Спосіб лікування генералізованого пародонтиту

Спосіб лікування генералізованого пародонтиту шля хом медикаментозної корекції порушень метаболізму кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп, який відрізняється тим, що застосовують 2% розчин ксідіфону всередину за 30 хвилин до їжі по 1 столовій ложці 3 рази на добу протягом 15 днів та місцево у вигляді електро-, магнітоелектро- або ультрафонофорезу кількістю 15 процедур щоденно. (19) (21) 99127059 (22) 24.12.1999 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Помойницький Віктор Григорович, Фастовець Олена Олександрівна (73) Помойницький Віктор Григорович, Фастовець Олена Олександрівна 36485 До причин, що перешкоджають одержанню зазначеного нижче технічного результату у вказаному способі, відносяться: - порушення метаболізму кісткової тканини при генералізоваіому пародонтиті полягають в посиленні резорбції за умовами нормального кісткоутворення, що вимагає використання для їх усунення препаратів-антирезорбентів, а не засобів, що стимулюють формування кісткової тканини, до яких відноситься остеохін; - нереалізована можливість локального застосування препарату, хоча тенденція до цього шляху введення сьогодні поширена у світовій практиці; - значна тривалість терапії, необхідність повторення курсів лікування; - побічний ефект у вигляді порушень з боку шлунково-кишкового тракту, алергічних реакцій, а також запаморочення, головного болю; - необхідність постійного, протягом лікування, лабораторного, в тому числі гематологічного, контролю з метою визначення складу периферійної крові, функцій печінки та нирок. За основу удосконалення відомого способу поставлена задача скорочення терміну лікування та збільшення тривалості клініко-рентгенологічної стабілізації генералізованого пародонтиту шляхом застосування в якості медикаментозного засобу для корекції метаболізму кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп 2% розчину ксідіфону. Зазначений вище технічний результат при реалізації винаходу досягається тим, що в способі лікування генералізованого пародонтиту шляхом медикаментозної корекції порушень метаболізму кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп застосовують 2% розчин ксідіфону всередину за 30 хвилин до їжі по 1 столовій ложці 3 рази на добу протягом 15 днів та місцево у вигляді електро-, магнітоелектро- або ультрафонофорезу кількістю 15 процедур щоденно. Ксідіфон (етідронова кислота) - 20% розчин (безбарвна рідина) калій-натрієвої солі 1-оксиетилідендіфосфонової кислоти. Випускається у поліетиленових ємкостях по 100 та 250 мл, флаконах зі скла по 50 та 100 мл 20% розчину. Для приготування 2% розчину ксідіфону потрібно до одної частини базового розчину додати дев'ять частин дистильованої або кип'яченої води (наприклад, до 50 мл 20% розчину додають 450 мл води), розведений розчин зберігають у холодильнику. Препарат затверджений Міністерством охорони здоров'я до клінічного застосування. Протипоказаннями до його використання являються вагітність, лактація, гіпокальціємія. Побічного ефекту при вживанні за розробленою схемою не спостерігається [3]. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності запропонованих "істотних ознак" із зазначеним вище важливим технічним результатом полягає в такому. Зважаючи на те, що резорбція альвеолярної кістки є одним з основних клінічних симптомів генералізованого пародонтиту і має найбільшу важкість для лікування, вірогідним шляхом скорочення терміну лікування та збільшення тривалості клініко-рентгенологічної стабілізації захворювання є застосування препарату, який має специфічну ан тирезорбтивну дію. В якості останнього обрано ксідіфон - інгібітор остеокластичної кісткової резорбції, спроможний пригнічувати активність остеокластів. Використання ксідіфону дозволяє досягнути позитивного балансу кісткової тканини і збільшити ступінь її мінералізації. Одночасно препарат попереджує надмірний вихід кальцію з кісток. При місцевому застосуванні ксідіфон характеризується знеболюючим та протизапальним ефектами. Дослідним шляхом встановлено, що застосування концентрації ксідіфону у водному розчині менш ніж 2% малоефективно, а понад 2% недоцільно через відсутність значного росту ефективності та, крім того, економічно невигідно. Локальне введення препарату в тканини пародонта за допомогою фізичних факторів сприяє його депонуванню, а отже, пролонгуванню дії. Визначена у винаході тривалість курсу лікування дозволяє припустити побудову нормальної кістки у місцях деструкції, досягнення кількості і щільності знов створеної тканини, яка близька до нормальної, в той самий час запобігаючи інгібірування мінералізації кісткової тканини, що можливо при більш тривалому вживанні препарату. Таким чином, сукупність ознак об'єкту є істотною, тому що має причинно-наслідковий зв'язок із зазначеним вище технічним результатом. Проведений аналіз рівня медицини дозволив встановити відсутність джерел, що характеризуються ознаками, тотожними істотним ознакам винаходу, обраними окремо чи в сукупності. Визначення прототипу [2] виявило висловлену у формулі винаходу сукупність істотних відзнак відносно важливого технічного результату. Виходячи з вище сказаного, дане рішення задовольняє умові винаходу "новизна", тому що невідомо з існуючого рівня стоматології. Для перевірки відповідності винаходу до умови "винахідницький рівень" були зіставлені відрізняючі ознаки пропозиції, що надається, з ознаками відомих об'єктів. Результати аналізу свідчать про те, що розроблене рішення встановленої задачі не виходить явним чином із рівня стоматології, оскільки в ньому не встановлена наявність тотожних засобів або елементів перетворення передбачаємого заявником технічного результату. Отже, винахід відповідає умові "винахідницький рівень". Відомості, які підтверджують можливість здійснення способу лікування генералізованого пародонтиту і досягнення технічного результату, що передбачається заявником, полягають у такому. Спосіб здійснюють так. З перших днів лікування призначають 2% розчин ксідіфону всередину за 30 хвилин до їжі по 1 столовій ложці 3 рази на добу протягом 15 днів. Місцевому вживанню препарату передує комплекс заходів, спрямованих на зняття гострих запальних явищ у пародонті, що містить видалення зубних відкладень, заміну нераціональних пломб і протезів, усунення пунктів травматичної оклюзії, за показаннями кюретаж клінічних пародонтальних кишень, використання протизапальних і антимікробних засобів для іригації та у складі лікувальних паст, які накладаються під захисні ясенні пов’язки. Після ліквідації симптомів гострого запалення в пародонті 2% розчин ксідіфону місцево у навколо 2 36485 зубні тканини вводять за допомогою фізичних факторів (електро-, магнітоелектро- або ультрафонофорез) кількістю 15 процедур щоденно. В клініці кафедри терапевтичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії проведено лікування 42 хворих з генералізованим пародонтитом середньо-тяжкого ступеня тяжкості, з них 22 особи з використанням даного способу (дослідна група) і 20 осіб із застосуванням способу, обраного за прототип [2] (контрольна група). Результати проведеної терапії у віддалений термін спостереження (через 12 місяців) наведені у таблиці. Різниця в терміні клініко-рентгенологічної стабілізації у 19 хворих основної дослідної групи і у 17 хворих контрольної групи у віддалені терміни дослідження через 12 місяців коливалася в межах 3,5 місяців. Отже, викладені вище відомості свідчать про те, що даний спосіб при здійсненні може бути використаним в стоматології, в комплексі лікуваль них заходів при генералізованому пародонтиті. Його характеристика, надана у незалежному пункті формули винаходу, підтверджує можливість його реалізації за допомогою зазначених чи відомих засобів або заходів. Спосіб забезпечує досягнення технічного результату та інших переваг над прототипом. На підставі викладеного, слід визначити, що розроблене технічне рішення відповідає умові "промислова застосовність" та спроможне до кваліфікування винаходом України. Джерела інформації. 1. Данилевський М. Ф., Мо хорт М. А., Мохорт В. В. Фармакотерапія захворювань слизової оболонки порожнини рота і тканин пародонгу. - К.: Здоров'я, 1991. - С. 93-94. 2. Вишняк Г. Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит). - К., 1999. - С. 158. 3. Инструкция по применению ксидифона. Регистрационный номер 91/112/3. Таблиця Динаміка показників, що характеризують стан пародонта до і після лікування генералізованого пародонтиту (М ± м) Показники Група Дослідна Контрольна до лікування після лікування до лікування після лікування ПІ, бали Проба Кулаженко, с Ехоостеометрія, мкс 4,3±0,09 3,7±0,08 4,2±0,08 4,0±0,09 12,3±1,2 31,8±1,0 12,2±1,2 26,3±1,1 17,8±1,8 17,0±1,6 17,9±1,7 17,3±1,7 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3