Спосіб лікування аутоімунних захворювань

Спосіб лікування аутоімунних захворювань шляхом введення імунокоригуючого засобу, який відрізняється тим, що як імунокоригуючий засіб використовують кріоконсервований гомогенат плаценти людини, а вводять його перректально. (19) (21) 98042108 (22) 28.04.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Гольцев Анатолій Миколаєвич, Грищенко Ольга Валентинівна, Дубрава Тетяна Георгіївна, Луценко Олена Дмитровна, Останкова Людмила Василівна, Цогоєва Луіза Магомедівна 30723 лікування хвора народила дитину у звичайний строк з ознаками нормального розвитку. Приклад 2. Хворий К, 46 р. Діагноз: ревматоїдний артрит. Виявляв скарги на болі в колінних та ліктьових суглобах, суглобах пальців, збільшену втомлюваність, болі в животі. Об’єктивно: припухлість згаданих суглобів, почервонілість шкіри над ними. В області колінних суглобів визначався випіт. Збільшені пахвові та підколінні лімфовузли. Призначене лікування: перректальне введення КГПЛ: доза – 50 мл один раз на добу протягом 7 днів. Одразу ж після закінчення курсу лікування зникли припухлості й болі в суглобах, зменшились лімфовузли. Через 1 тиждень після лікування було проведене дослідження імунного статусу хворого, імунограма представлена в табл. 4. Із табл. 4 видно, що після проведеного лікування всі показники імунного статусу повністю змінились порівняно з їх рівнем до лікування. Вміст Тсупресорів збільшився в 1,4 рази, кількість Т-хелперів зменшилась у 1,4 рази, що призвело до зменшення ІРІ у 1,6 рази. Повернення до рівня фізіологічного контролю імунорегуляторних клітин сприяло нормалізації функціональної активності Тклітин за показниками РБТЛ і гуморальної ланки імунітету за вмістом МЦІК. 3 об'єктивного статусу: хворий був виписаний з клініки через 2 тижні після закінчення курсу лікування у задовільному стані. Джерела інформації: 1. Прикладная иммунология / Под ред. А.А. Сухина, Е.Ф. Чернушенко. – Киев: Здоров'я, 1984. С. 172-173. 2. Пат. РФ № 2056852, A61К35/50, 38/04. Публ. 1996. Бюл. № 9 (прототип). 3. Головизни М.В. Перифериализация процессов тимической селекции Т-лимфоцитов как причина развития аутоиммунных заболеваний // Иммунология. – 1993. - № 5. - С. 4-8. 4. Чернушенко Е.Ф., Когосова А.С., Голубка Т.В. Аутоиммунные процессы и их роль в клинике внутренних болезней. – Киев: Здоров'я, 1985. – С. 54-55. 5. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., Голубка Т.В. Аутоиммунные процессы и их роль в клинике внутренних болезней. – Киев: Здоров'я, 1985. - С. 152153. МЦІК, функціональна активність Т-клітин (РБТЛ) [5]. Результати представлені в табл. 1, 2. З табл. 1, 2 видно, що у хворих з РД і вагітних із ЗПВ мали місце чіткі зміни клітинних та гуморальних планок імунітету, порівняно з контролем. На фоні загального зменшення популяції Т-лімфоцитів при обох патологіях спостерігається виявлена диспропорція у вмісті субпопуляцій регуляторної ланки. В обох випадках концентрація Т-супресорів зменшувалась у 1,3-1,4 рази, причому при РА спостерігалось деяке збільшення Т-хелперів, що обумовлювало значне підвищення ІРІ (у 1,3 рази у вагітних із ЗПВ і у 1,4 рази - при PA). У гуморальній ланці імунітету характерною ознакою розвитку АІЗ було збільшення концентрації МЦІК (у 1,3 рази при ЗПВ і у 1,7 рази - при PA). Приклад 1. Вагітна Н., 24 роки, діагноз: вагітність 13-14 тижнів, вторинний імунодефіцит з переважним порушенням стану імунорегуляторної ланки за рахунок зменшення концентрації Т-супресорів. Аутоімунна агресія з ознаками ЗПВ. Подавала скарги на болі у попереку, важкість внизу живота, головні болі. За даними УЗД - сегментарні скорочення матки. Призначено лікування: перректальне введення КГПЛ, доза – 50 мл 1 р на добу протягом 7 днів. Через 5 днів після початку лікування з'явились перші ознаки покращення стану: зникли важкість внизу живота, болі в попереку, головні болі, зменшились частота та виваженість сегментарних скорочень матки. Через 1 місяць після закінчення курсу лікування було проведене дослідження імунного статусу вагітності. Імунограма представлена в табл. 3. Із табл. 3 видно, що після введення КГПЛ показники імунного статусу вагітної істотно змінились, наближуючись до рівня контролю. На фоні відновлення загального числа Т-клітин вміст Т-супреcopів збільшився в 1,4 рази, дещо зменшився вміст Т-хелперів. В результаті ІРІ знизився після лікування в 1,45 рази. Про зменшення інтенсивності розвитку АІЗ після лікування свідчить також зменшення в 1,3 рази концентрації патогенних МЦІК, а також збільшення в 2,1 рази показників РБТЛ. 3 об'єктивного статусу: після проведеного Таблиця 1 Показники клітинного і гуморального імунітету у вагітних із ЗПВ Вагітні з ФПВ (контроль) n=21 Т-загальні, % 59,1±2,4 Т-хелпери, % 28,0±1,6 Т-супресори, % 27,9±1,3 ІРІ 1,0±0,04 РБТЛ, індекс стимуляції 25,6±3,0 МЦІК 53,0±2,6 Показники Вагітні з ЗПВ n=63 до лікування після лікування 50,8±2,1* 54,9±4,9 31,9±1,8 24,6±1,3** 21,7±1,2* 24,9±1,3 1,47±0,08* 1,0±0,06** 17,2±2,1* 23,3±2,4** 69,9±3,2* 58,8±3,0** * різниця у порівнянні з ФПВ (фізіологічно протікаюча вагітність), р