Спосіб диспансерного моніторингу хворих на генералізований пародонтит

Спосіб диспансерного моніторингу хворих на генералізований пародонтит, що включає реєстрацію наявності патологічних змін у тканинах 3 захворювань пародонта. Оцінку проводять за найгіршим станом одного зубу в секстанті: 0 балів - лікування не потрібне, 1 бал - гігієна порожнини рота потребує покращення (надаються інструкції щодо нагляду за порожниною рота із подальшим контролем), 2-3 бали - видалення зубних відкладень та професійна гігієна порожнини рота, 4 бали - комплексне лікування захворювань пародонта. Однак, оцінка за індексом SPITN не дає інформації про обсяг неблагополуччя у тканинах пародонта, а точніше, ступеню та інтенсивності їх ураження, у тому числі апроксимальних поверхонь зубів та наявності ушкоджень контактних пунктів, які є провідними чинниками ушкодження маргінального пародонту у патогенезі генералізованого пародонтиту. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у використанні комплексної оцінки інтенсивності ураження пародонта та пов'язаного з ним стану інтердентальної гігієни з урахуванням показників кожного сегменту пародонта, оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів та визначенні частоти диспансерного моніторингу хворих на генералізований пародонтит. Технічним результатом реалізації корисної моделі є визначення співвідношення тривалості вірогідних ремісій та відповідної ним частоти диспансерного моніторингу і строків призначення превентивних (протирецидивних) лікувальнопрофілактичних заходів для введення цих показників до розрахункової моделі диспансеризації хворих на генералізований пародонтит. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає реєстрацію наявності патологічних змін у тканинах пародонта, згідно корисної моделі після реєстрації наявності патологічних змін у тканинах пародонта визначають індекси інтенсивності ураження пародонта та ефективності лікування, співставляють їх, розраховують тривалість ремісії та періодичність моніторингу хворих на генералізований пародонтит у системі диспансерного спостереження в залежності від інтенсивності перебігу захворювання та якості лікування після чого розраховують організаційної моделі диспансеризації хворих на генералізований пародонтит. Спосіб здійснюється наступним чином: хворому на генералізований пародонтит з метою оцінки ураження пародонта за розрахунком І ІУП проводять обстеження, яке включає виявлення пародонтальних кишень та вимірювання їх глибини за стандартною методикою з використанням градуйованого зонду ВільямсаФокса або тонкою гладилкою із міліметровою шкалою із наступним уточненням обсягу деструкції кісткової тканини міжкоміркової перетинки за даними радіовізіографічного дослідження (ортопантомограми, або прицільної внутрішньоротової дентальної рентгенограми, або 3D-візуалізації), виявлення та підрахунок кількості каріозних та некаріозних ушкоджень апроксимальних та пришійкових поверхонь зубів та розрахунок середнього арифметичного 29563 4 значення сумарного показника на один обстежений пародонтальний сегмент за формулою n ´ глиб.ПК + m ´ АП = І ІУП , к - ть обстежених сегментів пародонтит а де n- кількість сегментів пародонта з пародонтальними кишенями (ПК); m кількість поверхонь зубів з апроксимальними та пришійковими ушкодженнями (АП), і при його значенні 1,37 бала та нижче інтенсивність ураження пародонта оцінюють як низьку, 1,38-1,57 - як нижчу за середню, 1,58-2,0 балів - як середню, 2,1-2,63 бали - вищу за середню, 2,64-3,69 - як високу і 3,7-4,57 - дуже високу; проводять визначення індексів запалення РМА та інтердентальної гігієни АРІ до та після лікування й розраховують індекс ефективності лікування за формулою n ´ DАРІ + m ´ D PMA ІЕЛ = , к - ть обстежених сегментів пародонта де n - кількість обстежених інтердентальних ділянок; m - кількість обстежених ясеневих сосочків; DАРІ - різниця значень індексу до та після лікування в кожній ділянці, DРМА - різниця значень індексу до та після лікування в області кожного сосочка, та при значенні 0,539 бали та менше оцінюють ефективність лікування оцінюють як високу, при 0,540-0,975 - як середню, 0,876-1,344 - як низьку та 1,345-1,747 - як дуже низьку, далі, за таблицею розраховують тривалість ремісії та періодичність моніторингу хворих на генералізований пародонтит у системі диспансерного спостереження в залежності від інтенсивності перебігу захворювання та якості лікування (табл.1) Визначення тривалості ремісії та періодичності моніторингу пародонтит у системі диспансерного спостереження в залежно захворювання та якості лікування Ефективність лікування (ІЕЛ) ВИСОКА трив. реміс.(міс) частота(рік) СЕРЕДНЯ трив. реміс.(міс) частота (рік) НИЗЬКА трив. реміс.(міс) частота (рік) Інтенсивність ураження паро н/ низька середня середн. 13-16м. 1р./ 8-9м. 12-14м. 1р./ 8-9м. 11-13м. 1р./ 8-9м. 12-15м. 1p./ 8-9м. 11-14м. 1р./ 8-9м. 10-12м. 1р./ 7-8м. 10-12м. 1р./ 7-9м. 9-11м. 1р./ 7-9м. 8-11м. 1р./ 6-8м. 5 ДУЖЕ НИЗЬКА трив, реміс.(міс) час гота (рік) 29563 9-11м. 1р./ 6-8м. 8-10м. 1р./ 6-8м. Конкретні приклади застосування Приклад 1 З метою визначення частоти моніторингу у групі диспансерного спостереження з числа 88 осіб у віці 19-26 років із діагнозом генералізований пародонтит проведено періодичне клінічне обстеження у них 2604 сегментів пародонта упродовж 3 років, зокрема, протягом 1-го року спостереження усіх хворих оглядали 1 раз на 3 місяці. На підставі визначення інтенсивності ураження пародонта було сформовано групи із різним ступенем інтенсивності ураження пародонта за індексом ПУП, та динаміки змін гігієнічного стану порожнини рота та інтенсивності запального процесу у м'яких тканинах пародонта, яку реєстрували за допомогою індексу ефективності лікування (ІЕЛ) за регламентом дослідження, було визначено частоту необхідного моніторингу перебігу захворювання та строки проведення необхідних лікувальнопрофілактичних заходів. Визначення частоти диспансерного моніторингу хворих на генералізований пародонтит дозволило провести планування функціонального навантаження лікарівстоматологів та розрахунки необхідного матеріально-технічного забезпечення лікувальнопрофілактичного процесу диспансеризації досліджуваного контингенту хворих на генералізований пародонтит відповідно до чинних в Україні протоколів надання лікувальнопрофілактичної стоматологічної допомоги. Спосіб було апробовано на кафедрі терапевтичної стоматології та пародонтологічному відділенні стоматологічної поліклініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і може бути рекомендовано для широкого використання у діяльності лікувальнопрофілактичних стоматологічних закладів. Джерела інформації: 1. Косенко К.Н. Эпидемилогия основных стоматологических заболеваний у населения Украины и пути их профілактики: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.21. - Одеса, 1993. - 317с. 2. Хоменко Л.О., Остапко О.І., Віденко Н.В., Тимофеева О.О. Навколишнє середовище і стоматологічне здоров'я дітей України // Архів клінічної медицини, 2004. - №1. - С.82-85. 3. Стан здоров'я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров'я. 2002р. - К., 2003. - 489с. 4. Політун A.M. Епідеміологія, особливості розвитку хвороб пародонту та їх профілактика в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду. // Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.22. - К.: Націон. мед. ун-т імені О.О. Богомольця. - 1996. 50с. 5. Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. - Киев: Здоров'я, 2000. 464с. 6 7-9м. 1р./ 5-7м. 6-8м. 1р./ 4-5м. 5-7м. 1р./ 2м. 4-6м. щомісяця