Поживне середовище для культивування штаму збудника бешихи свиней erysipelothrix rhuisipathie

Поживне середовище для культивування штаму збудника бешихи свиней Erysipelothrix 3 40468 свиней кінцева концентрація вмісту амінного азоту. В основу корисної моделі Поживне середовище для культивування штаму збудника бешихи свиней Erysipelothrix rhuisipathie поставлена задача шляхом використання продуктів морського генезу сконструювати поживне середовище, яке забезпечить ріст штаму збудника бешихи свиней Erysipelothrix rhuisipathie для готування ефективної вакцини. Поставлене завдання досягається тим, що для культивування вакцинного штаму збудника бешихи свиней Erysipelothrix rhuisipathie готують поживне середовище, що складається з рибного автолі 4 зату, в який додатково вводять 20-50% лужного мідійного гідролізату. Мідійний гідролізат і автолізат кільки отримують відповідно до відомих технологій [див. Крутченский Г.В., Кулясова В.Е. К вопросу получения белковых гидролизатов из моллюска леды // Известия ТИНРО. - 1976. - 99. - С. 102-104; Лихварь Н.А. Сухие питательные среды из свежих и замороженных отходов рыбной промышленности. Ученые записки ДагНИВИ по производству питательных ссед. Махачкала, 1956, 2]. Автори досліджували рівень формування біомаси промислового штаму збудника бешихи свиней Erysipelothrix rhuisipathie №286 на різних середовищах (Таблиця 1). Таблиця 1 Оцінка інтенсивності росту промислового штаму збудника бешихи свиней Е. rhuisipathie №286 (за 5-бальною шкалою) Поживні середовища М'ясопептонний агар Хотгінгера (еталон) Гідролізат №1 кільки лужний Гідролізат №2 кільки лужний Гідролізат кільки кислотний Автолізат кільки Мідійний гідролізат Інтенсивність росту в залежності від форми середовища тверда рідка напіврідка 5 5 2 3 0 1 4 2 2 4 1 2 3 1 2 3 3 2 Як видно з Таблиці 1, культура проявляла на всіх середовищах, крім еталонного, невисоку інтенсивність росту, що свідчить про її вимогливість до умов живлення. На деяких середовищах до того ж відзначали поліморфізм паличок збудника бешихи свиней: з'являлися подовжені ланцюжки Е. rhuisipathie, що є ознакою несприятливих умов культивування, зокрема із-за незбалансованого елементів живлення. Надалі досліджували середовища, які крім гідролізату кільки містили гідролізат мідій в об'ємі від 0 до 50% (Таблиця 2). Культивували штам за стандартними температурними умовами протягом 48 годин. Оптичну щільність вимірювали на фотоелектрокалориметрі при довжині хвилі 545нм і товщині кювети 5мм. Контрольним зразком при вимірюванні було незасіяне середовище такого ж складу. Таблиця 2 Залежність рівня накопичення біомаси бактерій Е. Rhuisipathie від вмісту мідійного гідролізату в поживному середовищі Поживне середовище Оптична щільність суспензії мікробних клітин залежно від змісту мідійного гідролізату 0% 20% 30% 50% Комерційний гідролізат кільки + мідійний гідролі0,081±0,001 зат + 1% глюкози (еталон) Автолізат кільки власного виготовлення + мідійний гідролізат 0,063±0,007 (дослід) Різниця % до еталону -22 Як видно з Таблиці 2, додавання в поживне середовище мідійного гідролізату в кількості 20% від об'єму забезпечувало подвоєння біомаси як в еталонному середовищі (0,163 проти 0,081), так і в досліді (0,130 проти 0,063), а внесення 50% мідійного гідролізату в середовище потроювало приріст. При цьому різниця між дослідним і еталонним 0,163±0,002 0,180±0,01 0,233±0,01 0,130±0,005 0,155±0,01 0,238±0,001 -20 -14 -2 НСР05 = 0,006 середовищами, незважаючи на відсутність в дослідному середовищі глюкози, із збільшенням вмісту мідійного гиролизату поступово зменшувалась. Завдяки високому вмісту амінного азоту (показник поживності середовищ для вирощування мікроорганізмів) гідролізат з морепродуктів є цінною сировиною для біотехнологічних виробництв. Ав 5 40468 толізат рибний містить в 4-10 разів більше амінного азот, ніж необхідно для продуктивного росту промислових штамів. Мідійний гідролізат при вмісті в середовищі 20%, подвоює бактерійну масу. Таким чином поєднання рибного автолізата і лужного мідійним гідролізатом дозволяє одержувати збалансоване поживне середовище для культивування збудника бешихи свиней. Приклад реалізації способу Виготовляли дослідну серію вакцини проти бешихи свиней Erysipelothrix rhuisipathie №286 в об'ємі 3дм3. Попередньо визначили, що рН рибного гідролізату складав 6,0, а вміст амінного азоту 740мг %. У мідійному гідролізаті рН складав 7,7, а вміст аміного азоту - 247мг %. З цих компонентів готували рідкі та тверді поживні середовища за стандартним прописом для МПБ. У склад середовища для культивування промислового штаму на пропонованому поживному середовищі входила суміш рибного автолізату і 20% за об'ємом лужного мідійного гідролізату, пептон ферментативний 1% до загального об'єму, калій фосфорнокислий 0,3%, натрій фосфорнокислий - 1,8%, рН середовища становив 7,3-7,4. Штам висівали в пробірки з рідким середовищем, потім пересівали у флакони з таким самим середовищем і культивували у відповідних умовах. По закінченні культивування визначали типовість та чистоту культури мікроскопією мазків з середовищ та встановлювали концентрацію мікробних клітин. Культура промислового штаму збудника бешихи свиней, що отримана на середовищах з гідролізатів, у порівнянні із середовищами, отриманими з м'ясної сировини, не відрізнялись за Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 культурно-морфологічними властивостями і відповідала вимогам паспортних даних на штам. Концентрація мікробних клітин у 1см3 повинна складати не нижче 50млн. Авторами отримані наступні дані: на поживних середовищах з морепродуктів концентрація мікробних клітин склала 50млн., а на середовищах, виготовлених з переваренню Хотгінгера - 70млн. Інактивацію мікробних культур проводили з використанням формальдегіду в концентрації 0,4%. Перевірку повноти інактивації проводили шляхом посівів одержаної вакцини на поживні середовища, мікроскопією пофарбованих за Грамом мазків. Контроль на нешкідливість вакцини проводили на 5 білих мишах масою 18-20г, вводячи їм внутрішньочеревно по 0,3см3. Спостереження за тваринами терміном 16 діб показали, що вакцина є нешкідлива: піддослідні тварини залишалися живими, нормально харчувалися, змін у поведінці не відмічено. Контроль імуногенної активності проводили на тихий же білих мишах після щеплення вакциною. Мишей заражали контрольним штамом збудника бешихи свиней у смертельній дозі. Всі контрольні миші (10 голів), що не були щеплені, загинули впродовж 4-6 діб, всі вакциновані вижили протягом 10 діб. Виходячи з результатів цих досліджень, зроблено висновок, що виготовлена вакцина є імуногенно-активною. Таким чином, поживне середовище з використанням продуктів морського генезу, що сконструйовано, забезпечує ріст штаму збудника бешихи свиней Erysipelothrix rhuisipathie, придатного для готування ефективної вакцини. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601