Спосіб діагностики порушення венозного відтоку з порожнини черепа

Спосіб діагностики порушення венозного відтоку з порожнини черепа, що включає проведення екстракраніальної доплерографії з вимірюванням 3 го кровотоку, зумовлені, зокрема, порушенням резорбції ліквору. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу підвищення точності діагностики порушення венозного мозкового кровотоку та прояснення патофізіологічних аспектів його виникнення. Технічний результат поставленого завдання буде полягати у підвищенні ефективності діагностичного пошуку та обранні заходів лікування пацієнтів з порушенням венозного мозкового кровотоку, підвищення ефективності застосування терапевтичних заходів та прогнозу лікування. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі діагностики порушення венозного мозкового кровотоку, що включає проведення екстракраніальної доплерогафії внутрішніх яремних вен та хребтового венозного сплетення, вимірювання кількісних показників кровотоку у внутрішній яремній вені, оцінку характеру доплерограм, згідно корисної моделі додатково проводять транскраніальне дуплексне сканування з вимірюванням кількісних показників кровотоку у вені Розенталя, вені Галена та прямому синусі і при наявності підвищення швидкісних показників в інтракраніальних венозних судинах вище нормативних значень, а саме у вені Розенталя більше 15 см/с, у вені Галена - більше 20 см/с, у прямому синусі - більше 25 см/с, діагностують порушення венозного відтоку з порожнини черепа Транскраніальне дуплексне сканування проводиться векторним (секторним) датчиком, що генерує імпульсні коливання з частотою 1-2,5 МГц. Основним доступом є транстемпоральний. Датчик встановлюється на луску вискової кістки ззаду від вушної раковини (заднє темпоральне вікно) з початковою орієнтацією площини сканування паралельно основі черепа. Це дозволяє отримати зображення структур головного мозку півкульної і центральної локалізації, а також кісткових структур (піраміди вискової кістки), які служать орієнтиром для візуалізації судин. В даній проекції візуалізується вена Розенталя, вена Галена та прямий синус [5]. При цьому в допплерівському режимі кровоток має монофазний або псевдопульсуючий характер. Ступінь його псевдопульсації, при відсутності порушень, мінімальна та зумовлена передаточною пульсацією з речовини головного мозку. Допплерівський спектр характеризується практично повною відсутністю спектрального вікна та рівномірним спектральним розподілом. При кількісній оцінці показників венозного кровотоку можуть бути проаналізовані: максимальна швидкість кровотоку, що відповідає фазі діастоли (при паралельному моніторингу ЕКГ) та усереднена за часом максимальна і середня швидкості кровотоку. Нормальна максимальна швидкість кровотоку веною Розенталя становить не більше 15 см/с, веною Галена - не більше 20 см/с, прямим синусом - не більше 25 см/с. Спосіб здійснюється наступним чином Хворих попередньо обстежують клінічне, включаючи неврологічний огляд. Всім хворим проводять рентгеноспондилографію в стандартних проекціях, ехоенцефалоскопію з визначенням ширини М-еха, його зміщення, вираженості пульсації 41340 4 (ехоенцефалоскоп ЭЭС-12). Венозний відтік з порожнини черепа досліджують за допомогою системи комп'ютерної сонографії Siemens Acuson Antares, Німеччина. Датчики: лінійний з частотою проникнення 7 МГц для екстракраніального відділу та векторний з частотою проникнення 2,5 Мгц для інтракраніального дослідження. Застосовують двомірний допплерівський режими (кольоровий, енергетичний і спектральний), що дозволяє судити про морфологічні зміни в судинах, оцінювати функціональні параметри кровообігу. Спочатку проводять дослідження в стандартному положенні на екстрокраніальному рівні, як у прототипі, а потім додатково проводять дуплексне транскраніальне сканування, де вимірюють максимальну швидкість кровотоку, усереднену за часом максимальну і середню швидкості кровотоку у венах Розенталя, вені Галена і прямому синусі і при наявності підвищення швидкісних показників в інтракраніальних венозних судинах вище нормативних значень, а саме у вені Розенталя більше 15 см/с, у вені Галена - більше 20 см/с, у прямому синусі - більше 25 см/с, діагностують порушення венозного відтоку з порожнини черепа Приклади конкретного дослідження Приклад 1 Хвора Г., 1953 року народження з діагнозом "Хронічна недостатність мозкового кровотоку на фоні артеріальної гіпертензії II ст. з цефалгічним, вестибуло-атактичним та псевдобульбарним синдромами", що скаржиться на головний біль в потиличній області, який має давлячий, розпираючий характер, виникає переважно в першій половині дня (після сну), іноді в другій половині ночі, супроводжується нудотою без блювання, посилюється при яскравому світлі, голосних звуках, з іррадіацією в ліву скроневу ділянку; крім того, періодично непокоять напади запаморочення, які виникають при зміні положення тіла. На основі скарг у пацієнтки було запідозрено порушення венозного відтоку із порожнини черепа. В неврологічному статусі: свідомість ясна, в контакт вступає добре, поведінка зовні впорядкована. Очні щілини і зіниці D=S, реакція зіниць на світло жива, слабкість конвергенції зліва. Недостатність 7 і 12 пар черепно-мозкових нервів за центральним типом зліва. Відмічається болючість точок виходу 1 та 2 гілок трійчастого нерва зліва. М'язовий тонус в кінцівках - 5 балів. М'язова сила в кінцівках - 5 балів. Рефлекси орального автоматизму: Маринеску-Родовичі з обох боків. Сухожильні та періостальні рефлекси S=D, підвищені, визначається нижній патологічний рефлекс Россолімо з обох боків. Чутливі порушення: гемігіпестезія ліворуч, відсутність глибокої суглобової чутливості в ногах, зниження вібраційної чутливості за гемітипом ліворуч. В позі Ромберга похитування. Координаційні проби виконує не впевнено, мимопадання при виконанні пальце-носової проби. В пробі Баре відставання кінцівок не відмічається. Менінгеальні знаки на момент огляду не викликаються. Ехо-енцефалоскопія: ширина М-еха = 12мм, пульсація виражена. При дуплексному скануванні брахіоцефальних судин: максимальна швидкість кро 5 41340 вотоку у вені Галена становила 26 см/с. В результаті проведеного лікування через 3 тижні було зроблене контрольне дослідження, при цьому максимальна швидкість кровотоку у вені Галена склала 18 см/с. У поєднанні з позитивною динамікою клінічних показників отриманні дані дали можливість оцінити ефект терапевтичних заходів та прогнозувати успішний результат лікування. Приклад 2. Хвора К., 1978 року народження з діагнозом: " Вегето-судинна дисфункція за гіпотонічним типом з цефалгією" скаржиться на періодичний головний біль переважно в лобній частці мозку, зниження зору. Симптоми були розцінені як порушення венозного мозкового кровотоку. При дуплексному скануванні брахіоцефальних судин максимальна швидкість кровотоку по вені Галена становила 25 см/с. Запропонованим способом було обстежено 1545 пацієнтів, які звернулись за консультацією до невропатолога в клініку вертеброневрології ЦМКЛ м. Києва. У 82% хворих було встановлено порушення венозного відтоку із порожнини черепа. Розроблений спосіб, у порівнянні з прототипом, дозволяє удосконалити діагностику порушення венозного відтоку із порожнини черепа та отримати об'єктивні критерії ефективності проведеного лікування. Таким чином, застосування заявленого способу дозволяє отримати, прояснення патофізіологіч Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 них аспектів виникнення порушення венозного відтоку із порожнини черепа, підвищити ефективність застосування терапевтичних заходів та покращити прогноз лікування. Джерела інформації: 1. Лущик У.Б., Новицкий В.В., Алексеева Т.С., Францевич К.А., Браницкая Н.С. Аналитические аспекты индивидуальной гемодинамической коррекции в ангионеврологии (индивидуальный подбор эффективных вазоактивных средств под контролем неинвазивных методов исследования сосудистой системы головного мозга - магниторезонансная томография, транскраниальное скенирование, ультразвуковая допплерография). - К.: MПП НМЦУЗМД «Истина», 2004. - 144 с. 2. Максименков А.Н. Анатомические особенности строения венозной системы головного мозга // Нарушения кровообращения при поражениях головного мозга. Труды научной сессии, посвященной 20-летию НИИ нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. - М.: Медгиз. - 1966. - С. 218-241. 3. Куприянов В.В., Жица В.Т. Нервный аппарат кровеносных сосудов головного мозга. - Кишинев: Штиинца. - 1975. - 228 с. 4. Лелюк В.Г., Лелюк С.Э. Ультразвуковая ангиология. - М.: Реальное Время. - 2003. - 336с. 5. Шаханович А.Р., Шаханович В.А. Диагностика нарушений мозгового кровообращения. Транскраниальная допплерография. - М., 1996. - 446 с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601