Спосіб визначення технічного стану акумуляторної батареї та оцінки енергобалансу

1. Спосіб визначення технічного стану акумуляторної батареї та оцінки енергобалансу, при якому оцінку технічного стану виконують за рахунок виміру величини зниження напруги на АКБ при протіканні поштовхови х стр умів, яка залежить від внутрішнього опору, з наступним програмним перерахунком на залишкову ємність, який відрізняє ться тим, що як тестові поштовхові струми використовується штатний електростартерний розряд, при цьому необхідні 3 28097 концентрації електроліту deл. На приймальноздавальних випробуваннях конкретної акумуляторної батареї по знятим значенням ємності в двох режимах розряду визначають поправочні коефіцієнти і уточнені значення повної ємності, відповідні струмам розряду, що відносяться до намічених піддіапазонів струм у. Недоліком даного способу являється те, що спосіб не має можливості оцінювати технічний стан акумуляторних батарей у процесі експлуатації. Відомий також спосіб оцінки технічного стану акумуляторних батарей в процесі експлуатації [Гусев Ю.П., Дороватовский Н.М., Поляков A.M. Оценка технического состояния аккумуляторных батарей электростанций и подстанций в процессе эксплуатации // Журнал "Электро". - 2002. - №5. С. 34-38], вибраний як прототип. Перевагою цього способу є те, що акумулятор діагностують не виводячи його з експлуатації. Проте для здійснення способу необхідний спеціальний пристрій для формування тестових поштовхови х імпульсів струму з подальшим коригуванням отриманих вимірів у відповідності до вимог ГОСТ 29176-91, що для рухомих об'єктів, таких як автомобільна техніка, виконати неможливо. До того ж даний спосіб не враховує зміни температури навколишнього середовища, що має суттєвий вплив на розрядно-зарядні процеси АКБ. Метою створення способу визначення технічного стану АКБ та оцінки енергобалансу, що заявляється, є забезпечення підвищення надійності роботи електрообладнання автомобіля та зниження експлуатаційних витрат на обслуговування за рахунок поточного безперервного діагностування АКБ без її виводу з роботи. Поставлену задачу розв'язують тим, що у пропонованому способі визначення технічного стану акумуляторної батареї та оцінки енергобалансу, оцінку технічного стану виконують за рахунок виміру величини зниження напруги на АКБ при протіканні поштовхови х стр умів, яка залежить від внутрішнього опору, з наступним програмним перерахунком на залишкову ємність, де з метою спрощення технічних засобів реалізації, стосовно до автомобільної техніки, в якості тестових поштовхови х стр умів використовується штатний електростартерний розряд, при цьому необхідні виміри виконуються в реальному масштабі часу з заданим кроком дискретизації, для розрахунку вн утрішнього опору АКБ використовуються дані вимірів, які отримані в момент, попередній закінченню стартерного пуску, а визначена залишкова ємність приводиться до реального значення з урахуванням температурної корекції, після чого подальший контроль енергобалансу здійснюється за рахунок прямого обліку зарядно-розрядних процесів у русі чи на стоянці автомобіля. Поставлена мета досягається тим, що для забезпечення можливості оцінки надійності пуску двигуна з урахуванням діючих умов експлуатації при вимірах розрядного струму, у процесі 4 стартерного пуску, здійснюється вибірка його максимального значення, яке може використовува тися в якості діагностичного параметра, що характеризує положення робочої точки на електромеханічній характеристиці стартера. Сутність способу визначення технічного стану АКБ та оцінки енергобалансу пояснюється алгоритмом діагностування АКБ. Спосіб починається з вимірювання напруги на клемах АКБ при включенні замка "запалювання". В момент переведення замка "запалювання" в положення "старт" визначається величина зниження напруги на АКБ. Також під час пуску двигуна вимірюється напруга на клемах кабелю "АКБ - стартер", із заданою дискретизацією - Δt, що дозволяє здійснювати покрокове тестування струму стартера. Потім результати виміру заносяться в енергонезалежну пам'ять. Одночасно виконується операція порівняння струму стартеру в попередній та наступний момент часу tп+Δt, що забезпечує визначення максимального струму стартеру, яке зберігається в енергонезалежній пам'яті. Всі інші результати видаляються з пам'яті. Зазначений процес продовжується до моменту завершення електростартерного пуску. Після переведення замка "запалювання" у положення «прилади» здійснюється витяг результатів останнього вимірювання з буферу пам'яті. Результати вимірів обробляються програмним способом. Розрахунок величини внутрішнього опору АКБ виконується за відомими електротехнічними співвідношеннями. Потім отримане значення внутрішнього опору, приведене до температури 25°С, перераховується на значення залишкової ємності за відомою математичною моделлю свинцево-кислотної АКБ, що зв'язує ємність і внутрішній опір АКБ із достатньою для практичних цілей точністю формулою: С=rуд.кат /Rвн, де rуд кат - питомий внутрішній опір зарядженого АКБ, Ом*А*год; Rвн - вн утрішній опір АКБ. Отриманий результат, який характеризує залишкову ємність АКБ, фіксуються в енергонезалежній пам'яті й після завершення перехідних процесів виводиться на блок індикації. Подальший контроль енергобалансу здійснюється за рахунок прямого обліку заряднорозрядних процесів у р усі і на стоянці автомобіля. У результаті обробки отриманих даних з урахуванням попереднього розрахунку залишкової ємності, на індикаторний блок виводиться поточне значення ємності АКБ. При повторному електростартерному пуску описані процедури повторюються. Позитивний ефект від використання запропонованого способу полягає в можливості проводити діагностичну перевірку АКБ без додаткових затрат часу на демонтаж, а також підвищенні терміну служби АКБ завдяки 5 оперативній сульфатації. оцінці 28097 виникнення процесу 6