Напівпродукт для виробництва оліфи

1. Напівпродукт для виробництва оліфи на основі рослинної олії, виділеної з відходів виробництва рослинних олій, який відрізняється тим, 3 35184 Існуюча технологія утилізації даних відходів передбачає їх поховання на смітниках твердих побутових відходів. Однак при доступі повітря до розвитої поверхні бентонітів і діатомітів починається інтенсивне окислювання рослинних олій, що приводить до спонтанного загоряння. Відбувається неконтрольоване горіння даних відходів з викидом в атмосферу різних токсичних речовин. Отже актуальним є утилізація відходів виробництва рослинних олій з одержанням технічних олій для виробництва лакофарбових матеріалів, наприклад оліф, а також знежиреного фільтрувального порошку для повторного використання, як фільтруючого матеріалу, або для виробництва будівельних матеріалів. Відомий напівпродукт для виробництва оліфи, що являє собою фуз соняшникової олії, оксидований киснем повітря при температурі 120-150°С, переважно 135°С, у присутності 1-3ваг.% сикативу [авторське свідоцтво СРСР №1208054, МПК4 C09D 3/733, дата подачі заявки 1984.01.04]. Зазначені умови проведення процесу оксидації фуз у забезпечують утворення гідроксильних груп. Як каталізатор при оксидації використовують сикативи - розчини солей свинцю, марганцю, кобальту. Процес оксидації фузу проводять у стандартному устаткуванні - змішувачі, постаченому мішалкою і барботером. Загальними ознаками аналогу і рішення, що заявляється, є напівпродукт для виробництва оліфи на основі рослинної олії, виділеної з відходів виробництва рослинних олій. Для одержання зазначеного напівпродукту необхідна додаткова обробка вихідної сировини шляхом оксидації повітрям при підвищеній температурі, що ускладнює технологію отримання напівпродукту для виробництва оліфи. Як прототип вибрано напівпродукт для виробництва оліфи, отриманий шляхом переробки відстою рослинної олії (фузу) з наступним оксидуванням олії [патент Російської Федерації №2102445, МПК6 С11В 3/00, дата подачі заявки 1996.05.29]. Фуз нагрівають, вводять до нього активатор, перемішують компоненти, розділяють суміш на рідку (олія) і щільну (осад) фази відстоюванням протягом 3-25 годин, відводять з верхнього шару відстояну олію. Напівпродукт для виробництва оліфи одержують шляхом додавання в олію 1,52,5% солей лужних і/або лужноземельних металів і наступного оксидування відомим способом (барботування повітрям при температурі 120-160°С). Загальними ознаками прототипу і рішення, що заявляється, є напівпродукт для виробництва оліфи на основі рослинної олії, виділеної з відходів виробництва рослинних олій. Для одержання напівпродукту-прототипу, як і вище зазначеного аналогу, необхідна додаткова обробка вихідної сировини шляхом оксидації повітрям при підвищеній температурі, що ускладнює технологію отримання напівпродукту для виробництва оліфи. В основу корисної моделі поставлена задача спрощення технології одержання напівпродукту для виробництва оліфи на основі рослинних олій. 4 Поставлена задача вирішується тим, що напівпродукт для виробництва оліфи на основі рослинної олії, виділеної з відходів виробництва рослинних олій, відповідно до корисної моделі, отриманий виділенням рослинної олії з відпрацьованого фільтрувального порошку. Перераховані ознаки складають сутність корисної моделі. Доцільно рослинну олію виділяти з відпрацьованого фільтрувального порошку методом пресування, або методом екстрагування або методом центрифугування відпрацьованого фільтрувального порошку. Зазначені методи не супроводжуються хімічними перетворюваннями натуральної рослинної олії, що забезпечує якісні показники отриманого напівпродукту. Доцільно також використовувати відпрацьований фільтрувальний порошок виробництва соняшникової олії, що забезпечує найбільш оптимальні показники отриманого напівпродукту для виробництва оліфи. Істотні ознаки корисної моделі знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з результатом, що досягається - спрощення технології одержання напівпродукту для виробництва оліфи на основі рослинних олій. Це пояснюється тим, що напівпродукт для виробництва оліфи у вигляді рослинної олії, отриманої з відпрацьованого фільтрувального порошку, не вимагає подальшої модифікації (ущільнення шляхом оксидування), тому що в процесі виробництва рослинної олії фільтрувальний порошок після використання його в якості фільтруючого матеріалу і до переведення в категорію відходів виробництва продувають повітрям при підвищеній температурі для виділення рослинної олії з порошку. При цьому відбувається оксидація (ущільнення) рослинної олії, що залишилася в порошку, до ступені, необхідної для її використання як напівпродукту для виробництва оксидованої оліфи, без додаткової обробки. Виділення рослинної олії з відпрацьованого фільтрувального порошку, як напівпродукту для виробництва оліфи, виконують, наприклад, методом пресування, або методом екстрагування, або методом центрифугування відпрацьованого фільтрувального порошку. Пресування виконують наступним чином. Відпрацьований фільтрувальний порошок подають у жаровню і повільно нагрівають при постійному перемішуванні до 30-40°С. що дозволяє знизити в'язкість олії, сприяючи її витягу з фільтрувального порошку. Нагрітий фільтр увальний порошок пакують у пакети, або мішки, які виготовляють з фільтрувальної тканини. Тканинні пакети з фільтрувальним порошком розташовують у пресовій камері уздовж її подовжньої осі послідовно, один за одним. Між тканинними пакетами з оліємістким матеріалом встановлюють перфоровані елементи, які виконані у вигляді перфорованих дисків, після чого порошок піддають пресуванню. У результаті дії преса з відпрацьованого фільтрувального порошку видавлюється рослинна олія, яку відправляють на очистку від механічних домішок шляхом фільтрування і використовують як напівпродукт 5 35184 для виробництва оліфи. Розміщення загальної маси з фільтрувального порошку у тканинних пакетах між перфорованими дисками забезпечує підвищений вихід олії при пресуванні відпрацьованого фільтрувального порошку. Екстрагування виконують таким чином. Відпрацьований фільтрувальний порошок гомогенізують шля хом його перемішування у відповідному змішувачі. Потім фільтрувальний порошок змішують з розчинником масложирових компонентів. В якості розчинників в більшості випадків використовують органічні розчинники, наприклад гексан. При змішуванні відбувається процес екстрагування (екстракції) масложирових компонентів з відпрацьованого фільтрувального порошку у розчинник з утворенням так званої місцелли, яка представляє собою розчин масложирових компонентів в розчиннику. Після закінчення процесу екстракції утворену місцеллу виділяють із суміші. Змішування фільтрувального порошку з розчинником масложирових компонентів, процеси екстракції і виділення місцелли із суміші фільтрувального порошку і розчинника виконують в відомих екстракторах. Після екстракції місцелла містить механічні домішки, для видалення яких місцеллу направляють на очистку, яку виконують у більшості випадків за допомогою патронних фільтрів. Очищену міс Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 6 целлу охолоджують до температури 0-12°С (виморожування, вінтерізація). При указаній температурі виникають умови для кристалізації основних воскових фракцій місцелли. Далі, видаляють воскові фракції із охолодженої місцелли. Видалення воскових фракції із охолодженої місцелли виконують відомими способами, наприклад, шляхом фільтрування охолодженої міцели. Фільтрування виконують, як правило, з використанням відомих фільтрпресів. Далі із місцелли відганяють розчинник з одержанням залишку в вигляді рідкої олії, як напівпродукту для виробництва оліфи. Відгін розчинника із місцелли виконують широко відомим методом дистиляції. Центрифугування виконують наступним чином. Відпрацьований фільтрувальний порошок завантажують в гомогенізатор, наприклад чанного типу, перемішують і розігрівають до температури 46-60°С. Після чого повільно завантажують у центрифугу, наприклад декантерного типу з шнековим вилученням твердих речовин. У центрифузі відбувається розділення олії і відпрацьованого фільтрувального порошку. Після фільтрування олії її використовують як напівпродукт для виробництва оліфи. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601