Спосіб оцінки специфічної клітинної відповіді за допомогою реакції гальмування міграції лейкоцитів у онкологічних хворих після проведення дендритноклітинної вакцинотерапії

Спосіб оцінки формування специфічної клітинної відповіді у онкологічних хворих після проведення дендритноклітинної вакцинотерапії, що 3 39714 Для проведення РГМЛ використовується периферична гепаринезована кров отримана з ліктьової вени. В 3 лунки планшету вносять по 100мкл крові: в першу лунку додають 10мкл середовища RPMI-1640 (Біотест лабораторія), в другу 10мкл ФГА, в третю - 10мкл пухлинного антигену. Запаюють капіляри з нижнього кінця. Капіляри центрифугують 5хв. при 1000обр/хв., потім закривають капіляри з іншого кінця, інкубують при 37°С 24 години. Оцінюють відсоток гальмування міграції за формулою: Дослід ´ 100% Контроль Цей метод базується на тому факті, що сенсибілізовані лімфоцити при повторній взаємодії з антигенами продукують в середовище різноманітні цитокіни (МИФ, ТНФ-a, ИФН-g) та хемокіни, які впливають на міграцію гранулоцитів, лімфоцитів [5]. Якщо спостерігається збільшення відсотка гальмування міграції лімфоцитів при взаємодії з ПА по відношенню до відсотка гальмування міграції лімфоцитів у контролі ми можемо говорити про 4 формування специфічної імунної відповіді після проведення ДК-вакцинотерапії. Переконливими прикладами ефективності запропонованого способу є представлені функціональні тести двох хворих. І. Хворий С.М.М. 1946 року народження (історія хвороби №734) поступив у відділення торакальної онкології з діагнозом Са верхньої долі правої легені, ПГЗ №2301-8/07: залозистий Са, TNM: T2N2 M0 , 2 клінічна група, проведена операція верхня білобектомія. Після операції хворому було проведено 4 курси ДК-вакцинотерапії, з перервою між вакцинами терміном в 1 місяць. Після 1-ї та 4-ї вакцинації проведено дослідження на РГМЛ. Для проведення РГМЛ використовувалась периферична гепаринезована кров хворого отримана з ліктьової вени. В 3 лунки планшету вносять по 100мкл крові: в першу лунку додають 10мкл середовища RPMI-1640, в другу - 10мкл ФГА, в третю 10мкл ПА. Запаюють капіляри з нижнього кінця. Капіляри центрифугують 5хв. при 1000обр/хв., потім закривають капіляри з іншого кінця, інкубують при 37°С 24 години. Результати досліджень представлені в табл.1. Таблиця 1 Визначення формування клітинної відповіді на ПА в реакції РГМЛ ФГА ПА Нормальні показники, % 47,48±8,25 Збільшення відсотку гальмування міграції лімфоцитів в присутності ПА проти контрольних показниках свідчить про формування специфічної клітинної відповіді після проведення ДКвакцинотерапії. II. Хворий У.І.А. 1938 року народження (історія хвороби №542) поступив у відділення торакальної онкології з діагнозом Са нижньої долі правої легені, ПГЗ №1805-8/07: плоскоклітинний Са, TNM: T2N2 M0 , 2 клінічна група, проведена операція - нижня лобектомія. Після операції хворому було проведено 4 курси ДК-вакцинотерапії, з перервою між Після 1-ї вакцинації 49,10 0 Після 4-ї вакцинації 84,00 42,00 вакцинами терміном в 1 місяць. Після 1-ї та 4-ї вакцинації проведено дослідження на РГМЛ. Для проведення РГМЛ використовувалась периферична гепаринезована кров отримана з ліктьової вени. В 3 лунки планшету вносять по 100мкл крові: в першу лунку додають 10мкл середовища RPMI-1640, в другу - 10мкл ФГА, в третю 10мкл пухлинного антигена. Запаюють капіляри з нижнього кінця. Капіляри центрифугують 5 хв. при 1000об/хв., потім закривають капіляри з іншого кінця, інкубують при 37°С 24 години. Результати досліджень представлені в табл.2. Таблиця 2 Визначення формування клітинної відповіді на ПА в реакції РГМЛ ФГА ПА Нормальні показники, % 47,48±8,25 Збільшення відсотку гальмування міграції лімфоцитів в присутності ПА проти контрольних показників свідчить про формування специфічної клітинної відповіді після проведення ДКвакцинотерапії. Проведення РБТЛ у онкологічних хворих після ДК-вакцинотерапіїї дозволяє оцінити стан імунологічних чинників та формування специфічної імунної відповіді на аутологічний ПА, який використовується для навантаження ДК при проведенні вакцинотерапії. Після 1-ї вакцинації 31,00 0 Після 4-ї вакцинації 64,30 54,80 Джерела інформації: 1. Роль пухлинного антигену в модифікації фенотипових властивостей дендритних клітин //Н.М. Храновська, Ю.Я. Гріневич, Ю.В. Швець, Г.В. Ковтонюк. - XI з'їзд онкологів України. – 29 травня - 02 червня 2006p.- Судак, АР Крим. 2. Вакцины на основе дендритных клеток в лечении злокачественных опухолей /И.А. Балдуе ва V Российская онкологическая конференция, 27-29 ноября 2001г., г.Москва. 5 39714 3. Особенности иммунного статуса больных раком предстательной железы /А.Н. Бедняков, А.Т. Токтошев, З.П. Камарли //Вестник КРСУ.2003.- №7.- С.24-29. 4. Адоптивная иммунотерапия при хирургическом лечении больных раком легкого //Ю.А. Гриневич, Ф.В. Фильчаков, В.Л. Ганул, И.И. Смоланка. Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 - Онкология.- Т.2. - №1-2. - 2000. - С.68-71 (найближчий аналог). 5. Оценка специфического клеточного иммунитета с помощью современной модификации реакции торможения миграции лейкоцитов //Н.Е. Калашников, В.В. Муругин, Е.А. Чирвон, Б.В. Пинегин, А.В. Симонова. - Вестник РГМУ. - 2006.№2/49. С.378. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601