Засіб для тимчасової кореневої пломби при лікуванні зубів із хронічними формами періодонтитів

Корисна модель належить до медицини, а саме до терапевтичної стоматології, і може бути використана для лікування хронічних періодонтитів при їх ендодонтичному лікуванні. Відомий засіб для лікування ускладненого карієсу у випадку розвитку хронічного періодонтиту запропонований швейцарською фірмою «Produits Dentaires S.A.» має комерційну назву «PD» Endofill [1. B.C. Иванов, Ю.Л. Винниченко, Е.В. Иванова Воспаление пульпы зуба. - Москва: «Медицинское информационное агентство».-2003.- С.163-170], який вміщує дексаметазон (Dexamethasone Acetate) 0,01%, гідрокортизон (Hydrocortisone Acetate) 1,0%, поліоксиметилен (Polyoxymethylene) 2,2%, йодид тимолу (Thymol Iodide) 22,5%, а також наповнювач (excipient) до 100%. Наведену суміш із порошків замішують на евгенолі (Eugenol). Цю комбіновану лікувальну композицію використовують після повного препарування каріозної порожнини та створення вільного доступу до кореневих (-ого) каналів (-у) та їх механічної та медикаментозної обробки (завершаючи обробку, ретельно висушують (наприклад, штифтами) кореневий(-і) канал (-и). Наприкінці під рентгенконтролем пломбують запропонованою пастою до апексу (-ів). Порожнину відновлюють сучасними реставраційними матеріалами. Але цей засіб має певні недоліки: не завжди спостерігається очікуваний лікувальний ефект. Відсутність позитивних змінювань пов'язана як із токсичністю Endofill”a, так і алергійною дією на періапікальні тканини деяких компонентів пасти (поліоксиметилену, йодиду тимолу тощо). Не менш важливим є те, що евгенол частіше за все може порушувати процес отвердіння композиційних пломбувальних матеріалів тощо. Неабияким фактором є висока ціна на зарубіжні стоматологічні матеріали. Найбільш близьким за технічною сутністю є засіб для лікування деструктивних форм періодонтитів [2. Ковалевский A.M., Голобов В.Г., Иорданишвили А.К., Панченко М.М. Современные принципы и методы лечения стоматологических больных. - СПб, 1994. - С.30-31], який включає гідроксилапатит кальцію. Крім того, засіб містить натрію мефенамінат, трикальційфосфат, параформальдегід, барію сульфат, цинку оксид, замішаних на евгенолі. Найбільш близький засіб теж має низку недоліків. Вірогідно зменшується буферність середовища, що є наслідком банальної реакції нейтралізації. Гідроксилапатит кальцію - основний компонент - має рН11-12, а рН інших інгредієнтів лікувальної композиції, наприклад оксиду цинка, який також включено до суміші - 3,6-4,4; рН натрію мефенамінату не перевищує 6,0. Таким чином, рН авторської суміші втрачає важливу якість - лужність, показник якої значно зменшується. У випадку втрати лужності середовища слідом падає й бактерицидність усієї композиції. При використанні евгенолу, на якому замішується авторська суміш, негативні наслідки лише посилюються, так як евгенол інгібує полімеризацію композиційних пломбувальних матеріалів, а це, у свою чергу, негативно відбивається на тривалості збереження пломб, не кажучи про інші недоліки. В основу корисної моделі покладено завдання удосконалити засіб для тимчасової кореневої пломби при лікуванні зубів із хронічними формами періодонтитів, який забезпечує санацію вогнища одонтогеної інфекції, спочатку припиняючи резорбцію кісткових тканин у періапікальній ділянці верхівок коренів скомпрометованих патологічним процесом зубів, а потім активізуючи протилежну властивість - ремоделювання зруйнованих кісткових структур, що безумовно, відіб'ється на терміну терапевтичних втручань, значно зменшить ризик прогресування патології, збільшить термін ремісії, поліпшить кінцевий результат. Поставлене завдання вирішується тим, що засіб для тимчасової кореневої пломби при лікуванні зубів із хронічними формами періодонтитів, який містить гідроксилапатит кальцію згідно корисною моделі додатково включає остеогенон, етидронову кислоту та 30% водний розчин тіосульфату натрію. Лікарська паста готується ex tempore у такому співвідношенні компонентов, мас.%: остеогенон 1,0-2,0 етидронова кислота 2,0-3,0 гідроксилапатит кальцію 94,5-90,0 30% водний розчин тіосульфату натрію 2,5-5,0. Запропонована паста використовується для тимчасового пломбування кореневих каналів терміном до 2-3 місяців із наступним рентгенконтролем. У разі відсутності неприємних почуттів, тобто ознак загострення запального процесу та, щонайважливіше, відсутності на рентгенівському знімку ознак прогресу резорбції кістки, залишки пасти видаляються з кореневих (-ого) каналів (-у) і останні пломбують звичайними методами (наприклад, гутаперчевими штифтами з будь-ким сілером), а порожнину відтворюють сучасними пломбувальними матеріалами,які відновлюють естетику та функціональну значущість зруйнованого органу - зуба. Новим є те, що запропонований нами засіб для тимчасової кореневої пломби при лікуванні зубів із хронічними формами періодонтитів, найбільш ефективний за рахунок додаткового вмісту декількох препаратів, які, потенціюючи один одного, призведуть до стійкої ремісії в віддалені строки, так як вони сумісно не тільки припиняють резорбування кісткових тканин, але й активізують ремоделювання існуючих заапікальних вогнищ, які аналогічні зруйнованим, у зв'язку з уведенням до складу лікарської композиції декількох компонентів: Гідроксилапатит кальцію в кількості 94,5-90,0мас.% - біоінертний і гіпоалергійний препарат - базова основа усієї композиції, подібний натуральній кістковій тканині; активно стимулює остеогенез. Завдяки хімічній структурі йому властива сорбційна дія. Його рН досягає 11-12 (отже гідроксилапатит кальцію вельми бактерицидний лікарський засіб). Етидронова кислота (2,0-3,0мас.%) виступає у ролі інгібітору кісткової резорбції, відноситься до групи бісфосфонатів. Попереджує надмірний вихід кальцію з кісткових тканин. Діє помірно як протизапальний засіб. Потребує присутність кальцій вміщуючого засобу. Остеогенон (1,0-2,0мас.%) - антирезорбент, комплексний препарат з кісткових тканин тварин. Стимулює остеогенез, формує кісткові структури, гальмує резорбування кісткових тканин. 30% водний розчин тіосульфату натрію (2,5-5,0мас.%) - антитоксичний, протизапальний і десенсибілізуючий препарат. Сьогодні доведено, що тіосульфат натрію - потужний антиоксидант. У разі ініціації важливих процесів тіосульфат натрію виявляє антирадикальні та стимулюючі властивості. Показання для застосування: хронічні періодонтити, які супроводжуються деструкцією періапікальних тканин. Наводимо конкретні приклади здійснення терапевтичних втручань. Приклад 1. Хворий P., 28 років, раніше (три місяця назад) звертався до стоматолога з приводу загострення хронічного періодонтиту латерального різця на верхній щелепі ліворуч, але лікування не закінчив. Останнє загострення сталося три дні тому, коли з'явилися неприємні відчуття при накушуванні на зуб. Об-но: під час огляду обличчя симетрично, порожнину рота розкриває у повному обсязі. Колір 22 змінився з білого на сіруватий; в латеральному різці на верхній щелепі праворуч на апроксимально-дистальній поверхні було виявлено глибоку каріозну порожнину, вислану пігментованим мінералізованим дентином, залишками їжі. Порожнина зуба з'єднувалася з каріозною. Зондування стінок, дна каріозної порожнини ті місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневого каналу - безболісне, термореакція - негативна, реакція на вертикальну перкусію зуба - різко болюча. Слизова оболонка ясен у ділянці проекції верхівки кореня дещо набрякла, червоного кольору, трохи болюча у разі пальпації. ЕОД значно більше ніж 100мА. На рентгенівському знімку виявлено деструкція кісткових структур невизначеної форми біля верхівки кореня, яка не має чіткої межі. Діагноз: Загострення гранулюючого періодонтита 22 зуба. Лікування: без попереднього знеболювання, але при фіксуванні двома пальцями 22 зуба здійснено препарування каріозної порожнини з повним видаленням патологічно зміненого дентину, евакуацію путридних мас з каналу під ванночкою з антисептика, ретельну інструментальну обробку кореневого каналу, який наприкінці висушувався та обережно заповнявся запропонованою лікарською композицією, яка вміщувала: гідроксилапатит кальцію в кількості 90,0мас.%, остеогенон 2,0мас.%, етидронову кислоту 3,0мас.% і 30% водний розчин тіосульфату натрію 5мас.%. Ця суміш герметично консервувалася дентин-пов'язкою. Через декілька часів після накладення цієї суміші у хворого припинився біль в зубі. Загальні засоби для перорального прийому не призначалися. Наступного дня перкуторна реакція зуба була безболісною, набряк слизової оболонки практично зник. Під час останнього сеансу (через два місяці) здійснено повторну інструментальну та медикаментозну обробку кореневого каналу, який наприкінці пломбувався гутаперчевим штифтом із сілером. Каріозна порожнина була відреставрована фотокомпозитом Definite (фірми Degussa). Надані рекомендації щодо раціональної гігієни порожнини рота та методики чищення зубів тощо. Повторні дослідження не виявили ніяких скарг, дефектів лікування, інших ознак погіршення стоматологічного статусу. Приклад 2. Хворий М., 21 року, перебував на лікуванні з приводу загострення хронічного гранулюючого періодонтиту сьомого зуба на верхній щелепі ліворуч. Протягом декількох тижнів хворого турбував біль, відчуття розпирання в зубі, посилення дискомфорту і болю відбувалося у разі накушування на зуб, з'явився неприємний запах. Останнє загострення процесу настало два дні тому. Объективно: під час огляду обличчя симетрично, порожнину рота розкриває у повному обсязі. 27 зуб змінений у кольорі - набув сіруватого відтінку в порівнянні з іншими поруч розташованими зубами; в сьомому зубі на верхній щелепі ліворуч на апроксимально-медіальній поверхні - глибока каріозна порожнина, з'єднана з порожниною зуба, виконана слабко-пігментованим щільним дентином. Зондування стінок, дна каріозної порожнини ті місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневого каналу - безболісне, термореакція негативна, реакція на вертикальну перкусію зуба - різко болюча. Слизова оболонка ясен в ділянці проекції коренів сьомого зубу набрякла, гіперемована з наявністю нориці з серозно-гнійним відділенням, різко болюча при пальпації. ЕОД значно більше ніж 100мА. На рентгенограмі значна деформація періодонтальної щілини біля коренів зуба, у верхівкових ділянках - осередки деструкції кісткових тканин з нечіткими контурами невизначеної форми. Діагноз: Загострення хронічного гранулюючого періодонтита 27 зуба. Лікування: без попереднього знеболювання, але при фіксуванні двома пальцями відпрепароване каріозну порожнину, створений вільний доступ до устів кореневих каналів, проведена ретельна інструментальна та медикаментозна їх обробка. Кореневі канали заповнені тимчасовою лікарською композицією у пропорції: гідроксилапатит кальцію в кількості 90,0мас.%, остеогенон 2,0мас.%, етидронова кислота 3,0мас.% і 30% водний розчин тіосульфату натрію 5мас.%. Поверх кореневої пломби накладена герметична пов’язка на декілька діб. Через дві години у хворого припинилися больові відчуття. Наступного дня, оглядаючи ротову порожнину, ми не виявили наявні патологічні зміни: слизова оболонка ясен, втрачаючи гіперемію, придбала рожевий колір, пальпація її була безболісною, як, власне, і перкусія зубів. Під час другого сеансу (через два місяці) видалено герметичну пов’язку, тимчасову пломбу, повторна інструментальна та медикаментозна обробка кореневих каналів, пломбування останніх гутаперчевими штифтами з використанням сілеру. Постійна пломба, яка відтворювала анатомічну цілісність зруйнованого зуба, - із фотополімерного матеріалу Prodigy (фірми Кеrr). Надані рекомендації щодо раціональної гігієни порожнини рота та методики чищення зубів тощо. Повторні дослідження не виявили ніяких ознак погіршення стоматологічного статусу. Пломба, яка відновлювала коронку зуба, збережена. Косметичні властивості зуба не втрачені. Приклад 3. Пацієнтка Е., 33 років звернулася до стоматолога з приводу санації порожнини рота. Об-но: Коронка 11 зміненого кольору, більш сірувата ніж інші зуби. На апроксимально-дистальній поверхні 11 глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба. Дно та стінки цієї порожнини виконані темним щільним дентином. Глибоке зондування безболісне, реакція на термоподразники - негативна. Перкусія безболісна. На слизовій оболонці в ділянці проекції верхівки кореня є нориця на фоні незначної гіперемії з мізерним серозно-гнійним відділенням. Болю при доторканні до locus morbi немає. ЕОД - більш ніж 100мкА. Рентгенограма виявляє осередок деструкції кісткових тканин невизначеної форми та без чіткої межі. Діагноз: Хронічний гранулюючий періодонтит 11. Лікування: препарування каріозної порожнини з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба, формування вільного доступу до устя кореневого каналу, інструментальна обробка кореневого каналу на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів, медикаментозна обробка останнього антисептичними препаратами (1% розчин йодинолу), пломбування кореневого каналу тимчасовою пастою, яка складається з гідроксилапатиту кальцію в кількості 94,5мас.%, остеогенону 1,0мас.%, етидронової кислоти 2,0мас.% і 30% водного розчину тіосульфата натрію 2,5мас.%. Під час другого сеансу (ч/з 2 місяці) заміна тимчасової пломби традиційним пломбувальним матеріалом гутаперчевим штифтом із сілером у межах отвору верхівки кореня. Коронка зуба відреставрована фотокомпозитом Esthet X (фірми DeTrey/ Dentsply). Надані рекомендації щодо раціональної гігієни порожнини рота та методики чищення зубів тощо. Повторні дослідження не виявили ніяких ознак погіршення стоматологічного статусу, навпаки виявилося вірогідне зменшення осередку ураження у періодонті. Пломба збережена. Апробація засобу здійснювалася на 9 добровольцях, у яких було виявлено хронічний періодонтит із резорбцією кісткових тканин у періапікальній ділянці верхівок коренів зубів, що підлягали консервативному лікуванню, і показала його високу надійність, відсутність безпосередніх і віддалених ускладнень. За даними контрольних оглядів деструктивні вогнища спочатку стабілізувалися, а потім поступово зменшувалися. Запропонований спосіб припинення процесів руйнування кісткових структур в щелепах простий, надійний та доступний, не потребує додаткових витрат на оволодіння. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Иванов B.C., Винниченко Ю.Л., Иванова Е.В. Воспаление пульпы зуба.-Москва: «Медицинское информационное агентство». - 2003. - С.163-170. 2. Ковалевский A.M., Голобов В.Г., Иорданишвили А.К., Панченко М.М., Современные принципы и методы лечения стоматологических больных.- СПб, 1994. - С.30-31.