Спосіб проведення променевого обстеження хворих на запальні захворювання приносових пазух та їх ускладнення

Спосіб проведення променевого обстеження хворих на запальні захворювання приносових пазух та їх ускладнення шляхом застосування променевої діагностики, який відрізняється тим, що пацієнту виконують рентгенограму приносових пазух у підборідно-носовій проекції з відкритим ротом та нахилом трубки каудально на 10-15° у вертикальному положенні, а у випадку тяжкого стану хворого виконують рентгенограму черепа в тім'яній напіваксіальній проекції, при цьому у разі недостатньої візуалізації однієї з груп пазух, сумнівності даних рентгенограми у підборідноносовій проекції або при необхідності диференціювання отриманих на рентгенограмі даних виконують додаткові та спеціальні променеві дослідження: при підозрі на затемнення лобних і/або решітчастих пазух виконують прицільну рентгенограму у носолобній проекції з нахилом трубки каудально на 28-32°, для диференціювання причини затемнення лобних пазух, уточнення стану кісткових стінок пазух U 2 (19) 1 3 плівці). В одному з варіантів [1] усім хворим виконується композитна полірентгенографія приносових пазух, при сумнівних даних першого етапу діагностики, розбіжності з кліничними проявленнями, при необхідності уточнення анатомічних варіантів будови остеомеатального комплексу та приносових пазух, підозрі на внутрішньоорбітальні, внутрішньочерепні ускладнення виконується комп'ютерна томографія, для контролю лікування при локалізації запального процесу в верхньощелепних і лобних пазухах використовується термографія (перший варіант). Однак цей варіант алгоритму променевої діагностики синусітів та їх ускладнень має свої недоліки: неможливо виконувати усім хворим з вказаними вище показаннями комп'ютерну томографію приносових пазух в зв'язку з високою вартістю метода, відсутністю обладнення для термографії. Це перешкоджає широкому використанню вказаного варіанту алгоритма в практичній роботі закладів охорони здоров'я. Найбільш близькими до запропонованого технічного рішення є променеве обстеження [1], в якому на першому етапі виконується композитна полірентгенографія приносових пазух, після чого лінійна томографія решітчастих та клиноподібних пазух і контрастна синусографія для уточнення кістозних та поліпозних форм синусітів. Однак, вказаний варіант променевого обстеження, не зважаючи на високу інформативність, має ряд недоліків: - неможливість обстеження пацієнтів у тяжкому стані; - не використовуються укладки хворого, які дозволяють точно відрізнити варіант будови лобних пазух від запальних змін у них; - не використовуються укладки хворого, яки дозволяють діференціювати потовщення слизової оболонки лобних пазух від рівня ексудату; - при підозрі на одонтогений процес не проводиться додаткове променеве дослідження зубів; - не призначається додаткове обстеження при підозрі на деструкцію кісткових стінок приносових пазух; - на першому етапі застосовується укладка хворого у стандартній підборідно-носовій проекції, при якій у більшості випадків відбувається нашарування тіней пірамід скроневих кісток на нижні відділи верхньощелепних пазух; - у зв'язку з тим, що на першому етапі виконується одразу два знимки пацієнт отримує більше променеве навантаження. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу променевого обстеження хворих на запальні захворювання приносових пазух та їх ускладнення шляхом застосування комплексного алгоритму променевої діагностики, який дозволяє підвищити інформативність обстеження та об'єктивної оцінки ефективності проведеної терапії, дає можливість більш обгрунтовано діагностувати стан хворого. Поставлена задача вирішується тим, що згідно корисної моделі, пацієнту виконують 27638 4 рентгенограму приносових пазух у підборідноносовій проекції з відкритим ротом та нахилом трубки каудально на 10-15° у вертикальному положенні, а у випадку тяжкого стану хворого рентгенограму черепа в тім'яній напіваксіальній проекції; проводять аналіз отриманної рентгенограми, і тільки після цього вирішується питання про додаткове обстеження. У разі недостатньої візуалізації однієї з груп пазух, сумнівності даних рентгенограми у підборідноносовій проекції або необхідності діференціювати отримані на рентгенограмі дані використовують додаткові та спеціальні променеві дослідження: для дообстеження лобних пазух використовують рентгенограму в носолобній проекції зі нахилом трубки каудально на 28-32°, в боковій прекції та в боковій проекції з нахилом голови наперед, в проекції за Welin; - для дообстеження решітчастих пазух прицільну рентгенограму у носолобній проекції зі нахилом трубки каудально на 28-32°, у скісній проекції; - для дообстеження клиноподібних пазух рентгенограму в аксіальній проекції або в підборідно-ротовій по Чебулу, в боковій проекції; - для дообстеження верхньощелепних пазух рентгенограму в подборідній напіваксіальній проекції; - при підозрі на деструкцію стінок пазух прицільні та контактні рентгенограми, лінійну томографію відповідної локалізації; при напівсферичних пристінкових затемненнях використовують контрастну синусографію або лінійну томографію, при їх комбінації з ексудатом - контрастну синусографію; - при підозрі на одонтогений характер захворювання виконують контактну внутрішньоротову рентгенограму зубів або ортопантограму. Спосіб виконується наступним чином. Пацієнту виконують рентгенограму приносових пазух в підборідно-носовій проекції з відкритим ротом та нахилом трубки каудально на 10-15° у вертикальному положенні на касеті 18x24см, а у випадку тяжкого стану хворого - рентгенограму черепа в тім'яній полуаксіальній проекції, при цьому у разі недостатньої візуалізації однієї з груп пазух, сумнівності даних рентгенограми в підборідно-носовій проекції або необхідності діференціювати отримані на рентгенограмі дані роблять додаткові та спеціальні променеві дослідження: - при підозрі на затемнення лобних пазух виконують прицільну рентгенограму лобних та решітчастих пазух у носолобній проекції зі нахилом трубки каудально на 28-32° на касеті 13x18см; - за для диференціювання відсутності лобних пазух та їх тотального затемнення, уточнення причини затемнення (потовщення слизової оболонки або наявність ексудату), стану кісткових стінок пазух при синусітах травматичного генезу роблять рентгенограму у боковій прекції на касеті 13x18см; - при труднощах диференціювання рівня 5 ексудату та потовщення слизової оболонки використовують рентгенограму лобних пазух у боковій проекції з нахилом голови наперед на касеті 13x18 см; - при незначному порушенні прозорості однієї з лобних пазух та наявності кліничних прояв синусіту або задля порівняння глибини лобних пазух при затемненні однієї з них на рентгенограмі у підборідно-носовій проекції та відсутності відповідної кліники виконують рентгенограму лобних пазух в модифікації задньої аксіальної прокції за Welin на касеті 18x24см; - при підозрі на затемнення решітчастих пазух, при недостатній їх візуалізації на рентгенограмі у підборідно-носовій проекції, задля уточнення стану кісткових стінок решітчастих пазух при синусітах травматичного генезу виконують прицільну рентгенограму лобних та решітчастих пазух у носолобній проекції зі нахилом трубки каудально на 28-32° або у скісній проекції на касеті 18x24см; - при підозрі на затемнення клиноподібних пазух та їх недостатній візуалізації на рентгенограмі у підборідно-носовій проекції застосовують рентгенограму в аксіальній проекції або в підборідно-ротовій по Чебулу на касеті 18x24см, а задля уточнення характеру затемнення -рентгенограму клиноподібних пазух в боковій проекції на касеті 13x18см; - при недостатній візуалізації нижніх відділів верхньощелепних пазух виконують рентгенограму в подборідній напіваксіальній проекції; - при підозрі на деструкцію стінок пазух прицільні та контактні рентгенограми, лінійну томографію відповідної локалізації; при напівсферичних пристінкових затемненнях лобних та верхньощелепних пазух використовують контрастну синусографію або лінійну томографію, при їх комбінації з ексудатом контрастну синусографію; - при підозрі на одонтогений характер захворювання виконують контактну внутрішньоротову рентгенограму зубів або ортопантограму. За допомогою запропонованого способу обстежений 51 пацієнт. Завдяки високій вірогідності способу та зручності його виконання пацієнтам своєчасно була призначена адекватна терапія. У порівнянні з найближчим аналогом заявлений спосіб дозволяє комплексно та вибірково підходити до кожного пацієнта, завдяки спеціальній укладці, забеспечити більшу інформативність рентгенограми приносових пазух вже на першому етапі обстеження, дозволяє провести променеве обстеження пацієнтів у тяжкому стані, дає можливість знизити променеве навантаження на пацієнта, є більш економічним, оскільки дає можливість диференціювати призначення комп’ютерної або магнітнорезонансної томографії, що дорого коштують. Спосіб не потребує додаткового обладнання, простий у виконанні, може бути виконаний у будьякому рентгенкабінеті медичного закладу. Література: 27638 6 1) Семенов В.М., Шмырёва М.С. Модели лучевого обследования околоносовых пазух при синуситах.- ж-л "Радиология - практика", 2003, с. 10-13.