламентною ниткою (нейлон 9/0) на колючій атравматичній голці. - Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію з апікального краю клаптя виконують епіневральний шов між куксами нервів клаптя та власного пальцьового травмованого пальця монофіламентною ниткою (нейлон 9/0) на колючій атравматичній голці. - Фіксують клапоть до країв дефекту атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). - Донорську рану закривають штучною шкірою типу „Сюспур-дерм". - Накладають асептичну пов'язку з гіпсовим лонгетом на 1-2 тижні. - Аутодермопластику донорської рани повношаровим трансплантатом виконують через три тижні. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Хворий К., 32 років, столяр, історія хвороби №2051, госпіталізований в клініку 23.08.2005р., в ургентному порядку з діагнозом: Травматичний дефект м'яких тканин 2-го пальця на рівні середньої фаланги, рвана рана 1-го пальця дистальної фаланги правої кисті. Травму отримав при роботі з фуговальною пилкою. Виконана операція: ПХО 1,2-го пальців, пластика дефекту долонно-бокової поверхні середньої фаланги 2-го пальця острівцевим клаптем з 3-го пальця на антеградному кровотоці, мікрохірургічний шов пальцьового нерву за нашою методикою. Хід операції: Операцію виконували під загальною анестезією. Виконували розмітку майбутнього клаптя на боковій поверхні середньої фаланги пальця кисті (клапоть повинен бути на 3-5мм більше за дефект). Під джгутом на плечі викроювали острівцевий клапоть, виконували лігування власної пальцьової артерії на рівні апікального краю клаптя. Відсікали власний пальцьовий нерв на 5мм від дистального та проксимального країв клаптя, проводять мобілізацію клаптя. Під оптичним збільшенням (5х) разів, за допомогою 5 25551 мікрохірургічного інструментарію виділи власну судинну ніжку клаптя в проксимальному напрямку до рівня загально пальцьових артерій. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Мобілізували кукси власного пальцьового нерву реціпієнтної ділянки, лезом обновлювали торець нервів до пучкової структури. Формували тунель в підшкірно-жировій клітковині долоні, виділений клапоть проводили через тунель на реціпієнтну ділянку (дефект). Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію з проксимального краю клаптя виконували епіневральний шов між куксами нервів власного пальцьового травмованого пальця та клаптя монофіламентною ниткою (нейлон 9/0) на колючій атравматичній голці. Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію з апікального краю клаптя виконували епіневральний шов між куксами нервів клаптя та власного пальцьового травмованого пальця монофіламентною ниткою (нейлон 9/0) на колючій атравматичній голці. Фіксували клапоть до країв дефекту атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Донорську рану закривали штучною шкірою типу „Сюспур-дерм". Накладали асептичну пов'язку з гіпсовим лонгетом на 1-2 тижні. Аутодермопластику донорської рани повношаровим трансплантатом виконували через три тижні. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК терапія. Шви знімали на 16 добу. Пацієнт оглянутий через 1; 1,5; 2; 3; 6 місяців. Чутливість в зоні інервацїї пальцьового нерву відновилась через 4 місяці, дискримінаційна чутливість клаптя дорівнювала 5мм.. Рухливи х порушень кисті не відмічено. Біль в ділянці швів нерву відсутній. Хворий повернувся до праці за своєю спеціальністю. Спостереження №2 Хворий Т., 42 роки, робітник, історія хвороби №5128, госпіталізований в клініку в ургентному порядку 14.10.2005 року з діагнозом: Травматичний дефект м'яких тканин 3-го пальця в 2-й зоні з пошкодженням сухожилка глибокого згинача, відкритий перелом дистальної фаланги 2-го пальця лівої кисті. Травму отримав при роботі з циркулярною пилкою. Виконана операцію: ПХО, ревізія, Відкрита репозиція, МОС перелому дистальної фаланги 2-го пальця, шов сухожилка глибокого згинача 3-го пальця, пластика дефекту м'яких тканин острівцевим клаптем з 4-го пальця на антеградному кровотоці, мікрохірургічний шов пальцьового нерву за нашою методикою. Хід операції: Операцію виконували під загальною анестезією. Виконували розмітку майбутнього клаптя на боковій поверхні середньої фаланги пальця кисті (клапоть повинен бути на 3-5мм більше за дефект). Під джгутом на плечі викроювали острівцевий клапоть, виконували лігування власної пальцьової артерії на рівні апікального краю клаптя. Відсікали власний пальцьовий нерв на 5мм від дистального та проксимального країв клаптя, проводять мобілізацію клаптя. Під оптичним збільшенням (5х) разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділи власну судинну ніжку клаптя в проксимальному напрямку до рівня загально пальцьових ар 6 терій. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Мобілізували кукси власного пальцьового нерву реціпієнтної ділянки, лезом обновлювали торець нервів до пучкової структури. Формували тунель в підшкірно-жировій клітковині долоні, виділений клапоть проводили через тунель на реціпієнтну ділянку (дефект). Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію з проксимального краю клаптя виконували епіневральний шов між куксами нервів власного пальцьового травмованого пальця та клаптя монофіламентною ниткою (нейлон 9/0) на колючій атравматичній голці. Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію з апікального краю клаптя виконували епіневральний шов між куксами нервів клаптя та власного пальцьового травмованого пальця монофіламентною ниткою (нейлон 9/0) на колючій атравматичній голці. Фіксували клапоть до країв дефекту атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Донорську рану закривали штучною шкірою типу „Сюспур-дерм". Накладали асептичну пов'язку з гіпсовим лонгетом на 1-2 тижні. Аутодермопластику донорської рани повношаровим трансплантатом виконували через три тижні. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК терапія. Шви знімали на 16 добу. Пацієнт оглянутий через 1; 1,5; 2; 3; 6 місяців. Чутливість в зоні інервації пальцьового нерву відновилась через 4 місяці, дискримінаційна чутливість клаптя дорівнювала 6мм. Рухливи х порушень кисті не відмічено. Біль в ділянці швів нерву відсутній. Хворий повернувся до праці за своєю спеціальністю. Пацієнт оглянутий через 6,0 місяців. Всі види чутливості в зоні інервації серединного нерву відновились на 4. Дискримінаційна чутливість в цій зоні дорівнювала 6мм., рухливи х порушень кисті не відмічено. Біль в ділянці шва відсутній. Хворий повернувся до праці за своєю спеціальністю. Спосіб, що заявляється, апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії кисті на базі клінічної лікарні №3 з 2004 по 2006 рік. За даним способом реінервації острівцевого клаптя з гетерологічного пальця кисті на антеградному кровотоці проліковано 14 хворих. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням за допомогою операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно - 68,4%, добре - 18,1%, задовільно - 7,3%, незадовільні - 6,2%. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 57,5%, добрі - 18,3%, задовільні - 11,1%, незадовільні - 13,1%. Як ми бачимо, інтегральні показники відновлення чутливості у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Cт'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р