Спосіб автоматичного управління процесом запуску корів

1. Спосіб автоматичного управління процесом запуску корів, що полягає в надіванні доїльних стаканів на вим'я корови, її доїнні з поступовим скороченням кількості доїнь в залежності від величини удою за добу на початку запуску індивідуально для кожної корови, який відрізняється тим, що на початку доїння забезпечують витримку часу на 40372 запуску VM, якщо VM £ З кг, то доїння корови не проводиться, система переходить до дій 27-28 алгоритму, де виноситься рішення про переведення корови на сухостій; якщо VM > З кг - виконується перехід до дії 4 алгоритму, лічильник днів запуску збільшується на одиницю. Після цього до дії вступає частина алгоритму, де визначається час затримки (tz) початку доїння в залежності від тугодійності (Тu) тварини, дії алгоритму 5-7. Коли час затримки визначено, здійснюється перехід до частини алгоритму що визначає режим доїння. Наступною дією 8 виконується перевірка значення лічильника кількості днів запуску, якщо N d лежить в межах 1-5 днів, то виконується частина алгоритму, що забезпечує режим неповного видоювання на 30% - дії 9-13 алгоритму. Якщо значення лічильника з Nd знаходиться за межами 1-5 днів, то здійснюється наступна його перевірка: якщо значення лічильника знаходиться в межах 5-10, то виконується частина алгоритму що забезпечує режим неповного видоювання на 50% - дії 15-19 алгоритму, в іншому випадку виконуються дії 20-24 - режим неповного видоювання на 70%. Алгоритми режимів неповного видоювання (дії 1-13, 15-19, 20-24) мають однакову стр уктуру, але дії 13, 19 та 24 відрізняються формулами визначення величини неповного видоювання. Розглянемо частину алгоритму "Неповного видоювання на 30%". Після перевірки значення лічильника Nd (дія 8), виконується під'єднання доїльного апарату до вимені, та обнуління лічильника часу затримки початку доїння (дія 9). В діях 10, 11 алгоритму виконується цикл затримки часу включення вакууму доїльного апарату, якщо значення лічильника часу затримки дорівнює значенню часу затримки tz, що було визначене діями 5-7 алгоритму, то виконується включення вакуум у доїльного апарату і процес доїння розпочинається. В процесі доїння (дія 13 алгоритму) здійснюється порівняння маси видоєного молока з величиною недодою на 30% від маси удою за добу на день запуску. Перевірка виконується за формулою М=VМ-0,3VМ. Де М - маса видоєного молока, що підраховується в процесі доїння; 0,3-коефіцієнт недодоювання. Після виконання попередньої умови виконується завершальна стадія доїння - дії 27-29, в яких відповідно здійснюється запам'ятовування кількості минулих днів запуску, відключення доїльного апарату, від'єднання доїльного апарату від вимені тварини. Алгоритм повторюється при доїнні кожної тварини. Таким чином зменшення ймовірності захворювання корів маститом та підвищення їх продуктивності в період після отелення досягається завдяки суворому дотриманню параметрів запуску в запропонованому способі. системи автоматичного управління процесом запуску корів. Вона (див. фіг. 1) складається з таких основних блоків: ОУ - об'єкт управління (корова); Д - блок датчиків та виконавчого механізму; І - ЕОМ нижнього рівня - блок мікроконтролеру; II - ЕОМ вер хнього рівня. До блоку Д входить набір пристроїв: ДНТ - датчик номера тварини; ДІМ - датчик інтенсивності молоковиведення; ДА - доїльний апарат. Блок І (нижній рівень) містить: пристрій спряження (ПС) датчиків та доїльного апарату з мікроконтролером (МК). В склад блоку II (верхній рівень) входять інтерфейс зв'язку (ІЗ), лінія зв'язку (ЛЗ) з електронною обчислювальною машиною (ЕОМ) та ЕОМ, в якості якої застосовується персональна ЕОМ. Система працює таким чином. Сигнали, з датчика номера тварини та датчика інтенсивності молоковиведення, встановлених безпосередньо на доїльному місці та доїльному апараті, надходять на пристрій спряження ПС, який перетворює їх до вигляду, придатного для передачі до мікроконтролеру МК. Мікроконтролер здійснює первинну обробку інформації, що надійшла з датчиків, за встановленою підпрограмою, та через інтерфейс зв'язку передає на ЕОМ. ЕОМ приймає інформацію від МК, видає в зворотному напрямку параметри режимів доїння, зберігає, оновлює і аналізує параметри запуску індивідуально для кожної тварини. Отримавши необхідні параметри доїння, МК здійснює управління доїльним апаратом за відповідною підпрограмою. На фіг. 2 показана блок-схема алгоритму способу. Умовні позначення на блок-схемі алгоритму: № - номер тварини що запускається; К - загальна кількість днів запуску, встановлюється зоотехніком та лежить в межах 10 - 15 днів (згідно "Правил машинного доїння"); VM - величина удою за добу на день запуску (кг); Тu - тугодійність тварини; Nd лічильник днів запуску, який може набувати значень 1 - 15 днів у ході технологічного процесу індивідуально для кожної тварини, та зберігається в пам'яті автоматичного пристрою. На початку роботи система зчитує з датчиків, та отримує з ЕОМ верхнього рівня початкові дані (№, К, V, Т u, Nd), дія 1 алгоритму. Після цього здійснюється порівняння лічильника днів запуску Nd з загальною кількістю днів запуску К, дія 2. Якщо Nd ³ К, то доїння тварини не виконується, т. т. здійснюється перехід до дій 2526 алгоритму, в яких здійснюється виведення кінцевих даних про хід запуску, та виноситься рішення про переведення корови на сухостій; якщо ж Nd < К, то здійснюється перехід до наступної дії 3 алгоритму. Коли лічильник днів запуску перевірено, здійснюється перевірка величини удою за добу на день 2 40372 Фіг. 1 Фіг. 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3