Спосіб формування неокисті при її руйнуванні

Спосіб формування неокисті при її руйнуванні шляхом мобілізації та транспозиції шкірно 3 хірургічним втручанням та позбавлення пацієнта синдрому втраченого сегменту кінцівки. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу формування неокисті при її руйнуванні шляхом моделювання кісткового остову зруйнованої кисті використовуючи утильний матеріал ампутатів чи аутологічний матеріал з віддалених ділянок тіла, формування штучної синдактилії невільним паховим клаптем, з послідуючою імплантацією під нього тканинного експандера та максимальним розтягненням, подальшим формуванням з надлишків тканини клаптя окремих пальців кисті, двохетапної реконструкції сухожилкового апарату, що приводить до створення моделі, яка забезпечить максимальне відтворення функцій втраченої кисті, покращить косметичний результат та позбавить пацієнта синдрому втраченого сегменту. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування пацієнтів з тяжкими руйнуваннями кисті, максимально відтворити функцію втраченої кисті, покращити косметичні показники, запобігти синдрому втраченого сегменту кінцівки, зменшити вірогідність інвалідизації пацієнта за рахунок нового сучасного способу формування неокисті. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі формування неокисті при її руйнуванні шляхом мобілізації та транспозиції шкірно-фасціального пахового клаптя на реципієнту зону з формуванням шкірно-жирової «рукавиці», згідно корисної моделі, створюють кістковий остов зруйнованої кисті утильним матеріалом ампутатів або аутологічним матеріалом з віддалених ділянок тіла, формують штучну синдактилію, імплантують під паховий клапоть тканинний експандер з наступним розтягненням, формують з надлишків тканини клаптя окремі пальці, виконують двох етапну пластику сухожилкового апарату. Спосіб здійснюється наступним чином. 1-й етап - Операцію виконують під загальною анестезією. - Моделюють кістковий остов зруйнованого сегменту, використовуючи придатний матеріал ампутатів чи взятий з віддалених донорських зон. - Виконують розмітку майбутнього клаптя в паховій ділянці (клапоть повинен бути на 0,5 сантиметрів більший за дефект). - Мобілізують шкірно-фасціальний клапоть від периферії до центру з судинною ніжкою (поверхневу артерію, яка обгинає клубову кістку). Клапоть беруть на шовкові трималки та відводять у бік. - Виконують транспозицію комплексу на ушкоджену кисть та формують штучну синдактилію. - Гемостаз за ходом операції. Донорську рану, після попередньої мобілізації її країв, зашивають в лінію. 30887 4 Накладають асептичну пов'язку з іммобілізацією кінцівки пов'язкою „Дезо” терміном на 2-3 тижні. - Через три тижні ніжку клаптя відсікають. Після етапу судинної перебудови, який протікає два місяці виконується другий етап. 2-й етап Операцію виконують під місцевою анестезією. - Роблять поперековий розтин по тильній поверхні дистального відділу кінцівки в ділянці здорових тканин, попередньо відмірявши довжину тканинного експандеру (ємність експандера 250мл) так, щоб розтин відповідав розташуванню порту експандера. - Під фасцією пересадженого комплексу по тильній поверхні кисті формують тунель, який відповідає довжині та ширині експандера, апікальний край експандера повинен досягати апікального краю клаптя. - Імплантують експандер в сформований канал. Нагнітають в експандер 15-20мл фізіологічного розчину з антибіотиком. - Шкіру навколо порту зшивають окремими вузловими швами. - Починаючи з першого тижня після операції, в експандер нагнітають розчин фізіологічного розчину з антибіотиком об'ємом до 30мл. Через два місяці досягають об'єму експандера 250мл. 3-й етап. - Операцію виконують під загальною анестезією. - Видаляють рідину з експандера. - Використовуючи сформований надлишок шкіри та застосовуючи загальні принципи розділення синдактилій формують пальці кисті та міжпальцьові проміжки. - Видаляють металофіксатори та редресують суглоби пальців створеної неокисті. - Гемостаз за ходом операції. - Шкіру фіксують окремими вузловими швами. - Накладають асептичну пов'язку. 4-й етап. - Виконують двох етапну пластику сухожилків розгиначів. 5-й етап. - Виконують двох етапну пластику сухожилків згиначів. Приклади клінічного застосування способу. Приклад №1 Пацієнт Ж., 1971р.н., історія хвороби №11257, поступив в клініку 03.07.2004р., в ургентному порядку з діагнозом: розчавлення правої кисті: Повне травматичне відчленування 2-го, 3-го, 4-го пальців на рівні проксимальних фаланг, дефект кісткових тканин 2-ї, 3-ї, 4-ї п'ясткових кісток, травматичний дефект м'яких тканин долонної та тильної поверхонь кисті. Травму отримав в результаті попадання кисті до валів друку вальної машини. В ургентному порядку виконано: ПХО ран, моделювання кісткового остову 2-го, 3-го променю використовуючи матеріал ампутатів, формування штучної синдактилії паховим клаптем. Хід операції: Операція виконувалася під 5 загальною анестезією. Нежиттєздатні тканини максимально видаляли. Виконували моделювання 2-го,3-го променів використовуючи матеріал ампутатів. В правій паховій області відміряли, викроювали та мобілізували паховий комплекс, виконували його транспозицію на реципієнтну зону з формуванням штучної синдактилії кисті. Донорську рану зашивали в лінію. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Іммобілізація кінцівки 3 тижні. По закінченню строку іммобілізації ніжку комплексу відсікали та корегували сам комплекс. Далі після етапу судинної перебудови, що протікав два місяці, виконували другий етап лікування - імплантували тканинний експандер під фасцію пересадженого комплексу та досягали надлишку тканини комплексу. Через місяць, коли досягли необхідного надлишку тканини, виконали третій етап лікування - видалення експандера, розділення штучної синдактилії за загальноприйнятими методиками та формування пальців кисті. Через один місяць виконували 4-й та 5-й етапи лікування реконструкція сухожилкового апарату. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. Пацієнт повернувся до праці за старою спеціальністю. Приклад №2 Пацієнт Б., 1982р.н., історія хвороби №1232 , поступив в клініку 18.09.2007p., в ургентному порядку з діагнозом: розчавлення лівої кисті: Повне травматичне відчленування 3-го, 4-го, 5-го пальців на рівні проксимальних фаланг, дефект кісткових тканин 3-ї, 4-ї, 5-ї п'ясткових кісток, травматичний дефект м'яких тканин долонної та тильної поверхонь кисті. Травму отримав в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В ургентному порядку виконано: ПХО ран, моделювання кісткового остову 3-го, 5-го променю, використовуючи матеріал ампутатів, формування штучної синдактилії паховим клаптем. Хід операції: Операція виконувалася під загальною анестезією. Нежиттєздатні тканини максимально видаляли. Виконували моделювання 3-го, 5-го променів використовуючи матеріал ампутатів. В правій паховій області відміряли, викроювали та мобілізували паховий комплекс, виконували його транспозицію на реципієнтну зону з формуванням штучної синдактилії кисті. Донорську рану зашивали в лінію. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Іммобілізація кінцівки 3 тижні. По закінченню строку іммобілізації ніжку комплексу відсікали та корегували комплекс. Далі після етапу судинної перебудови, що протікав два місяці, виконували другий етап лікування імплантували тканинний експандер під фасцію пересадженого комплексу та досягали надлишку тканини комплексу. Через місяць коли досягли необхідного надлишку тканини, виконали третій етап лікування видалення експандера, розділення штучної синдактилії за загальноприйнятими методиками та формування пальців кисті. Через один місяць виконували 4-й та 5-й етапи лікування реконструкція сухожилкового апарату. Найближчий функціональний та косметичний результат розцінено як відмінний. 30887 6 Пацієнт повернувся до праці за старою спеціальністю. Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті з 2004 по 2007 рік. За даним способом проліковано 16 пацієнтів з тяжкими руйнуваннями кисті. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно - 80,0%, добре - 9,1%, задовільно - 7,7%, незадовільно - 3,2%. При лікуванні пацієнтів за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні 50,0%, добрі - 15,1%, задовільні - 14,9%, незадовільні - 20,0%. Як ми бачимо, інтегральні показники у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим аналогом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з найближчим аналогом (р