Спосіб отримання препарату опроміненої крові

Спосіб отримання препарату опроміненої крові, що включає ультрафіолетове опромінення, який відрізняється тим, що до опромінення клітини крові відділяють від плазми, відмивають і вміщують в ізотонічний розчин, а після опромінення суспензію центрифугують, клітини крові відділяють і відкидають, а супернатант висушують або ліофілізують. (19) (21) 2000063423 (22) 12.06.2000 (24) 16.07.2001 (33) UA (46) 16.07.2001, Бюл. № 6, 2001 р. (72) Халаїм Євгеній Анатолійович, Халаїм Катерина Всеволодівна, Дейнека Святослав Євгенович (73) Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, UA 40123 біологічно активних речовин, які знаходяться в сироватці крові. Для реалізації запропонованого способу може бути використане існуюче традиційне обладнання, яке широко використовується в промисловості та лабораторній практиці. Ця обставина забезпечує відповідність критерію "промислова придатність". При отриманні препарату опроміненої крові шляхом, що пропонується, з нього видаляється переважна частина білків плазми крові, які екранують дію ультрафіолету, не дають змоги отримати лише речовини, які проявляють найбільшу лікувально-профілактичну дію. При цьому відділена плазма крові може бути використана за іншим призначенням. В сукупності з висушуванням та ліофілізацією об'єм препарату суттєво зменшується, продовжується термін його зберігання, що підвищує зручність застосування препарату, полегшує транспортування і збільшує термін використання та дає можливість спрощувати процедуру введення препарату внутрішньом'язово або підшкірно відносно незначних об'ємів. Спосіб здійснюється таким чином. Стабілізовану кров центрифугують, відділяють клітини крові і додають ізотонічний розчин. Таким чином, промивають клітини крові три рази. Після чого, отриману таким чином суміш піддають ультрафіолетовому опроміненню. Опромінений розчин центрифугують, супернатант відділяють і висушують (піддають ліофілізації). Приклад. 0,5 л стабілізованої гепарином крові (25 од/мл) великої рогатої худоби (ВРХ) піддають центрифугуванню на протязі 15 хв 1500 об/хв, замішують плазму крові фізіологічним розчином, перемішують і знову центрифугують за тих же умов. Повторюють цю процедуру 3 рази. Відділяють клітини крові і додають фізіологічний розчин у співвідношенні 1:1. Отриману суміш опромінюють ультрафіолетовими променями лампою ДРБ-8 в кварцовій кюветі (30x10x2 мм). Швидкість протікання суміші 1 мл/хв. Опромінений розчин центрифугують на протязі 10 хв з швидкістю 150 об/хв, відділяють супернатант, висушують (ліофілізують), отримують приблизно 8 г препарату суміші біологічно активних речовин крові. Дослідження стимулюючої та захисної дії препарату проводили на молодняку ВРХ. Препарат розчиняли в дистильованій воді і вводили внутрішньом'язово з розрахунку 60 мг/кг ваги. Контрольній групі тварин вводили таку ж кількість фізіологічного розчину. В досліді було задіяно по 19 тварин в контрольній і дослідній групах. Препарат вводили 2 рази з інтервалом 15 діб. Підвищення середньої загальної прибавки в вазі тварин дослідної групи, в порівнянні з контрольною, складала 14,5 кг за 30 днів експерименту. Випробовували ефективність застосування препарату опроміненої крові для виявлення протективної дії щодо токсичного впливу оксалату калію на культурі клітин Неlа в дослідах in vitro. В живильне середовище, в якому в стандартних умовах підтримувалась культура клітин, вводили підтримуюче середовище яке містило 200400 мкг/мл препарату суміші біологічно активних речовин крові та різні концентрації (200, 150, 100 і 50 мкг/мл). Як контроль використовувалась куль тура клітин з відповідною концентрацією оксалату калію. Цитотоксична активність оксалату оцінювалась мікроскопічно у відсотках цитопатичної дії [6]. Результати оброблялись загальноприйнятими статистичними методами. Результати, наведені в таблиці, показують, що препарат ефективно знижує цитотоксичну дію в концентраціях 400 мкг/мл, починаючи з концентрації оксалату кальцію 150 мкг/мл. Вивчали можливість використання суміші біологічно активних речовин крові як протектора гострого подразнення шкіри N-метилентретбутиламіном. Досліди проводили на білих мишах лінії NMRI і білих щурах. Гостру подразнюючу дію на шкіру викликали, відповідно, 2 і 4-х годинною експозицією ¾ хвоста тварин в N-метилентретбутиламіні. Після цього дослідним тваринам внутрішньом'язово вводили препарат суміші біологічно активних речовин крові з розрахунку 100 мг/кг ваги тварин. На 3 день після дії N-метилентретбутиламіну у тварин контрольних груп реєструвалось гостре подразнення шкірних покривів, ерозії, утворення виразок і, в подальшому, появі некротизованих ділянок як шкірних покривів, так і більш глибоких тканин хвоста, погіршувався загальний стан цих тварин, зменшувалась вага. В той же час у тварин дослідної групи патологічних змін шкірних покривів на протязі всього експерименту не спостерігалось. Відмічено зменшення ваги тіла лише в перший день після дії хімічного агента, а в подальшому вага тварин зростала. Результати проведених досліджень дозволяють зробити висновок, що отриманий запропонованим способом препарат опроміненої крові характеризується високою активністю, може використовуватись як стимулятор росту тварин, проявляє проективну дію по відношенню до деяких токсичних сполук в досліді in vitro, зменшує подразнюючу і токсичну дію в дослідах на лабораторних тваринах. Не викликає побічних ускладнень, процедура його застосування проста і доступна. Отриманий препарат має тривалий термін зберігання. Джерела інформації: 1. А. с. СССР № 1042758, МКИ А 615/00, опубл. 23.09.83 г. 2. Карандашов В.И., Петухов Е.Б. Ультрафиолетовое облучение крови. - М.: Медицина, 1997.- 224 с. 3. Сафонов В.В., Воеводин Д.А. Механизм влияния ультрафиолетового облучения крови на организм в эксперименте // Бюл. экспер. биол. и мед. 1992. - № 2. - С. 145. 4. Халаим Е.А., Сандуляк Л.И., Колосюк В.Н., Кузьмук Я.Г. Влияние УФ-облученной крови на показатели продуктивности сельскохозяйственных животных // Пути повышения продуктивности эффективности использования и охраны природных ресурсов украинских Карпат и Прикарпатья. - 1989. С. 111-114. 5. Холмогоров В.Е., Шурыгин А.Л. О механизме биологического действия УФ светом крови // Биофизика. - 1981. - Вып. 3. - С. 540-541. 6. Costa A.R., Trudell J.R. Toxicity of styrene vapor in hepatocyte monolayers at low oxygen tensions // Environ. Health Perspec. – 1990. - V.84. - P. 209213. 2 40123 Таблиця Зменшення цитотоксичної дії різних концентрацій оксалату калію під впливом препарату суміші біологічно активних речовин крові. Оксалат калію у концентрації (мкг/мл) 200 150 100 50 Оксалат калію + препарат у концентрації 200 мкг/мл 61,2 ± 3,3 р > 0,05 18,3 ± 1,7 р 0,05 3,0 ± 0,9 р > 0,05 Оксалат калію + препарат у концентрації 400 мкг/мл 56,7 ± 6,7 р > 0,05 10,0 ±1,2 р < 0,01 7,3 ± 1,5 р