Спосіб визначення розвитку вторинного імунодефіциту в порожнині рота у хворих на генералізований пародонтит

Спосіб визначення розвитку вторинного імунодефіциту в порожнині рота у хвори х на генералізований пародонтит, що включає дослідження вмісту цитокінів ІЛ 1 та ІЛ 2 у змішаній ротовій рідині, який відрізняється тим, що додатково у 3 39563 запального процесу і ступеня тяжкості деструктивного процесу. Так, за результатами останніх клінікоекспериментальних досліджень, порушення в імунній системі пов'язані з місцевими та захисними реакціями, як правило індукованими мікрофлорою порожнини рота [1]. В той же час, дослідження механізмів, за якими регуляторні фактори антибактеріального захисту не тільки визначають перебіг ГП, але й сприяють ліквідації запалення в пародонті, має важливе значення в плані ранньої діагностики і розробки нових диференційованих методів патогенетичної терапії та заходів у профілактиці захворювання. Відомий спосіб визначення розвитку вторинного імунодефіциту у хворих на генералізований пародонтит [2], який передбачає дослідження вмісту цитокінів ІЛ 1 та ІЛ 2 у змішаній ротовій рідині. По їх великій кількості судять про розвиток вторинного імунодефіциту у хворих на генералізований пародонтит. Але оскільки визначають тільки 2 цитокіни, які не є специфічними, не можливо передбачити вірусоносійство в організмі людини. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу визначити критерії розвитку вторинного імунодефіциту у хворих на генералізований пародонтит, передбаченого вірусоносійством. Технічний результат який досягається при вирішенні задач, полягає в можливості проведення коректної обґрунтованої комплексної діагностики з урахуванням механізму вторинного імунодефіциту, імунопатогенезу ГП та подальшого визначення оптимальної схеми лікування при герпес-вірусній, HCMV інфекції. Зрозуміло, що без глибокого вивчення імунної системи у порівнянні на загально органному та місцевому рівні з характеристикою ІФ-g, так і взаємозв'язку з комплексом інших медіаторів імунокомпетентних клітин ІЛ-1,-2,-10,-12, ФНП-a не можливо формування концепції імунопатогензу ГП з виробкою відповідних схем лікування. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає дослідження вмісту цитокінів ІЛ-1 та ІЛ 2 у змішаній ротовій рідині згідно корисної моделі додатково у змішаній ротовій рідині досліджують вміст цитокінів ІЛ 10 та ІЛ 12 та всі вказані цитокіни в слині, взятій з секрету привушної слинної залози і при підвищеному вмісті ІЛ 1, ІЛ 2, ІЛ 12 та зменшеному вмісті ІЛ 10 в слині та змішаній ротовій рідині додатково досліджують рівень ФНП-a та ІФ-g в сироватці крові, результати порівнюють і при підвищенні рівня ФНП-a та ІФ-g в сироватці крові та паралельних закономірних змінах вмісту ци токінів у змішаній ротовій рідині та слині визначають розвиток вторинного імунодефіциту в хворих на генералізований пародонтит. Таким чином, вказаний спосіб дозволяє оцінити сукупний вплив наслідково причинових взаємовідносин імунокомпетентних клітин функціональної активності моноцитарно-макрофагальної системи по продукції медіаторів імунітету ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-12. Переваги способу, що заявляється: чутливість «тригірного» цитокіну ІЛ-12, ІФ-g до герпес вірусів, що дозволяє визначити ступінь порушень в проду 4 кції цитокінів імунокомпетентними клітинами вперше показана кореляція між високою секрецією ІЛ1, ІЛ-2, ІЛ-12, у вмісту пародонтальних кишень та експресією цитокінів ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-12, ФНП-a, ІФ-g, у сироватці крові хвори х ГП та титру антитіл HCMV інфекції. За допомогою цього методу можна визначити механізм розвитку вторинного імунодефіциту в порожнині рота, на основі активації первинно неспецифічних факторів захисту, підвищення фагоцитарної, протизапальної та противірусної активності місцевої ланки та імунної системи, що сприяє науковому обґрунтуванню для проведення клініко-імунологічної вірусної діагностики з подальшою доцільністю використання діагностичної порівняльної динаміки цитокінової ланки. Таким чином, вказаний спосіб дозволяє оцінити сук упний вплив наслідково-причинних взаємовідносин імунокомпетентних клітин функціональної активності моноцитарно-макрофагальної системи по продукції медіаторів імунітету ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-12. Спосіб здійснюється таким чином: У хворих ГП беруть натще ротову слину з протоки привушної слинної залози в кількості 3мл, а також спонтанну змішану ротову рідину в кількості 3-5 мл, розподіляють в дві пробірки. Для визначення вмісту цитокінів ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-12 використовують тест систему «DIACLON» (Франція), «IMMUNOTECH» (Франція) та «Протеїновий контур» (Санкт-Петербург, Росія). Тестування проводять за допомогою імуноферментного методу на приладі StatFax 303 Plus. При підвищеному вмісті ІЛ 1, ІЛ 2, ІЛ 12 та зменшеному вмісті ІЛ 10 в слині та змішаній ротовій рідині для етіологічної вірусної діагностики у хворих ГП беруть натще кров – 5мл, додатково досліджують рівень ФНП-a та ІФ-g в сироватці крові, використовуючи метод імуноферментного аналізу - ІФА, результати порівнюють і при підвищенні рівня ФНП-a та ІФ-g в крові та паралельних закономірних змінах вмісту цитокінів у змішаній ротовій рідині та слині визначають розвиток вторинного імунодефіциту в хворих на генералізований пародонтит. Приклад конкретного використання способу. Хворий М., 34p., історія хвороби №1732. Поступив у стоматологічну клініку НМУ зі скаргами на кровоточивість ясен, неприємний запах з ротової порожнини. З анамнезу хвороби: лікується на протязі 8 років у різних клініках. При цьому не отримує стійкий позитивний результат після проведеного курсу лікування. З анамнезу життя: відмічає часті ОРВІ, тонзилофарингіт, хронічний бронхіт, підвищена втомлюваність на протязі 5 років, скаржиться на зниження потенції. У хворого взяли слину та змішану ротову рідину, дослідили вміст цитокінів ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-12 і виявили, що вміст цитокінів ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-12 підвищений, а ІЛ-10 - знижений, тому додатково дослідили рівень ФНП-a та ІФ-g у сироватці крові. Вони були підвищені, а значить визначили розвиток вторинного імунодефіциту. Хворого направили до інфекціоніста або дерматовенеролога. На базі кафедри терапевтичної стоматології НМУ імені О.О.Богомольця запропонованим спо 5 39563 собом було обстежено 187 хворих на ГП, віком 1855 років, контрольну групу склали 15 осіб того ж віку. Даний спосіб зарекомендував себе, як інформативний для визначення імунологічних порушень на місцевому і системному рівні хворих на ГП, що дозволяє виявити дисбаланс в роботі імунної системи у порожнині рота по ініціюванню або підтримці патологічного процесу, розширяючи патогноматичні уяви щодо дистрофічного, запального і деструктивного дисбалансу. Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 6 Джерела інформації: 1. Хоружа Р.Ю., Комаревська Д.В. Сучасні уявлення про етіопатогенез захворювань пародонта. // Ар хів клініко-експериментальної медицини. 2002. Т.11, №3, стор.401-405. 2. И.С.Мащенко, А.В.Самойленко. Пути формирования вторичного иммунодефицита у больных генерализованным пародонтитом. // Журнал «Стоматология» 2006, №9.2. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601