Спосіб одержання лікарської субстанції мікроводорості spirulina platensis

Спосіб одержання лікарської субстанції мікроводорості Spirulina platensis, який полягає у тому, що мікроводорость висівають на живильне середовище, культивують її, при цьому здійснюють барботування біомаси повітрям та її освітлення, потім біомасу збирають та досліджують на вміст білків, який відрізняється тим, що біомасу контролюють на альгологічну і мікробіологічну чистоту, а також додатково досліджують на вміст каротиноїдів, причому біомасу контролюють та досліджують при висіві, культивуванні та зборі постійно. (19) (21) 2000074459 (22) 25.07.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Будзай Іван Гнатович, Шнюкова Єлізавета Іллінічна, Купраш Ліліана Петрівна, Мальчин Юрій Макарович, Багатирчук Леонід Миколайович (73) Будзай Іван Гнатович, Шнюкова Єлізавета Іллінічна, Купраш Ліліана Петрівна, Мальчин Юрій Макарович, Багатирчук Леонід Миколайович 38551 чистоту. Тому такий спосіб не є технологічним циклом, за яким можна одержувати саме лікарську субстанцію з мікроводоростей, зокрема Spirulina platensis. В основу винаходу поставлено задачу здійснити те хнологічний цикл одержання лікарської субстанції мікроводорості Spirulina platensis із забезпеченням постійного контролю за активністю та якістю біомаси. Задача вирішується тим, що спосіб одержання лікарської субстанції мікроводорості Spirulina platensis, який полягає у тому, що мікроводорость висівають на живильне середовище, культивують й, при цьому здійснюють барботування біомаси повітрям та й освітлення, потім біомасу збирають та досліджують на вміст білків, згідно з винаходом, біомасу контролюють на альгологічну і мікробіологічну чистоту, а також додатково досліджують на вміст каротиноїдів, причому біомасу контролюють та досліджують при висіві, культивуванні та зборі постійно. Мікроводорості Spirulina platensis висівають на живильне середовище (як правило, живильне мінеральне середовище Заррука) із застосуванням джерельної води. Для висіву використовують маточну культуру мікроводорості Spirulina platensis, зокрема, із колекції мікроводоростей Інституту ботаніки НАН України. Культивують мікроводорості у басейнах за умови підтримки необхідних температури та освітлення, оскільки Spirulina platensis є термофільна мікроводорость, вона адаптована до високої температури та активного сонця. Культивування здійснюють протягом вегетаційного періоду, як правило, при температурі 26-28°C. Приміщення забезпечується системами обміну повітрям. Це забезпечує постійний приток свіжого повітря. Клітини мікроводоростей, що розташовані у поверхневому шарі біомаси, інтенсивно поглинають світову енергію. Щільність біомаси не дозволяє рівномірно освітлювати товщу мікроводоростей, які поступово осідають на дно басейну, що погіршує їх живлення, освітлення та веде до загибелі біомаси. Тому товщу біомаси продувають повітрям, тобто здійснюють барботування, що забезпечує небурне перемішування біомаси та її рівномірне освітлення. Збір біомаси здійснюють, коли на поверхні басейну з'являється плівка синьо-зеленого кольору. При висіві, культивуванні та зборі біомаси постійно слідкують за її альгологічною та мікробіологічною чистотою, тобто контролюють ці показники. Це роблять для того, щоб уникнути її зараження іншими видами водоростей. Такий контроль дозволяє виявляти відхилення від норм, регламентованих технологічним процесом. В разі забруднення біомаси іншими видами водоростей її знищують. При висіві, культивуванні та зборі біомасу постійно досліджують на вміст білків та каротиноїдів і тим самим забезпечують контроль її якості. Контроль за вмістом білків та каротиноїдів дозволяє відбирати біомасу, яка відповідає вимогам якості Spirulina platensis як лікарської субстанції. Усе це дозволяє отримати біомасу, яка відповідає вимогам одержання нестерильних лікарських засобів. Таким чином, перелічені ознаки та їх сукупність складають технологічний цикл одержання саме лікарської субстанції мікроводорості Spirulina platensis із забезпеченням відповідного постійного контролю за її активністю та якістю. Спосіб здійснюють так. Для вирощування спіруліни в теплицях використовують басейни прямокутної форми (ширина 2 м, глибина до 30 см, довжина - в залежності від розмірів теплиць), виготовлені з металу, ши феру або бетону. Поверхня басейну, яка контактує з біомасою, вистилається поліетиленовою харчовою плівкою (ГОСТ 1035482). Живильним середовищем є живильна мінеральна середа Заррука. Використовують джерельну воду. Середу для культивування роблять безпосередньо у кожному басейні. Для висіву використовують маточну культуру синьо-зеленої водорості Spirulina platensis з колекції мікроводоростей Інституту ботаніки НАН України або інших колекцій. На 1000 л живильної середи вносять 150-200 л суспензії водоростей із щільністю 0,5-0,7 г сухої маси в літрі. Освітлення водоростей - природне. Товща слою суспензії не повинна перевищувати 15 см тому, що на глибині 2-5 см залежно від щільності суспензії освітлення недостатнє. Підтримується температура біомаси 26-28°C. Для оновлення повітря у приміщенні теплиці встановлюють витяжні вентилятори тощо, які забезпечують обмін повітря 2-2,5 раза впродовж часу. Під час культивування біомаса перемішується механічним шляхом або барботуванням. Збір біомаси здійснюють після досягнення стаціонарної фази розвитку. Візуально на можливість збору водоростей указує появлення на поверхні водного шару басейна їх густої плівки синьо-зеленого кольору. При висіві, культивуванні та зборі біомаси постійно (наприклад, щодобово) контролюють її загальновідомими методами на альгологічну та мікробіологічну чистоту. Так, у 1 г біомаси допускається наявність не більш ніж 10000 бактерій, не більш 200 дріжджових та пліснявих грибів, не більш ніж 100 інших бактерій сімейства Enterobacteriaceae. He допускається наявність бактерій Escherichia coli та Salmonella. У 10 r біомаси не допускається наявність бактерій сімейства Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. Виявлення випадків підвищення мікробіологічного забруднення біомаси у процесі її культивування дозволяє вжити заходи (видалення осадових мулових забруднень, покращення якості промивання біомаси тощо), що призводить до суттєвого зниження ступеню бактеріального забруднення, наприклад, на один порядок. Крім того, біомасу також постійно (наприклад, щоденно) досліджують загальновідомими методами на вміст білків та каротиноїдів. Вміст білка має бути не менш 45%, а вміст каротиноїдів - не менш 30 мг%. Густу біомасу з поверхневого шару басейну переносять на сито, розмір вічок якого не перевищує довжину ниток спіруліни, наприклад, 35х250 мікрон. Мікроводорості перетворюються у пасту, яку ретельно промивають. Промиту та згущену пасту наносять тонким шаром 1-2 мм на поліетиленову плівку та висушують у сушильній шафі з вентиляційною системою при температурі 45-55°С до ма 2 38551 сової долі вологи не більш 10%. Висушені водорості здрібнюють до стану порошку з дрібним помолом. Отже, запропонований спосіб дозволяє одержати саме лікарську субстанцію мікроводорості Spirulina platensis. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3