Спосіб ілеотрансверзоанастомозу

Спосіб ілеотрансверзоанастомозу, що складається з резекції правої половини товстої кишки та 29039 зшивають тонку та товсту кишку по зовнішньому краю манжети трьохрядними швами з утворенням зазору між манжетою та внутрішньою поверхнею товстою кишки. Спосіб здійснюється слідуючим чином. Під ендотрахеальним наркозом з застосуванням м'язових релаксантів виконуючи срединно-серединну лапаротомію. Після розтинання черевної порожнини та ревізії органів приймається остаточне рішення про обсяг і характер операції. Якщо планується правостороння гемиколектомія, то приступають до мобілізації правої половини товстої кишки та дистального відділу клубової кишки. Для цього розтинають очеревину по перехідній складці правого бокового каналу від печінкового вигину до сліпої кишки. Висхідна частина кишки разом із її брижею тупо відсовується у медіальному напрямі. Препаровку виробляють так, щоб не пошкодити нисхідну та нижню горизонтальну частини дванадцятипалої кишки, правий сечовід та праві внутрішні судини сім'яного канатика. Розтинається та лігується печінково-товстокишкова зв'язка. Далі мобілізація здійснюється із перев'язкою клубовотовстокишкових, правих та середніх обвідних судин з вилученням регіонарних лімфовузлів, що супроводжують ці судини. Відступивши 15-20 см від ілеоцекального кута клубову кишку тимчасово прошивають УКЛ або УО та пересікають. Аналогічно прошивають та пересікають поперечно-обвідну кишку. Препарат видаляють. Після цього до накладення анастомоза приступають до формування манжети на кінці (культі) клубової кишки. Для цього по брижовому краю мобілізують культю клубової кишки довжиною 3-4 см, після чого висікають механічний шов УКЛ. Кінець клубової кишки вивертають назовні, для чого крізь усі шари прошивають стінку кишки зі сторони слизової оболонки та підшивають її вузловими швами до серозно-м'язового шару цієї кишки так, щоб при цьому стикалися серозні поверхні та утворилася манжета довжиною 1,5-2 см вкрита слизовою оболонкою. Подвоєння усіх шарів культі клубової кишки у ділянці манжети, а особливо її циркулюючих м'язів, також сприяє підсиленню арефлюксної функції механізму, що створюється. Після утворення манжети на культі клубової кишки приступають до накладення анастомозу. Ілеотрансверзоанастомоз, який пропонується, може бути виконаний по типу "кінець в кінець" або "кінець в бік". При накладенні кінце-кінцевого ілеотрансверзоанастомозу зрізають механічний шов із культі поперечно-обвідної кишки. Перший ряд швів проводять крізь усі шари культі поперечно-обвідної кишки та зовнішній край манжети з захватом сірозном'язового шару. Шви зав'язують, чим досягається інвагінація манжети в щілину товстої кишки. Після цього накладають 2 ряди серозно-м'язових капронових швів, за хоплюючи стінки з'єднуємих кишок. Якщо накладати ілеотрансверзоанастомоз "кінець в бік", культя товстої кишки зашивається наглухо. На передній поверхні товстої кишки робиться розтин розміром відповідно до діаметру створеної манжети на кінці тонкої кишки. В іншому ж методика накладання анастомозу відповідає описаній вище. Завдяки утворенню манжети, яка прогинається в щілину товстої кишки, формується арефлюксний механізм, вкритий слизовою оболонкою, що в даній ситуації є найбільш фізіологічним, а подвоєння усі х шарів стінки кишки та особливо її циркулюючих м'язів сприяє підсиленню арефлюксної функції механізму, що створюється. Крім того, при здійсненні способу ілеотрансверзоанастомозу, що пропонується по типу "кінця в кінець" як би нівелюється невідповідність між кінцями клубової та поперечно-обвідної кишок. Авторам відомий спосіб анастомозування полих органів, який включає накладення співвустя "кінець в кінець" із інвагінацією дільниці привідного кінця в відвідний, при цьому кінець привідного органу вивертають у вигляді манжети та фіксують швами, нитки яких використовують для сполучення судин різного діаметру (див. Ю.Н. Кривчиков. Техника соединения и шунтирования кровеносних судин. Київ, "Здоров'я", 1966, С. 126-127). У відомому способі таке сполучення полих органів дозволяє єднати кровоносні судини різного діаметру за рахунок збільшення діаметру шляхом утворення манжети на судині меншого діаметру, що забезпечує щільне пршулення стінок судин, що з'єднуються. В способі ілеотрансверзоанастомозу, що пропонується, наявність манжети на тонкій кишці та сполучення кишок "кінець в кінець" в сук упності з іншими ознаками "утворення зазору між манжетою та внутрішньою поверхнею товстої кишки", а також з ознаками обмежувальною частиною формули дозволяє одержати властивості, що укладаються в утворенні надійного замикаючого механізму, імітуючого функцію баугіньової заслінки. Спосіб ілюструє такий приклад: Хворий 3., 56 років (№ історії хвороби 47), поступив у плановому порядку зі скаргами на загальну слабкість, біль у животі, анемію. Був обстежений - виявлено рак печінкового кута поперечної обвідної кишки. Хворого було оперовано, діагноз підтверджено. Віддалених метастазів не виявлено. Виконана правостороння геміколектомія та накладання ілеотрасверзоанастомозу по запропонованому способу з додержанням абластичних принципів. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Шви зняті на 11-у післяопераційну добу, заживлення лапаротомної рани первинним натягом. В задовільному стані хворого виписано. Був оглядений через 1 рік, скарг не пред'являв. 2 29039 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3