Спосіб комп’ютерного моніторингу ранового процесу

Спосіб комп'ютерного моніторингу ранового процесу, який включає вимірювання показників об'єму рани за допомогою способу рідинної об'ємної вульнерометрії, який відрізняється тим, що вимірюють показники об'єму рани в динаміці, проводять цифрову обробку отриманих даних та графічно відображають процес загоєння рани за допомогою оригінальної комп'ютерної програми. (19) (21) u200901970 (22) 05.03.2009 (24) 10.07.2009 (46) 10.07.2009, Бюл.№ 13, 2009 р. (72) ГЕРИЧ ІГОР ДИОНІЗІЙОВИЧ, ДВОРЧИН НАЗАР ОЛЕГОВИЧ, КОЗИЦЬКИЙ МАКСИМ ЗИНОВІЙОВИЧ, СТОЯНОВСЬКИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО 3 ної швидкості загоєння рани за період часу в динаміці, де на осі ординат відображено арифметичне значення об'ємної швидкості загоєння рани за період часу, на осі абсцис - період часу після операції, на Фіг.3 наведено показник об'ємної швидкості загоєння рани за день в динаміці, де на осі ординат віддзеркалено арифметичне значення об'ємної швидкості загоєння рани за один день, на осі абсцис - проміжок часу після операційного втручання. Спосіб комп'ютерного моніторингу ранового процесу здійснюють таким чином. В умовах перев'язувальної після зняття асептичної пов'язки з рани певної локалізації, форми, конфігурації, площі та глибини стандартно виконують перев'язку. Ad oculus оцінюють колір шкірних країв, наявність локального набряку, характер патологічного ексудату, ступінь вогнищевих некрозів, наявність грануляцій в рані, активність процесів епітелізації. Враховуючи локалізацію, розміри рани, ступінь ураження шкірних країв, характер виділень з рани, з монолітного пакету стерильної прозорої клейкої плівки "Duoderm" за конфігурацією рани вирізають клапоть, який повністю перекриває довжину та ширину рани. У випадку ран з наявністю контрапертур, крім основної рани, подібні сегменти клейкої плівки вирізають й для них, перекриваючи, таким чином, додаткові розрізи. Після відклеювання захисного шару з плівки останню щільно приклеюють за периметром рани до шкіри. У центральній частині плівки в проекції рани роблять отвір діаметром до 4мм, надсікаючи її стерильними ножицями. Через отвір у плівці в порожнину рани вводять стерильну поліхлорвінілову трубку (від системи для внутрішньовенних вливань) довжиною від 20 до 40см (залежно від глибини рани) та діаметром від 3 до 4мм. У центральній частині плівки в проекції рани, відступивши 2см від попереднього отвору, роблять ще один отвір діаметром 3мм. Через цей отвір в рану вводять другу стерильну поліхлорвінілову трубку для відводу повітря (на глибину 2см від поверхні плівки). Для заповнення порожнини глибокої рани розчином використовують стерильний шприц ємністю від 20 до 50мл. У випадку рани з малим об'ємом для прецизійного вимірювання її глибини застосовують стерильний інсуліновий шприц ємністю 1мл з градацією поділок 0,1мл. Шприц наповнюють стерильним 0,9% фізіологічним розчином хлориду натрію, під'єднують до поліхлорвінілової трубки і повністю заповнюють порожнину рани стерильним фізіологічним розчином. Про цілковите заповнення рани розчином свідчить поява меніску рідини у відвідній трубці на рівні площини плівки. Об'єм фізіологічного розчину, який заповнює порожнину рани, фіксують і трактують як цифровий аналог об'єму рани. Дослідження виконують в динаміці: на 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 21 день після операції. Проводять цифрову обробку даних, отриманих в процесі вимірювання, та графічно відображають процес загоєння рани за допомогою оригінальної комп'ютерної програми. На підставі вимірювання абсолютного показника об'єму рани в динаміці формують клінічні висновки, зокрема, про харак 42617 4 тер ранового процесу, його перебіг, оцінку ефективності лікування, доцільність та необхідність проведення коригуючих заходів, характер подальшого лікування. Способом комп'ютерного моніторингу виконані дослідження перебігу ранового процесу у 30 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у ІІ-му хірургічному відділенні міської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова та були прооперовані з приводу гнійносептичної патології, а саме: післяін'єкційний абсцес обох сідниць - 9 пацієнтів, флегмона передпліччя, гомілки, стегна - 8 пацієнтів, карбункул стегна, коліна, передньої черевної стінки - 6 пацієнтів, гострий підшкірний парапроктит - 3 пацієнти, гнійний мастит - 2 пацієнтів, нагноєна куприкова кіста 2 пацієнти. Усі пацієнти на початок дослідження мали глибокі, неправильної геометричної форми післяопераційні рани в зоні операційного втручання. Показник абсолютних значень об'єму рани у цієї групи хворих за перший тиждень після операції склав в середньому 11,3см3. Водночас, середня об'ємна швидкість загоєння рани за вказаний період часу становила 3,2см3 при середньодобовому темпі 1,1см3. Показник абсолютних значень об'єму рани у цих пацієнтів протягом другого тижня після операційного втручання склав в середньому 7,4см3, тоді як, середня об'ємна швидкість загоєння рани за цей період часу становила 2,7см3 при середньому темпі 0,9см3 за день. Показник абсолютних значень об'єму рани у наведеної групи пацієнтів впродовж третього тижня після операції склав в середньому 3,7см3, поряд з тим, середня об'ємна швидкість загоєння рани за зазначений період часу становила 1,8см3 при середньодобовому темпі 0,7см3 за день. Результати, отримані за допомогою запропонованого способу, з одного боку, засвідчили характер і темп процесу загоєння ран, підтверджуючи правильність обраних методів лікування, а з іншого - виявилися значно точнішими та інформативнішими порівняно з іншими відомими способами. Клінічний приклад Хвора Л., 60p., поступила в хірургічне відділення із скаргами на постійний біль у лівій сідниці смикаючого характеру, сухість в роті, підвищення температури тіла до 38°С, загальну слабість. При об'єктивному обстеженні в ділянці верхньозовнішнього квадранту правої сідниці відмічено різко болючий, напружений гіперемійований інфільтрат. Проведено пункцію інфільтрату - отримано густий гній, стверджено наявність післяін'єкційного абсцесу правої сідниці. Гнійник розкрито, рану дреновано. Для цього на шкіру навколо рани наклали стерильну прозору клейку плівку "Duoderm", а через отвір в останній ввели дві поліхлорвінілові трубки. За допомогою шприца, під'єднаного до поліхлорвінілової трубки, порожнину рани заповнили стерильним 0,9% фізіологічним розчином. Друга поліхлорвінілова трубка забезпечувала вихід повітря з порожнини рани. Об'єм рідини, який заповнював порожнину рани, зафіксовували і трактували як цифровий аналог об'єму рани. Вимірювання об'єму рани проводили в динаміці через визначені проміжки часу: на 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 5 42617 21 день після операції. Проведено цифрову обробку показників вимірювання об'єму рани в динаміці та графічне відображення процесу загоєння рани за допомогою розпрацьованої комп'ютерної програми. У хворої Л. об'єм рани (Фіг.1) становив після операції 20см3, через 7 днів об'єм рани зменшився на 8см3, через 14 днів - на 5см3, через 21 день - ще на 5см3. Відтак, середня об'ємна швидкість загоєння рани за період часу (Фіг.2) склала 8см3 за перший тиждень, 5см3 - за другий тиждень. 5см3 - за третій тиждень. Водночас, середня об'ємна швидкість загоєння рани за один день (Фіг. 3) становила 1,1 см3 - впродовж першого тижня, 0,7см3 - протягом другого тижня, 0,7см3 - впродовж третього тижня. Вимірювання абсолютного показника об'єму рани в динаміці стало підґрунтям для формулювання клінічних висновків, а саме: у даної пацієнтки рана на фоні призначеного загального (інфузійна терапія, антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, антиагреганти, антикоагулянти, знеболюючі засоби) та місцевого лікування (перев'язки з розчином антисептика бетадину протягом першого тижня, перев'язки з використанням мазі "Мефенат" - впродовж другого тижня, Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 перев'язки із застосуванням мазі "Септалан" - протягом третього тижня) поступово загоюється, рановий процес перебігає гладко, без ускладнень, призначене лікування є ефективним, не вимагає корекції, прогноз перебігу захворювання сприятливий. Побічних реакцій, технічних та медичних ускладнень, пов'язаних із застосуванням запропонованого способу комп'ютерного моніторингу ранового процесу, не спостерігалося. Таким чином, запропонований спосіб комп'ютерного моніторингу ранового процесу доступний, точний та інформативний, а відтак, може знайти застосування в широкій медичній практиці як для діагностики перебігу ранового процесу, так і для оцінки лікувальної ефективності найрізноманітніших засобів і способів ранозагоєння. Джерела інформації: 1. Деклараційний патент України на винахід №17487 А, МПК А61В17/00; опубл. 31.10.1997, Бюл. №5. 2. Деклараційний патент України на винахід №65178 А, МПК А61В10/00; опубл. 15.03.2004, Бюл. №3. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601