Спосіб лікування ексудативного отиту

Спосіб лікування ексудативного отиту, що містить виконання ендаурального доступу до порож 30728 на 4-5 мм від фіброзного кільця та транстимпанально дозволяє забезпечити відновлення всього дренажно-вентиляційного тракту середнього вуха (слухова труба, барабанна порожнина, аттик, адитус, антрум). Зроблений отвір в задньо-верхній стінці слухово го проходу з зовнішнім відступом на 4-5 мм від фіброзного кільця дозволяє встановити дренувальну трубку в задньому відділі адитуса, виключити травми ковадла та використувати спосіб при малих розмірах антрума. При цьому, виконання вказаного отвору з зовнішнім відступом від фіброзного кільця менш чим 4 мм, викликає травму ковадла, а відступ від вказаного кільця більш ніж 5 мм поєднано з можливістю потрапляння в кісткову тканину, що обмежує можливості досягнення зазначеного вище технічного результату. Уведення однієї дренувальної трубки в задній відділ адітуса кзаду від ковадла та другої тр убки через барабанну перетинку дозволяє дренувати порожнини середнього вуха більш тривало, переважно за рахунок зміцнення їх фіксації в кістковій тканині. Дренувальна трубка в барабанній перетинці використовується для вилучення випоту з барабанної порожнини при розвантаженні слухової труби, якій властива дисфункція. Таким чином, уведення дренувальних трубок в адитус і барабанну порожнину забезпечує більш ефективний ендауральний дренаж адитуса, аттика, гіпо- і мезотимпанума, здійснення промивання з уведенням лікарських речовин до усіх порожнин середнього вуха, що надає можливість отримання більш вагомих клінічних результатів за рахунок зниження імовірності виникнення спайкового процесу та ретракційної холестеатоми. Отже, сукупність істотних прикмет є суттєвою, бо має причинно-слідчий зв’язок з зазначеним технічним результатом. Аналіз джерел патентної і науково-технічної інформації не дозволив заявнику встановити об'єкти аналогічного функціонального призначення, які характеризуються сукупністю відмін, тотожною доданої. Таким чином, пропонуємо рішення завдання відповідає умові винаходу "новизна". Крім цього, дослідження винахідницького рівня об'єкту не дозволили встановити такі рішення завдання, які характеризуються ознаками, що впливають на досягнення технічного результату аналогічним чином. Отже, спосіб лікування ексудативного отиту, що пропонується відповідає умові "винахідницький рівень", оскільки не спливає з нього явним чином. Відомості, що підтверджують можливість здійснення даного способу, з досягненням вищевказаного технічного результату, полягають в наступному. Спосіб здійснюється таким чином. В задньо-нижнім квадранті барабанної перетинки виконується парацентезний отвір, в якому розміщують шунт. Надалі ендаурально розрізають шкіру задньо-верхньої стінки слухового проходу довжиною 4 мм паралельно барабанній перетинці з зовнішнім відступом від неї до 5 мм. Шкіра по краям розрізу відсепаровується на 2 мм. За допомогою бормашини, до якої уведено алмазну фрезу діаметром 2 мм, виконують отвір в напрямку заднього відділу адитуса. Після цього крізь вказаний отвір уводять до адитуса тефлонову дренувальну трубку, зовнішній діаметр якої дорівнює 2 мм, яку фіксують в кістковому каналі, з можливістю виступу її вільного кінця на 2-3 мм в щілину зовнішнього слухового проходу. Крізь неї вливають стерильній фізрозчин і відсмоктують випіт з усіх порожнин середнього вуха. На завершення, крізь дренаж до адитусу уводять розчин антибіотико-стероідної суміші. Укладають турунду в слуховий прохід. Приклад. Хворий М., 22 років (історія захворювання № 643) потрапив до відділення мікрохірургії вуха Дніпропетровської обласної лікарні 20.01.1997 з приводу правобічного випітного отиту зі скаргами на періодичне зниження слуху, який значно погіршився за останні 5 місяців. Вважає себе хворим понад 6 років. Раніше двічі здійснювався парацентез. При отомікроскопії визначилася атрофія і втягнення барабанної перетинки. Крізь перетинку просвічується випіт синього кольору. Рукоятка молоточка ротирована до середини. Прохідність слухової тр уби по Воячеку IV ступеня. Шепітну мову правим вухом сприймає з відстані 1,5 м, розмовну - з 5,0 м. На аудиограмі правого вуха від 20.01.1997 мається підвищення повітрянно проведених звуків до рівня 35-40 дБ по всій тоншкалі; кісткове проведені звуки на рівні 10 дБ. Кістково-повітрянний інтервал дорівнює 25 дБ 30 дБ. На рентгенограмі по Шюллеру від 20.01.1997 завуальованість кісткових скриньок правого сосцевидного відростка. 22.01.1997 проведена операція - дренування адитуса з тимпаностомією. Після місцевої анестезії лідокаїном, ендаурально був здійснений розріз барабанної перетинки в задньо-нижньому квадранті, до якого вставляли шунт-катушку. Густий слизовий випот порожнини був аспірований. Надалі шкіра задньо-верхньої стінки слухового проходу розрізувалась довжиною 4 мм паралельно барабанній перетинці з зовнішнім відступом від неї на 5 мм, а по краям розрізу відсепаровувалась на 2 мм. За допомогою бормашини, до якої уведено алмазну фрезу діаметром 2 мм, виконують отвір в напрямку заднього відділу адитуса. Після цього крізь вказаний отвір уводять до адитуса тефлонову дренувальну тр убку, зовнішній діаметр якої дорівнює 2 мм, яку фіксують в кістковому каналі, з можливістю виступу її вільного кінця на 2-3 мм в просвіт зовнішнього слухового проходу. Крізь неї вливають стерильній фізрозчин і відсмоктують випіт з усіх порожнин середнього вуха. На завершення, крізь дренаж до адитусу уводять розчин антибіотико-стероідної суміші. Укладають турунду в слуховий прохід. В післяопераційному періоді, на фоні загальнозакриплюючого та протизапалювального лікування, крізь дренаж в порожнині середнього вуха уводився гідрокортізон - 0,5 мл щодня з транстимпанальним нагнічуванням. На 7 день хворий виписан додому. Слух поліпшався до отримання шепітної мови з відстані 5,0 м, розмовна мова - з відстані більш 6,0 м. При контрольній перевірці (через 6 місяців): шунт з барабанної перетинки самоповільно зник, мембрана сіра, розміщена нормально, перфорація закрилась, ретракціона кишеня відсутня. Дренувально-вентиляційна трубка в адитусі повільно проходка, випоту немає. Слух поліпшався до сприй 2 30728 няття шепітної мови з відстані 6,0 м, розмовна мова - з відстані понад 6,0 м. На аудиограмі від 26.01.1998 кістково-повітрянний інтервал – відсутній. Проходимість слухової тр уби по Воячеку III ступеня. Дренаж з адитуса вилучений. Тимпанограма від 27.02.1998 - тип "А", компліанс 0,48, внутрібарабанний тиск біля (-) 40 мм вод. ст. Порівняння даного способу з існуючими об'єктами, які передбачають здійснення тривалого дренування адитуса та одночасне транстимпа-нальне шунтування, інформує про те, що пропонуємо рішення забезпечує адекватну санацію, вентиляцію та дренування порожнин середнього вуха при наявності густого слизового випоту, профілактику утворень ретракційної кишені барабанної перетинки та ретракційної холестеатоми, а також сприяє поліпшенню функції слухової тр уби. Аналіз відомостей, наданих заявником свідчить про те, що об'єкт, який пропоновано і характеристика якого надана у незалежному пункті формули винаходу, здатний забезпечити важливий технічний результат за допомогою пропонованих або відомих до дати пріоритету засобів, використання його можливо в практичній хірургії, переважно в оториноларінгології. Отже, спосіб лікування випітного отиту відповідає умові "промислова здатність" і може бути кваліфікованим винаходом України. Джерела інформації 1. Лебедев Ю.А. Передня тимпаностомія в лікуванні хворих ексудативним середнім отитом // ЖВНГЗ № 1. – 1993. – С. 63-65. 2. Тарасов Д.І. Захворювання середнього вуха. – М.: Медицина, 1988. – С. 144-145. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3