Спосіб діагностики атріовентрикулярного проведення, аномалій синдромів передчасного збудження шлуночків серця

Спосіб діагностики атріовентрикулярного проведення, аномалій синдромів передчасного збудження шлуночків серця, який включає черезстравохідну електростимуляцію серця, який відрізняється тим, що проводять програмовану електростимуляцію серця із збільшенням частоти базисного ритмоводіння і визначають динаміку ефективного та відносного рефракторних періодів атріовентрикулярного сполучення серця. (19) (21) 2000074252 (22) 17.07.2000 (24) 15.06.2001 (33) UA (46) 15.06.2001, Бюл. № 5, 2001 р. (72) Дєєв Максим Анатольович (73) Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського 39414 від наявності супутніх блокад серця і порушень атріовентрикулярного проведення та аномалії синдромів передчасного збудження шлуночків серця у всіх пацієнтів. За характером динаміки рефракторних періодів атріовентрикулярного проведення серця оцінюють атріовентрикулярне проведення серця при фізіологічному атріовентрикулярному проведенні спостерігається збільшення ефективного рефракторного періоду атріовентрикулярного сполучення серця при збільшенні частоти базисного ритмоводіння та зменшення відносного рефракторного періоду атріовентрикулярного сполучення серця до його переходу в ефективний рефракторний період. При аномаліях синдромів передчасного збудження шлуночків відмічається зменшення ефективного і рефракторного періодів атріовентрикулярного сполучення серця при збільшенні частоти базисного ритмоводіння. Таким чином, суть винаходу полягає в якісно новому типі дослідження атріовентрикулярного проведення та аномалій синдромів передчасного збудження шлуночків серця - проведенні програмованої електростимуляції серця при частішанні частоти базисного ритмоводіння, що дає можливість точної діагностики електрофізіологічної основи атріовентрикулярного проведення та аномалій синдромів передчасного збудження шлуночків серця незалежно від супроводжуючих порушень провідності серця у хворих. Відомості, які підтверджують можливість використання винаходу, наведені у вигляді таблиці. Як відображено в таблиці, при фізіологічному атріовентрикулярному проведенні та аномалії синдромів передчасного збудження шлуночків спостерігається відмінність динаміки ефективного і рефракторного періодів атріовентрикулярного проведення серця при збільшенні частоти базисного ритмоводіння, що забезпечує можливість точної електрофізіологічної клінічної діагностики атріовентрикулярного проведення серця. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином: Хворому вводиться через ніс у стравохід електрод для електростимуляції ПЕДСП-2 Кам’янецьПодільського заводу кабельної промисловості, електрод з'єднується з електростимулятором Cordelecto-UHS виробництва Каунаської фірми, Литва. Реєструється черезстравохідна спектрограма, знаходиться локалізація максимально вираженої передсердної активації і проводиться програмована електрокардіостимуляція шляхом нанесення серії 8 електричних імпульсів базисного ритмоводіння з однаковою частотою і дев'ятого надстимулу з частотою зчеплення, що змінюється, з базисними стимулами при почастішанні частоти базисного ритмоводіння в рамках 100-200 імпульсів за хвилину. Визначаються ефективний рефракторний період атріовентрикулярного сполучення серця - найбільший інтервал зчеплення тестованого надстимулу з базисними стимулами, при якому електричний імпульс не проводиться із передсердь на шлуночки серця та відносний рефракторний період атріовентрикулярного провідного сполучення серця - найбільший інтервал зчеплення тестованого надстимулу з базисними електрични ми імпульсами, при якому спостерігається уповільнення проведення із передсердь на шлуночки серця. Дані інтервали вимірюються в мс. Досліджується електрофізіологічна динаміка ефективного та відносного рефракторних періодів серця при частотах базисного ритмоводіння 100, 120, 140, 160 та при наявності аномалій синдромів передчасного збудження шлуночків серця при частотах 180, 200 імпульсів за хвилину. При наявності фізіологічного атріовентрикулярного проведення серця спостерігається збільшення ефективного рефрактерного періоду серця з 359,4±17,4 при ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину до 394,1±18,4 мс під час базисного ритмоводіння 160 імпульсів за хвилину та відносний рефракторний період зменшується з 448,7±19,8 мс при базисному ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину до 394,9±18,4 мс при базисному ритмоводінні 160 імпульсів за хвилину, переходячи в ефективний рефракторний період. При наявності аномалії синдромів передчасного збудження шлуночків серця ефективний рефракторний період атріовентрикулярного сполучення серця зменшується з 278,3±14,3 мс при базисному ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину до 199,9±12,1 мс при базисному ритмоводінні 200 імпульсів за хвилину та відносний рефракторний період атріовентрикулярного сполучення зменшується з 399,7±17,9 мс при базисному ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину до 277,2±14,7 мс при ритмоводінні 200 імпульсів за хвилину. При наявності аномальних синдромів передчасного збудження шлуночків серця відсутня точка переходу ефективного рефракторного періоду у відносний рефракторний період атріовентрикулярного проведення серця хворих. Для ілюстрації наводяться клінічні приклади. Приклад 1. Хворий А., 1923 p. народження, мед. карта № 170/44. Звернувся в Кримський республіканський діагностичний центр з клінічною картиною порушень ритму серця, які переходять, при проведенні стандартного черезстравохідного електрофізіологічного дослідження серця атріовентрикулярне проведення оцінити неможливо через наявність атріовентрикулярних порушень ритму вегетативного генезу, внутрішньошлуночкової блокади серця. Спостерігається пароксизмальна реципрокна атріовентрикулярна тахікардія 570 мс. При проведенні запропонованого способу ефективний рефракторний період атріовентикулярного сполучення серця складає 320 мс при базисному ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину і збільшується до 400 мс при базисному ритмоводінні 160 імпульсів, відносний рефракторний період зменшується з 470 мс при базисному ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину до 400 мс при базисному ритмоводінні 160 імпульсів за хвилину, переходить в ефективний рефракторний період. Таким чином, у даного хворого встановлено відсутність аномалії синдрому передчасного збудження шлуночків, як джерела порушень серцевого ритму і провідності. Приклад 2. Хворий К., 53 роки, мед. карта № 80/44. Після перенесеного інфаркту міокарда скарги на порушення серця, які переходять. При стандартній че 2 39414 резстравохідній електростимуляції серця спостерігається внутрішньошлуночкова блокада 123 мс і часта реципрокна вентрикулярна екстрасистолічна аритмія, що не дає можливість провести діагностику атріовентрикулярного проведення серця. Проведення запропонованого способу відмічає зменшення ефективного рефракторного періоду при збільшенні частоти базисного ритмоводіння з 290 мс при базисному ритмо-водінні 100 імпульсів за хвилину до 199 мс при базисному ритмоводінні 200 імпульсів за хвилину. Відносний рефракторний період зменшувався з 380 мс при базисному ритмоводінні 100 імпульсів за хвилину до 281 мс при 200 імпульсів за хвилину. Таким чином, у даного хворого виявлено синдром передчасного збудження шлуночків серця, як основа порушень серцевого ритму екстрасистолічної аритмії. Запропонований спосіб апробований в практиці клінічних електрофізіологічних досліджень серця Кримського республіканського діагностичного центру і дозволяє провести точну діагностику атріовентрикулярного проведення, аномалій синдромів передчасного збудження шлуночків серця у хворих з внутрішньопередсердними і внутрішньошлуночковими блокадами серця, вегетативними порушеннями атріовентрикулярного проведення серця, що є головним у виборі антиатритмічного лікування. Таблиця Динаміка електрофізіологічних показників ефективного та відносного рефракторних періодів атріовентрикулярного сполучення серця Аномалії синдромів передчасного збудження шлуФізіологічне проведення n=395 БР ночків серця n=395 імп/хвил ЕРП, мс ВРП, мс ЕРП, мс ВРП, мс 100 359,4±17,4 448,7±19,8 278,3±14,3 399,7±17,9 120 370,2±17,7 410,8±18,9 269,1±14,1 344,8±17,4 140 389,5±17,8 397,7±18,5 252,1±12,7 332,5±17,2 160 394,1±18,4 394,4±18,4 248,2±14,8 312,1±1б,2 180 227,4±12,7 301,9±16,1 200 199.0±12,1 277,2±14,7 Примітка: БР - базисне ритмоводіння, імп/хвил - імпульсів за хвилину; ЕРП - ефективний рефракторний період атріовентрикулярного сполучення серця; ВРП - відносний рефракторний період атріовентрикулярного сполучення серця. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3