Харчова композиція

Харчова композиція, що містить яблучний сік, настої м'яти перцевої, календули лікарської, анісу звичайного, солодцю голого, липи серцеподібної, лимонну кислоту, діоксид вуглецю, яка відрізняється тим, що вона додатково містить мед натуральний, настої мати-і-мачухи звичайної й фіалки триколірної при співвідношенні інгредієнтів, мас. %: мед натуральний яблучний сік настій липи серцеподібної настій мати-і-мачухи звичайної настій календули лікарської настій анісу звичайного настій м'яти перцевої настій солодцю голого настій фіалки триколірної лимонна кислота діоксид вуглецю вода наступному Корисна модель відноситься до харчової промисловості, зокрема, до виробництва профілактичних безалкогольних напоїв. Відомо велика кількість рецептур профілактичних безалкогольних напоїв на основі меду, медяних продуктів і лікарських рослин [Боднарчук Л.І., Кожура І.М., Максютіна Н.П. та ін. Досвід створення лікувально-профілактичних засобів на основі продуктів бджільництва та лікарських рослин.// Бджільництво. Міжвідом. темат. наук. збірн,, 2002.- №24-С83 - 88.; Лудянский З.А. Руководство по апитерапии, Вологда; ПФ «Полиграфист», 1994.-462с; Максютина Н.П., Бондарчук Л.И., Кожура И.М., Мулявко Н.А. Мусялковская А.А., Якименко Д.О., Давыдова Г.М. Диетические композиции на основе продуктов пчеловодства, растительных полисахаридов и антиоксидантов. - XII Міжнар. конгрес з бджільництва апіславії. (Київ, 14-17 травня 1998 p.) C.28-32..; Синяков А.Ф. Пчелиная аптека, М.: Физкульт. и спорт. 1995.-464с.].Вони відрізняються різноманітним асортиментом і лікувально-профілактичною спрямованістю. Як прототип прийнятий напій «Ладо» [Патент RU № 2027383, 1995.01.27], у якому як основу використані наступні інгредієнти, кг/100 дал: Цукор 70-80 Яблучний сік 10-20 Лимонна кислота 1,0-2,0 Екстрат рослинної сировинні 30-35 Диоксид вуглецю 3-5 а також, л: Водний екстракт шрота рослинної сировини 35-45 Етиловий ректефікований спирт 0,3-0,5 Вода інше Для виготовлення екстрактів рослинну сировину використовують у суміші при наступному співвідношенні видов рослин, кг: Ромашка аптечна 7-9 М'ята перцева 6-8 Череда 7-9 Календула 7-9 Тисячолистник 5-7 Звіробій 5-7 Аніс 0,4-0,7 Подорожник 7-9 Фенхель 0,4-0,6 Солодець 5-7 Девясил 2-4 Липа 7-9 Крапива 3-5 Кульбаба 1-3 UA (11) 29119 (13) U 10-12 9-10 0,5-1,5 0,5-1,5 0,5-1,5 0,5-1,5 0,5-1,5 2,5-3,5 1,5-2,5 0,45-0,5 0,3-0,5 решта. (19) 1 3 Шипшина 0,5-3,5 Алтей 2-4 Душиця 6-8 Зміст у напої великої кількості цукру й використання етилового спирту істотно знижує коло споживачів цього напою та профілактичну цінність. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача створення харчової композиції інгредієнтів що має відхаркувальний, зм'якшуючий, дезінфікуючий і протизапальний ефект при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при порушеннях функцій шлунково-кишкового тракту. Рослинна сировина, мед і сік, застосовувані для готування композиції, є за ціною досить доступними і широко розширеними на Україні. Поставлена задача вирішується тим, що розроблена харчова композиція являє собою купаж на основі меду натурального, яблучного соку, настоїв липи серцеподібної, мати-і-мачухи звичайної, календули лікарської, анісу звичайного, м'яти перцевої, солодцю голого, фіалки триколірної. Інгредієнти, що ввійшли до складу фітокомпозиції, не є антагоністами ні по хімічному складі, ні по фармакологічній дії. Вони взаємно доповнюють один одного, потенціюючи дію біологічно активних речовин, оптимизирующих, що підвищують резерви функціонування органів і систем. Фармакологічна характеристика фіточаїв: 1. Липа серцеподібна, квітки. У квітках липи втримуються ефірне масло, у складі якого є фарнезол С15Н26О, гликозиди - гесперидин С28Н50О15 і тилиацин, сапоніни, дубильні речовини, вітамін С, каротин. Липовий цвіт застосовується в якості потогінного й жарознижуючого засобу. 2. Мати-і-мачуха звичайна, листя. У листях рослини втримується 2,63% гірких гликозидов, ситостерин, сапоніни, галловая, яблучна й винна кислоти, каротиноиды, аскорбінова кислота, полисахариды (інулін, декстрин). Листя мать-и мачухи застосовується при бронхітах, ларингітах, бронхоектазах, як відхаркувальний, зм'якшуючий, дезінфікуючий і протизапальний засіб. Застосовується також при абсцесах і гангрені легенів, спастичном кашлі, бронхіальній астмі. 3. Календула лікарська, квітки. У квіткових кошиках утримуються каратиноиды: каротин С4оН5б, ликопин С40Н56, виолоксантин С40Н56О4, флавохром С40Н56О, рубиксантин С40Н56О, цитраксантин С40Н56О. У суцвіттях календули маються смоли (близько 3,44%), слиз (2,5%), азотвміщуючий слиз (1,5%), кислоти - яблучна (68%) і сліди саліцилової кислоти. Препарати календули застосовуються в основному як притизапальний засіб, при лікуванні ангін, різних дистрофічних процесах слизуватих оболонок шлунково-кишкового тракту, запальних захворюваннях печінки, хворобах селезінки, при лікуванні серцевих захворювань і гіпертонічної хвороби. 4. Аніс звичайний, плоди. Плоди містять ефірне ганусове масло від 1,2 до 3,3%, іноді до 29119 4 6%. До складу масла входить до 80-90% анетола С10Н12О, до 10% метилхавикола С10Н12О, ганусовий альдегід, ганусовий кетон і ганусова кислота. Анетол виділяючись через слизувату оболонку бронхів, незалежно від шляху його введення, впливає на бронхи, що веде до рефлекторного порушення подиху. Роздратування дихальних шляхів викликає посилення секреції бронхіального слизу як прямим, так і рефлекторним шляхом. Крім того, ганусове ефірне масло має антисептичні властивості. Ганусове масло й плоди застосовуються при катарах дихальних шляхів, трахеїтах, ларингітах, а також при коклюші, гнильних бронхітах і гангрені легенів, бронхоектазах. Препарати анісу рекомендуються також при анацидних гастритах, метеоризмі й інших порушеннях функції шлунковокишкового тракту. Вони забезпечують м'яку, відхаркувальну дію. 5. М'ята перцева, листи. Листи м'яти перцевої містять від 2,40 до 2,75% ефірного масла, що у своїй основі складається з 1-ментолу (41- 65%) С10Н20О; 1-ментол (9-25%), a -пинена, b -пинена, a -фелландрена, 1-лимонена, дипентена, цинеола, пулегона, жасмона й ефірів ментолу оцтової й валеріанової кислот. Крім цього вони містять каротин, гесперидин, бетаин, урсолову й олеанову кислоти. Дратівна й антисептична дія ефірного масла приводить до обмеження надмірних процесів гниття й шумування, посиленню секреції травних залоз, посиленню перистальтики. Настій м'яти перцевої застосовується при стенокардії, болях в області серця, розладі функцій шлунково-кишкового тракту, спастических колітах, ентероколитах, посиленні бродильних процесів, захворюваннях печінки й жовчного міхура. 6. Солодець голий, корінь. У корені втримується 23% глицирризина - калієва й кварциєва сіль трехосновной глицирризиновой кислоти С12Н62О16, глицирризинова кислота. При гідролізі дає глицирризинову кислоту С30Н46О4 й 2 молекули глюкуронової кислоти. Крім того, корінь рослини містить флавонові гликозиди ликвиритин С21Н22О9, ликвиридозид, ликвиригенин (4,7диосикфлавон) і глюкозу. Утримується також цирризинова гіркота - до 8,1%, ліквіритова кислота, аскорбінова кислота, жовтий пігмент й аспарагін. Глицирризинова кислота й продукти її гідролізу, подібно кортикостироідам, затримують в організмі іони натрію й підвищують виділення калію. Корінь солодцю застосовується при захворюваннях верхніх дихальних шляхів як відхаркувальний, зм'якшуючий і протизапальний засіб, використається при лікуванні бронхіальної астми у дітей. 7. Фіалка триколірна, трава. Рослина містить гликоід виолакверцитрин (рутин) С27Н30О16: у листах - 0,13%, у стеблах -0,08%, у коріннях 0,05%, у насіннях і квітках - сліди. В квітках утримується антоціановий гликозид виоланин С36Н37О17. Трава під час цвітіння містить 5 29119 виолаксантин С40Н56О4, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин, аскорбінову кислоту й сапоніни. Трава фіалки має відхаркувальну й сечогінну дію, пов'язану з наявністю в рослині сапонінів. Яблучний сік містить глюкозу, фруктозу, пектини, лимонну, яблочну кислоти, вітаміни та ін. Луговий мед містить глюкозу і фруктозу, сахарозу, декстрини, азотисті речовини, органічні кислоти, мінеральні речовини і вітаміни. Пропонований безалкогольний напій виготовляється в такий спосіб. 1. Виготовлення фіточаю. Фіточай виготовляється шляхом пароводяної екстракції рослинної сировини у вакуумних апаратах при режимі до 0,4 атмосфери при температурі не вище 40°З протягом однієї години з наступним відновленням нормального атмосферного тиску і конденсації фітосподіваючись з наступним отжимом фітосировини. 2. Виготовлення медяного сиропу. Фіточай при температурі порядку 38°С і змішується з натуральним медом у пропорції 0,5 літра на 1 кг меду (65 мас. %) з додаванням 750 м лимонної кислоти на 100 кг сухих речовин і виробляється купажированный медяний сироп відповідно до розробленої апаратурно-технологічної схеми. 3. Виготовлення і розливши напою. Фільтровані соки розбавляються підготовленою водою, фільтруються і розводяться купажированным медяним сиропом. Далі охолоджений до 8...10°С напій витримується добу для асиміляції ароматичних речовин, фільтрується і сатурируется (зміст диоксида вуглецю не менш 0,3%) відповідно до розробленої апаратурнотехнологічної схеми і подається на розлив у ПЕТтару. Кількісне співвідношення інгредієнтів напою, що заявляється, отримано експериментальним шляхом (таблиця). Це співвідношення дозволяє одержати його оптимальні фізико-хімічні й органолептичні властивості. Таблиця Інгредієнти, Прикла Прикла Прикла Прикла мас. % д1 д2 д3 д4 Мед 6 10 12 16 натуральний Яблучний сік 14 10 8 4 Настій квітів липи 1,5 1 0,5 0,2 серцеподібно ї Настій листів 1,5 1 0,5 0,2 мати-і-мачухи звичайної Настій квітів 0,5 1 1,5 2 календули лікарської Настій плодів анісу 0,5 1 1,5 2 звичайного Настій трави 0,5 1 1,5 2 м'яти перцевої Настій кореню солодцю голого Настій трави фіалки триколірної Лимонна кислота 6 3,5 3 2,5 2 1 2 3 4 0,3 0,4 0,5 0,7 Дослідження апробованих варіантів показали наступні основні результати: 1. Перевищення 10% у складі композиції яблучного соку різко знижує термін придатності напою, у теж час зниження нижче цього порога погіршує його органолептичні властивості і зовнішній вигляд. 2. Збільшення частки лугового меду більш 10% у складі композиції може викликати алергійну реакцію організму. Крім того, це приводить до погіршення органолептичних властивостей напою. З іншої сторони істотне зменшення цього показника знижує профілактичну цінність напою. 3. Згідно проведенного аналізу настої квітків липи серцеподібної, листів мати-і-мачухи звичайної, квітків календули лікарської, плодів анісу звичайного, трави м'яти перцевої повинні мати рівні відсотки у структурі фіточаю. 4. Підвищенна частка настою кореню солодця голого й трави фіалки триколірної надає приємного смаку напою.